КОНКУРС ТВОРЧИХ РОБІТ „УКРАЇНСЬКІ ТОПОНІМИ: ВІХИ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ, ПАТРІОТИЧНО-КУЛЬТУРНІ МАРКЕРИ СЬОГОДЕННЯ, СИМВОЛИ МАЙБУТНЬОГО”

„Топоніміка перестала бути питанням лише гуманітарної політики – вона стала одним з інструментів національної безпеки”, – переконаний голова Українського інституту національної пам’яті В. М. В’ятрович. Очільник держави підписав закони про декомунізацію, що спричинить перейменування міст, селищ, сіл, вулиць, навчальних закладів тощо. Нам треба поспішати, але поспішати повільно. З одного боку, такі проблеми повинні обговорювати фахівці – філологи, історики, географи, краєзнавці, також територіальні громади, небайдужі громадяни, а з другого – варто активно пропагувати, де це тільки можливо, засади деколонізації, дерусифікації, дерадянізації, декомунізації.

Вацлав Гавел писав: „Якщо людина живе в оточенні тоталітарної пропаганди і не помічає її, значить пропаганда досягнула своєї мети”.

Необхідно створювати національний історико-культурний ландшафт, символічну гуманітарну ауру України. У такій справі важливою є думка молоді – нашої майбутньої еліти. Нам не байдуже, у яких містах і селах, на яких вулицях зростатиме нова аристократія (у первісному значенні – влада найкращих).

Кафедра української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка оголошує конкурс творчих робіт на тему: „Українські топоніми: віхи історичної пам’яті, патріотично-культурні маркери сьогодення, символи майбутнього”. Цей конкурс офіційно стартує 24 травня 2015 року – у День слов’янської писемності й культури. Підбити підсумки, оголосити й нагородити переможців заплановано 9 листопада 2015 року – у День української писемності та мови.

До участі запрошуємо учнів 5–11 класів і студентів навчальних закладів усіх рівнів акредитації Кіровоградщини та всієї України. Запропонуйте аргументи „за” та „проти” перейменувань. Від яких топонімів (власних географічних назв) відмовляються, а які обирають. Уявіть себе мером вашого населеного пункту, чи потрібно змінити його назву, які вулиці, навчальні заклади та ін. варто перейменувати. Можна писати про один або кілька топонімів. Власні думки обґрунтуйте.

Творчими роботами можуть бути твори, краєзнавчі дослідження, розповіді, нариси, есе тощо, обов’язково дайте назву, епіграф (за бажанням). Надсилати їх дозволено в рукописному та друкованому вигляді, обсяг приблизно 1–5 аркушів. Рукописні  оформлювати розбірливим почерком кульковою авторучкою з голубим чи синім чорнилом на будь-яких аркушах (якщо в клітинку, то писати через клітинку), на кожній сторінці залишати зовнішні поля приблизно 20 мм. Для друкованих такі вимоги: папір формату А4, шрифт Times New Roman, розмір шрифта (кегль) 14, міжрядковий інтервал 1,5, друкувати з одного боку сторінки. Розміри полів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – по 20 мм. З метою об’єктивного оцінювання не підписуйте творчу роботу власним прізвищем, а на першому аркуші в правому верхньому кутку зазначте якесь кодове слово (псевдонім), яким ви себе назвете. Таке саме слово напишіть на окремому аркуші з анкетою, у якій подайте інформацію: учень ви чи студент, прізвище, ім’я, по батькові, клас або академічну групу, факультет, повну назву навчального закладу, його поштову адресу, вашу власну поштову адресу, номери мобільного та стаціонарного (якщо є) телефонів, e-mail.

Творчі роботи в конвертах надсилати чи передавати з 24 травня до 30 жовтня 2015 року за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, кафедра української мови, Ковтюх Світлані Леонідівні. Запрошуємо небайдужих до нашого майбутнього осіб та організації до співпраці. З усіма питаннями звертайтеся на електронну адресу: [email protected]

Конструктивні пропозиції учасників конкурсу будуть вивчені та, по можливості, враховані в практичній діяльності органів місцевого самоврядування й самоорганізації населення. Редакція „Нової газети” ознайомить читачів з найкращими роботами та оригінальними ідеями учасників конкурсу.

Дорога майбутня еліто України! Бажаю успіхів і перемог, миру та здійснення бажань, нових творчих злетів!

Завідувач кафедри української мови, професор С. Л. Ковтюх