Шапран Вікторія Степанівна

вчитель географії та біології

Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв)

м. Олександрія Кіровоградської області, Україна

Одним із завдань сучасної української школи є формування особистостей, які здатні до прийняття відповідальних рішень, вирішення різної складності проблем, вміють комунікувати в суспільстві та інше. Основою для цього є формування основних компетентностей, які визначені Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (2011), в якому одним із завданням визначено формувати в особистості компетентності, необхідні для успішної самореалізації у суспільстві, успішного вирішення життєвих проблем, спроможності у подальшому навчатися та провадити професійну діяльність.

Кравцова Тетяна Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти

Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький, Україна

Чабановська Юлія

магістр першого року навчання, спеціальності 011Освітні, педагогічні науки

Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький, Україна

У сучасному суспільстві молодь має бути здатною критично осмислювати сучасні екологічні проблеми, а також мати всі необхідні знання і вміння, бути компетентною, щодо збереження природного середовища, мати цінності, які ґрунтуються на повазі до природи, та її ресурсів.

Компанієць Зоя

учитель географії та хімії

Опорного навчального закладу

«Мошоринська ЗШ І-ІІІ ступенів Знам'янської районної ради Кіровоградської області», Україна

Нинішній етап реформування змісту та обсягу освітньої галузі «Природознавство» в контексті реалізації концептуальних засад Нової української школи(2016) потребує формування в здобувачів базової і повної загальної середньої освітиключових компетентностей, з-поміж яких основні компетентностів природничих науках і технологіях – наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатності застосовувати його в практичній діяльності[1], щозумовленокардинальною зміною методологічних парадигм дослідження природи в контексті вирішення екологічних проблем, раціонального природокористування,здоров’язбереження тощо. З цього погляду висуваються нові вимоги до вивчення природничих дисциплін, в шкільних курсах природничих наук– світоглядних, які мають забезпечити формування нової стратегії поведінки людини в природі. Найвагомішим інтегративним чинникомздатним уніфікувати та забезпечити світоглядні уявлення учнів про природничі науки є природничо-наукова картина світу. Доведено, що формування такої картини світу в учнів здійснюється відповідно до сучасних наукових уявлень про системність світу, природу, що являє собою ієрархічно побудовану систему, кожен елемент якої забезпечує зв’язки з системою вищого рівня на основі засвоєння цілісних знань школярів про фундаментальні закономірності природи.Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати є основним складниками діяльнісного компонента основних компетентностей в природничих науках і технологіях. Тому проблема формування в учнів природничо-наукової картини світу набуває особливої значущості в контексті вимог щодо формування змісту ключових компетентностей здобувачів базової і повної загальної середньої освіти.

Дефорж Ганна

доктор історичних наук, доцент,

доцент кафедри біології та методики її викладання

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький, Україна

Світогляд – система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс і мету життя, які визначають діяльність індивіда або соціальної групи та органічно включаються у людські вчинки й норми поведінки [1].

Аркушина Ганна

кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології

та методики її викладання

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький, Україна

Нова українська школа потребує нового розуміння статусу вчителя біології та природничих дисциплін, який не тільки сам володітиме основними компетентностями у природничих науках, але й буде спроможний сформувати в учнів наукове розуміння природи і сучасних біологічних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Саме тому одним з найважливіших критеріїв якісної освіти такого фахівця є уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати [2].