Вчора пішов від нас Олег Іванович Таран
Пам'ятаю, як одного разу, десь на початку 90-х, до мене підійшов молодий чоловік. Відбувся діалог:
– Хочу вчитися на філологічному факультеті, - сказав.
– В чому проблема? Вступайте, складайте екзамени, - кажу. – Яку школу закінчив?
– Зараз навчаюся на елекромеханічному факультеті КІСМу...
– Думаєте на філфаці буде легше вчитися? - кажу, а сам думаю: "Провалив, видно, сесію, не справився з навчанням ..."
– Ні, я всі сесії складав на «відмінно». Підвищена стипендія…
У подальшій розмові вияснилося, його вже давно цікавить література, і до мови не байдужий. Пообіцяв тоді допомогти.
І ось Олег Таран, студент-відмінник Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування, став студентом філологічного факультету Кіровоградського педуніверситету. Закінчив його з «червоним» дипломом. Після того - аспірантура. Я керував його дослідженням «Феномен художнього таланту в поетичній інтерпретації Ліни Костенко» Кандидат філологічних наук з 2005 року. В роботі проявляв себе якнайкраще. Кілька років тому – важке захворювання. Намагався його перебороти. Тримався з усіх сил. Нещодавно обговорював з ним видання його монографії.
І ось сьогодні вранці – повідомлення, яке шокувало всіх, хто знав його: інсульт, відхід у потойбіччя…
Цю звістку важко сприйняти. Відчуття якоїсь непоправної втрати. Боляче, дуже боляче. Знаю, що цей наш біль поділяють всі мої колеги та багато випускників нашого факультету. Йому ж ішов всього-на-всього 51 рік…
Члени кафедри української та зарубіжної літератури висловлюють глибоке співчуття матері Олега Івановича, його дружині, доньці та сину.
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ, ДОРОГИЙ НАШ КОЛЕГО!
Прощання з Олегом Івановичем Тараном відбудеться у середу 6 листопада об 11:00 від дому батьків (вул. Архітектора Паученка, 53/39).
