Наукові досягнення Тетяни Василівни Громко
Допоки невпинно тече навчальний процес, наукові дослідження наших викладачів не мають спочинку. Діалектологія, філологія – це все, безперечно, має своє місце, а от дослідження лінгвометодології є такою мовною надбудовою, що зрозуміла далеко не всім, до того ж, коло таких фахівців обмежене навіть в Україні. Маємо таку мовознавицю, що здійснила опис лінгварію говірки рідного села – Піщаний Брід Новоукраїнського району. Це наша доцентка кафедри української мови та журналістики, кандидатка філологічних наук Тетяна Василівна Громко та її дослідження на рівні докторської дисертації. Публічний захист цього дослідження відбувся 21 грудня 2021 року в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова.
Можливо, нам важко було уявити, що ця наша завжди усміхнена викладачка, залюблена в живу народну мову та її опис готує цю висококваліфіковану працю… Хоча за численними публікаціями (понад 200) Тетяни Василівни – статтями, монографіями, за участю в багатьох міжнародних конференціях, звісно, можна було б здогадатися, що вона серйозно науково працює.
На заняттях з української діалектології студенти наводять приклади зі своїх говірок сіл Кіровоградщини, а викладачка завжди підтримує і високо цінує такий матеріал, спонукає збирати, фіксувати й укладати словнички своєї говірки, власної родини і навіть мовлення дітей. Коли філологи вивчають називання говірки, то Тетяна Василівна з гордістю наводить приклади з говірки села, звідки вона родом, і, як завжди не цураючись свого сільського коріння, додає, що видатні люди у своїй переважній більшості походять із села.
Про говірку Тетяна Василівна може говорити довго, називаючи її і «феноменом», і «мовною системою», і «діалектною одиницею»… Як і кожний науковець, хоч і «залюблений» у свої винаходи, концепції, однак скромний, наша дослідниця заявляє, що матеріал для дослідження збирала 30 років, описала мовлення понад 2 500 односельців, родичів, вивела кілька теорій, а дисертація складає 700 сторінок. Або факт: зібраний матеріал становить 2 терабайти інформації (!). «Звісно, мовні явища – це не якась палітра, – говорить Т. В. Громко, – адже в науці все має бути певним чином задокументоване, укомплектоване й підпорядковане методології дослідження. Говірка, як і мова, не може бути цікава чи нецікава – це реальна функціональна система, яка включає в себе певну норму й позанорму. Тому й концепція вивчення говірки не лише в діалектології, а й у лінгвістиці потребує неабияких зусиль у створенні доказової бази для достовірності спостережень (наприклад, корпусних та прикладних мовознавчих досліджень), заснованих на вживанні, а не лише детермінованих девіаціями». І на сьогодні Т. В. Громко вже виводить новий напрямок у мовознавстві – ідіомологію (науку про говірку).
Захист дисертації на здобуття наукового звання доктора філологічних наук – це досягнення дуже високого рівня для науковців. Новизна, концепції, теорії… Це так серйозно. Тетяна Василівна Громко визнана гідною звання доктора наук багатьма вченими, докторами наук з України, Європи. А відтак, однозначно, відбулася не лише презентація її праці, а й чергова заявка про науковий потенціал нашого університету і факультету. Тож дякуємо нашій доцентці і бажаємо здоров’я, благополуччя й подальших наукових задумів і звершень!
Високий науковий рівень нашої доцентки почасти спочатку немовбито надає студентам деякої невпевненості у своїх знаннях, а незабаром – із вивченням курсу, написанням курсових робіт, при методичній підтримці фахівчині Т. В. Громко, при діалектологічному прищепленні любові до живої народної мови – бажання описати і свою говірку. Особливо, коли Тетяна Василівна розповідає, що почала робити цю дескрипцію (опис) мовлення села ще в студентські роки; то, як я міркую, може, дійсно «не святі горшки ліплять» – і певна наука знайде свого дослідника вже в юності…
І студенти переконуються в цьому! Адже мова і література у висококваліфікованих наукових студіях викладачів поруч!
Доцент кафедри української мови та журналістики І.М. Демешко
