Славний 90-річний ювілей Володимира Михайловича Караташа – незламного патріота України
2 березня 1926 року народився Володимир Михайлович Караташ – наш земляк, воїн УПА із сотні Сталевого, яка діяла на території Кіровоградської та Черкаської областей, легендарний учасник Кенгірського повстання 1954 року, коли 40 днів він та його побратими були найвільнішими людьми за всю історію існування Радянського Союзу. Два людиноненависницькі режими – німецько-фашистський і радянський – присудили йому найвищу міру покарання – розстріл. Але Володимир Михайлович не тільки вижив у сталінських застінках, але й став учителем англійської мови й 25 років сіяв розумне, добре, вічне.
Кафедра української мови привітала ювіляра, надіславши святковий адрес:
Життя людини є по-справжньому вдалим, коли вона стає на поріг чергового ювілею зі щедрим ужинком, знаючи, що більшість із колись омріяного – здобуто. Мудрі люди кажуть: успіх завжди залежить від попередньої підготовки!
Шановний ювіляре, уся Україна знає, що Ваше життя – це подвиг, це результат великої роботи над своїми думками, над взаєминами із зовнішнім світом, з кожною людиною, яку Господь привів у Ваше життя, над власним зростанням, над вихованням нової плеяди послідовників.
Вами захоплюються не тільки молоді патріоти, Ваші учні, односельці, колеги, а й визнані історики, письменники, політики, науковці. Для одних Ви є мудрим наставником, для інших – другом, соратником. Люди, яких Ви згуртували навколо світла своєї прогресивної думки, давно стали дружною родиною.
Викликає захоплення Ваша незвичайна, фантастична біографія – життєпис мужнього, незламного, розумного, освіченого, ерудованого, наділеного непересічним почуттям гумору, артистичними та організаторськими здібностями козака-характерника. Недарма Ваше ім’я й по батькові означає: володар світу, схожий на Бога. Ви, Володимире Михайловичу, – справжня людина з легенди, а Ваша невмируща книга „На барикадах Кенгіра” не тільки заслуговує на окремий документальний фільм, мінімум на 10 серій, а й має стати Біблією патріотизму, незламності українського духу, волі до перемоги.
Чверть століття Ви, високодостойний учителю, віддали формуванню юних душ. Ви не лише навчали англійської мови, а й плекали людяність, добро, демонструючи власним прикладом те, що справедливість завжди торжествує, за неї варто й необхідно боротися.
Наявність людей з таким рівнем життєвої мудрості – це значно більший вклад в утвердження української державності, ніж пропіарені кроки деяких урядовців на міжнародній арені. Це те, що житиме вічно, незалежно від політичних ігор, інтеграційних процесів, зазіхань на нашу Незалежність, щодня розширюючи масштаби звершень переможного генія вільного, самодостатнього народу України.
Сьогодні ми вітаємо Вас зі світлим ювілеєм – 90-річчям, низько вклоняємося за відданість рідній Вітчизні. Ви – козак-лицар із сотні Сталевого, гетьман для справжніх патріотів, які стояли на Майдані, а нині обороняють наші східні кордони. Вони вірні заповітам вояків ОУН-УПА: так само, як і Ви, скрізь розбудовують навколо себе Україну.
Тож нехай Пречиста Богородиця береже нас від чвар та розбрату, дасть нам мудрість і терпимість одне до одного заради майбутнього України. Хай Покрова Божої Матері, що сяє сильніше за сонце, захистить від усіх видимих і невидимих ворогів.
Цьогорічна, ювілейна для Вас весна виявилася напрочуд теплою. Хай і надалі у Вашому житті панують тепло любові й дружби, поваги й успіху, миру та злагоди.
Дорогий Володимире Михайловичу! Ми любимо Вас щиро, так само, як і Ви натхненно й віддано любите Україну, її мову та культуру.
Бажаємо Вам довгих та плідних років життя, сімейного затишку, благополуччя, світлого майбутнього. Кожен неприємний момент переживайте з гумором – у Вас це прекрасно виходить.
Нехай у Вашому серці завжди живе Віра, Надія і Любов.
Слава Україні! Героям слава!
Слава Нації! Смерть ворогам!
Україна! Понад усе!
Зі щирою шаною й повагою
від кафедри української мови
її завідувач – професор С. Л. Ковтюх
Інформацію надано факультетом філології та журналістики
