НЕХАЙ ЖАЛКУЮТЬ ТІ, ХТО НЕ ПРИЙШОВ

21 листопада 2017 року вчергове кафедра української мови провела лінгвістично-гумористичну феєрію «Фразеологія – як життя, життя – як фразеологія». Мені сподобалася реакція старшого викладача кафедри журналістики, видавничої справи та редагування Романа Вікторовича Базаки, коли я зайшла запросити на цей захід одну з груп майбутніх акул пера: «Так це ж те саме шоу, у якому я студентом також брав участь!»

Справді, тяглість традиції філологічного гумору не переривається. Починалося все в минулому столітті з перемоги моєї команди «СКОРПІОН» (сузір’я кмітливих, обдарованих, розсудливих, пильних і окрилених наукою). А в журі тоді були доцент Тамара Іванівна Поляруш і старший викладач Світлана Петрівна Пономаренко, до ювілею яких минулого року кафедра української мови провела регіональну науково-практичну конференцію «Науково-методичні параметри лінгвістичної освіти».

На факультеті нині працюють викладачі, яких окрилила наука, зокрема й ті, хто в юні роки творили власну фразеологію в лінгвістично-гумористичних змаганнях.

Цього року феєрію вела справжня зірка, яка щойно повернулася з гастролей в Ужгороді та Львові, Олександра Крикун. Коли вона була другокурсницею, її команда «Принцеси» програла суперникам, дівчата навіть плакали, проте наступного дня цей гурт став володарем Кубку ректора з КВН. Нині Олександра – знана в Україні стендапкиня.

Усім присутнім підняв настрій показовий виступ минулорічного лідера – команди «Шістдесят і менше», знову фурор та істерію в залі викликала відеоверсія «50 відтінків екзамену зі вступу до мовознавства».

Далі лінгвістично-гумористичні шаблі схрестили дві команди – «Адепти святого Спрощення» (капітан Оксана Івашина) та «Нам автоматом» (капітан Марина Козирєва). Самоідентифікація відбулася завдяки візитівці «Не все сма[ш]не, що блищить». Під час мовного герцю «Лежачого не б’ють, але й полежати не дають» ведучій виявилося замало питань команд, тому додатково долучила інтелектуально-креативні сили вболівальників. Нарешті, крапки над «і» розставило домашнє завдання «Викладач студентові не товариш, а …».

Якість соковитого філологічного гумору та гострої лінгвосатири визначали справедливі й досвідчені судді – Анастасія Максименко, Марина Стеба, Яна Войтенко, Дар’я Стець, Марія Зобенко – учасники фразеологічного шоу різних років, серед яких представники команди-лідера «ВЖиК» (виключно жіночий колектив). Олександра потягла інтригу й перед оголошенням результату порадувала нас власним сольним запальним виступом.

Переміг гурт з оптимістичною назвою «Нам автоматом». Проте солодкі призи від студпрофкому (за що окрема велика подяка!!!) отримали не тільки обидві команди, а й журі, ведуча, організатори, болільники – вистачило всім!

Тому нехай жалкують ті, хто не прийшов, бо в оголошенні всім присутнім на лінгвістично-гумористичній феєрії «Фразеологія – як життя, життя – як фразеологія» було обіцяно Божу поміч під час сесії!!!

Завідувач кафедри української мови,
професор С. Л. Ковтюх