Секція 5. Теоретико-методологічні та психолого-педагогічні аспекти формування професійної компетентності в процесі навчання студентів та учнів.
Оксана Гнатюк
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до проведення позакласної навчально-виховної роботи в школі. Обґрунтовується можливість подальшого вдосконалення професійно-практичної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Природознавство» на засадах цілісного освітньо-галузевого підходу. Такий підхід сприяє підвищенню рівня науково-методичної організації позакласної навчально-виховної роботи з учнями та впровадженню нових методичних підходів до методичної підготовки майбутніх вчителів. Запропоновано конкретну методику формування методичної компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін до організації позакласної навчально-виховної роботи на інтегрованій основі. Така методика сприяє підготовці висококваліфікований фахівців до роботи в школі. Пропоновану методичну розробку інтелектуально-розважальної гри «Квест» можна використовувати не лише у процесі підготовки майбутніх учителів природничо-наукових дисциплін, але й при проведенні позакласної роботи в загальноосвітній школі.
Ключові слова: позакласна робота з учнями, методика проведення позакласної роботи, природнича освіта, вчителі природничих дисциплін, компетенції та компетентності майбутніх вчителів щодо організації і проведення позакласної роботи в школі.
Додати коментар
Світлана Стадніченко
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
У статті порушено проблему модернізації методики навчання медичної біофізики. У роботі проаналізовано зміст підручників з фізики для середньої школи і з медичної біофізики для вищих медичних закладів освіти з метою виявлення наявності й обсягу в них матеріалу з теми, у тому числі професійно спрямованого змісту і досліджено рівень підготовки студентів для засвоєння теми. На основі структурно-логічного аналізу навчального матеріалу запропоновано ефективні методичні прийоми формування системи знань з теми «Магнітне поле та його характеристики. Елементи магнітобіології» для реалізації якісної фахової підготовки майбутніх лікарів у вищих медичних закладах освіти. Наведені сучасні результати досліджень у магнітобіології, магнітодіагностиці і магнітотерапії. Виокремлено професійно значимі питання теми. Запропоновані приклади застосування різних механізмів інтеграції репродуктивної і творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Ключові слова: методика навчання медичної біофізики, магнітне поле, магнітобіологія, магнітодіагностика, магнітографія, магнітотерапія.
Віталій Лупол
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький)
Сьогодення зумовлене зміною видів навчання: на зміну традиційним формам і методам навчання запроваджують педагогічні технології, серед яких ефективними є особистісно-орієнтовані. Зокрема, на практиці доведена ефективність модульної системи навчання.
Результати проведеного аналізу літератури переконують, що модульна технологія навчання має значні переваги порівняно з традиційним навчально-виховним процесом, що зумовлює, з одного боку, широке впровадження її концептуальних засад в освітніх закладах різних країн, а з іншого – невизначеність термінологічного апарату. Різноманітність тлумачення дослідниками термінів «модульна технологія», «модульне навчання» та інших призводить до некоректного їх використання.
Людмила Мартиненко
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (Київ)
Анотація. В даній статті розкрито культуротворчу функцію освіти, яка передбачає формування у молоді як інтерес до широкої освіченості, так і високого естетико-культурного рівня особистості. Естетичний смак – одна з найважливіших характеристик особистого становлення, що відбиває рівень визначення кожної окремої людини і визначається як здатність особистості до індивідуального відбору естетичних цінностей, а тим самим і до саморозвитку. Враховуючи специфіку роботи у сфері обслуговування, професійна підготовка фахівців цієї галузі повинна орієнтування на формування творчого підходу до трудової діяльності, розвитку професійних комунікативних навичок, уміння переконувати партнера по спілкуванню, формування вмінь орієнтуватися в культурологічній, художньо-естетичні і моральні ситуаціях, поводитись в житті відповідно до вимог, висунутих перед культурною, інтелігентної і професійної особистістю.
Ключові слова: сервіс, сфера обслуговування, освіта, професійна підготовка, педагогіка, естетика, психологія.
Олександр Царенко
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (Кропивницький)
Анотація. У статті розглядається проблема оцінювання профорієнтаційної роботи вчителя технологій за профілем «Автосправа». На основі аналізу науково-педагогічних джерел і практичного досвіду визначені критерії оцінювання результатів профорієнтаційної діяльності вчителя технологій старшої школи.
Дослідженням доведено, що у процесі реалізації принципів педагогічного проектування доцільно використовувати дидактичні можливості інформаційних технологій і сучасних мережевих ресурсів.
Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на дослідження проблеми вдосконалення дидактичного комплексу з профорієнтації, що сприятиме активізації пошуків учнями виду майбутньої трудової діяльності, який відповідає їх рівню розвитку та індивідуальним психофізіологічним можливостям.
Ключові слова: педагогічне проектування, профільне навчання, проектувальна діяльність вчителя, критерії оцінювання.
