Державний біотехнологічний університет

Юрченко Вікторія, Бирка Олена, Фесенко Алла

Реформа вищої освіти України дала змогу кожному вузу самостійно розробляти і затверджувати освітньо-професійні програми (ОПП) для підготовки фахівців у відповідності зі стандартом. Стандарт вищої освіти не встановлює компоненти цих ОПП, тож вузи (їх проектні групи) на власний розсуд відбирають навчальні дисципліни, практики, що необхідні для досягнення визначених стандартом результатів освітньої діяльності [1, 2].

Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка

Трифонова Олена, Кас’янова Юлія, Садовий Микола

Актуальність ідеї інтегрованого навчання полягає в орієнтації освітнього процесу на сьогоденні вимоги суспільного розвитку. Сутність її полягає у створенні цілісної системи знань про єдину картину світу, формування наукового світогляду, поєднанні інтегративного й диференційованого підходів до навчання. Згідно компетентнісних засад таке навчання має здійснюватися безперервно впродовж усього життя. Нині принцип інтеграції на теренах вітчизняного освітнього простору визначено одним із основних у реформуванні освіти поряд з принципами гуманізації та демократизації. У країнах Європейського Союзу розробляється і впроваджується безліч освітніх технологій, що базуються на інтегративних підходах. Проте теорія і практика проведення інтегрованих занять у закладах освіти залишається недостатньо розробленою, а отже – потребує розробки системи відповідних методичних рекомендацій та практичних порад.

Детальніше

Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка

Дудченко Олена, Трифонова Олена

Постановка проблеми. На сучасному етапі реформування освіти в Україні, значна увага приділяється формуванню в учнів цілісної наукової картини світу. У Концепції Нової української школи зазначають, що випускники базової школи – це освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій. Але розвиток інноваційного середовища, пошук нових можливостей та синтез нових ідей можливий лише за умови засвоєння наук. Новаторства в освіті, в першу чергу, спричинюють звернення більшої уваги до загального розвитку населення, його світогляду, наукової картини світу, комунікативних здібностей, критичності, незалежності та культури мислення, формування інформаційних і соціальних та інших компетентностей. Це має ряд об’єктивних причин. Оскільки, від якості освіти сучасних школярів залежить рівень розвитку країни та її глобальна економічна конкурентоспроможність в майбутньому.

Детальніше

Комунальний заклад вищої освіти
«Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради

Соколова Ельміра

У процесі формування і розвитку пізнавального процесу учнів під час опанування змісту шкільних географічних курсів є багато різноманітних засобів, форм та методів,  серед яких чільне місце посідає  пошуково-дослідницька діяльність. Такий вид первинного наукового дослідництва полягає в тому, щоб налаштувати учнів до пізнання , зацікавити їх творчим  пошуком знань. Для цього  необхідно  вчителеві створити  умови для зацікавлення школярів виконанням даної діяльності [1, с. 103]. Кожне  дослідницьке завдання повинно представляти собою пошукову задачу: яка складається із збору необхідної інформації та даних, обробку отриманих результатів, проведення експерименту, побудова таблиць, пояснення  і  аналіз,  дослідження, висновки.

Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка

Садовий Микола,
Трифонова Олена,
Недвига Мар’яна

У сучасних умовах науково-технічного, інформаційного прогресу саме від розвитку технічних здібностей молоді залежить творчий потенціал суспільства. Відповідно, одним із завдань професійного навчання є розвиток технічних здібностей учнів. Формування умов, що сприяють розвитку технічного мислення має важливе значення для підвищення рівня професійної підготовки майбутнього фахівця.