• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
filfak_logo

Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

Студенти факультету дебатували на тему смертної кари у ХХІ столітті

06 грудня 2019 року на факультеті іноземних мов відбулися дебати на тему «Смертна кара - дикунство ХХІ століття?», в яких брали участь студенти четвертого курсу, а організаторами виступили магістранти факультету. Із чотирьох груп по три студенти у третій фінальний тур вийшло дві: 401 та 408. Сторони «за» чи «проти» визначалися методом жеребкування.

У дебатах річ ішла не про способи виконання смертної кари. Питання було в самому використанні смертної кари як виду покарання. «Розстріляти треба за таке!» – такі думки в суспільстві виринають, коли чують про серійні вбивства, фізичні насильства, терори... Гадаєте це вихід? Найкраще покарання? Гуманне? Як і у всіх питаннях, тут є дві сторони медалі.

Одна команда відстоювала думку «Око за око, життя за життя». Як люди можуть дозволити собі зберігати життя монстрам, що скоїли ТАКЕ?! А якби на місці жертви була ваша рідна людина, ви б погодилися залишити життя злочинцю? Що, справді? Добре відомий всім факт – люди не змінюються! То чому злочинці мають? Думаєте відсидівши 10, 20, 30 років вони подобрішають? Смертна кара для того й існувала, щоб дисциплінувати народ, показати яким буде покарання за неморальне діяння.

Інша ж група стверджувала, що це дорога прямо в пекло, адже це не гуманно. Люди, де ви свою людяність загубили? Озирніться, знайдіть і заберіть! Смертна кара дисциплінує? Кого? Як ми бачимо, ще ніде і ніколи ця загроза не зупинила жодного із злочинців. Вже не кажучи про судові помилки, які можуть призводити до засудження невинуватого. А що ж робити з тими, хто виконує вирок цієї смертної кари? Вони типу законно вбивають? «А так можна?» запитали б злочинці. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав відмовитися від смертних вироків, заявивши, що цьому варварському покаранню не місце в XXI столітті.

Отож, такі палкі дебати знайшли свого переможця в особі студентів 401 підгрупи, наставником якої була Ірина Крячко.

Яка ваша думка? Якщо держава надає собі право когось вбивати, навіть за вироком суду, тоді життя людини перестає бути вищою цінністю? Монстри можуть бути людьми? А серед людей?

Анастасія Лазарчук, група АН16Б

 

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись