Триває навчання в онлайн-академії «МедіаРеВізія»
11 грудня 2020 року пройшло друге заняття на тему «Інфогігієна у соціальних мережах». Оксана Мороз, авторка ініціативи «Як не стати овочем», розповіла учасникам про нову інформаційну еру та про той базис знань, який повинна мати сучасна людина, щоб вижити у цифровому світі.
«Половина українців вважають, що вміють розпізнавати фейки. Та насправді лише 3% можуть це зробити. І це через брак потрібних знань. Через повне нерозуміння правил гри в новій цифровій ері», – каже пані Оксана.
Вона на прикладі Нових Санжар показала, як двадцять Viber-ботів змогли створити конфлікт на порожньому місці. І все завдяки браку інформації, повній чи частковій недовірі до влади, звичці українців покладатися тільки на себе, страхові та цілковитому нерозумінню особливостей нової інформаційної реальності.
«Нові Санжари – феномен цифрової ери, правил користування якої не знає ніхто з нас. Разом із зміною інформаційної ери, змінюється і система країни. Тоталітаризм змінюється демократією. Та, на жаль, люди хоч і зрозуміли, що у них є право голосу, проте досі не зрозуміли суті демократії. Стабільність змінюється на інформаційну дезорієнтованість. Зараз забагато різної інформації, мультиканальність процвітає. Ми всі є маленькими медіа, які продукують інформаційні приводи», – розповідає Оксана Мороз.
Через зростання кількості інформації – зростає концентрація у ній інфовірусів. Щоб не заразитися цими, умовно кажучи, вірусами, людині потрібен інформаційний імунітет. Це передбачає вміння розрізняти різні фейки, маніпуляції, напівправду та постправду, і розуміння, що з цим усім робити, щоб не заразитися самому та не заразити інших.
Оксана Мороз вирізняє такі умови для поширення інфовірусів: тема, яка повинна стосуватися, хоча б половини українців, мінімум інформації, недовіра до офіційного джерела, страх, стрес та ізоляція.
«Під дією стресу, наш мозок працює на рівні палеоліту», – наголошує спікерка. Також вона акцентує на тому, що щоб виграти війну з брехнею, треба виграти війну за першоджерело.
«Наш мозок працює так: перше джерело інформації завжди буде правдою для нас, хоча може бути хибною. А першоджерелом, за дослідженням Internews, для українців є соціальні мережі. А, як всі ми розуміємо, соціальні мережі – суб’єктивна інформація», – каже Оксана Мороз.
Спікерка навела три приклади маніпуляцій. Перший це – «Став лайк!», пост у якому є твердження, з яким не можна не погодитися і саме цим він змушує користувача поставити лайк і в майбутньому «підкидати» ще більше подібних постів, або ж запрошень додатися у різноманітні групи-сміттярки. Другим, і більш небезпечним, є різноманітні тести. Вони збирають особисту інформацію користувача, а також чіпляють його на емоційні гачки. І останнім видом маніпуляції у соціальних мережах є «Флешмоб». Прикладом цього є різноманітні пости, де треба або скопіювати текст та написати, щось у коментарі, або ж просто поставити «+». Цей вид маніпуляцій також чіпляє людину на емоційні гачки.
За дослідженнями волонтерського просвітницького проєкту з інформаційної гігієни «Як не стати овочем», 54% українських користувачів Фейсбук порушують базову інформаційні гігієну у соцмережах. 34% – публікують маніпулятивні заголовки та публікації. 29% – публікують посилання на сайти-сміттярки. 13% – публікують фейки, а 10% – проходять тести, які крадуть особисті дані.
Марина Чала, одна із учасниць медіапроєкту, пише у коментарях:
«Просто скопіюйте текст», – дуже часто поширюються освітяни, які вважають себе медіаграмотними».
«Медіаграмотність треба починати з базової речі – інфогігієни. Основи медіагігієни не відомі навіть професійним комунікаційникам. Повинно бути базове розуміння цифрової ери. Люди вважають, що безкоштовна інформація створена заради розваг. Та вони не помічають реальні інфозагрози, такі як викручування фактів, поширення фейків, постправди та маніпуляції», – відповідає Оксана Мороз.
Дуже важливо розрізняти два види інформації – корисну та шкідливу. З першою треба максимально взаємодіяти: коментувати, лайкати, репостити. З другою – нічного не робимо, ніяких дій. Тому що будь-які дії сприяють поширенню цієї шкідливої інформації.
Максим Бричка, ще один учасник проєкту«МедіаРеВізія» запитує:
«- З яких джерел варто отримувати інформацію, аби не потрапити в оману і в результаті не схибити?»
«Для загалу доступний лише один інструмент – це Інститут Масової Інформації, який щоквартально робить рейтинги онлайн-медіа, які дотримуються журналістських стандартів та тих, що публікують джинсу. Оці два рейтинги – основа інформаційного портрету», – наостанок рекомендує слухачам онлайн-академії Оксана Мороз.
Захід був організований ГО Агенція сталого розвитку "Хмарочос" та кафедрою журналістики в рамках проєкту “МедіаРеВізія” (проєкт "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність", що виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією Української преси).
Нагадаємо, що Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка став одним із десяти ЗВО – переможців конкурсного відбору, що отримали право взяти участь у проєкті "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність".
Організатори вдячні за сприяння та підтримку в реалізації проєкту відділу міжнародних зв’язків ЦДПУ ім.В.Винниченка та проректору з наукової роботи, професору Сергію Павловичу Михиді.
Повний відеозапис заходу можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=iztITGMTSPI...
Матеріал підготувала студентка факультету філології та журналістики Поліна Грім.
