Наші студенти на семінарі з проблем біженців у Німеччині
Рівність прав не у тому, що всі ними користуються, а в тому, що всім вони надані.
(Сенека)
Із 2 по 6 березня 2016 року студенти нашого університету, а саме Украдиженко Аліна, Леоновець Любов,Чобу Юлія, Тихолаз Олександр (усі – факультет іноземних мов) та Міщенко Анастасія (фізико-математичний факультет), взяли участь у міжнародному студентському проекті – “One million and counting: reality check for German “Willkommenskultur” in light of increased influx of refugees”, у місті Бад-Лібенцелль, Німеччина. Трьохсторонній семінар (студенти з Німеччини, Польщі та України) відбувся за підтримки німецької та польської організацій International Forum Burg Liebenzell, International Youth Meeting Centre in Auschwitz. Семінар виявився дуже цікавим завдяки актуальній темі проекту. Студенти обговорювали права людини та умови перебування біженців на території Німеччини. Дуже важливою ця тема була для нас, студентів з України, оскільки війна і біженці – найголовніші проблеми сьогодення в нашій державі.
У перший день семінару обговорювалися питання стосовно того, як біженців приймають у ФРН, який притулок надають та які побутові умови їх проживання. Особливо цікавим було те, що спочатку ми зробили невеличкий проект «Дерево очікувань», на якому кожен учасник вказав, на що саме він очікує від семінару і що готовий для цього зробити. Кожен із нас приїхав зі своєю метою «ознайомитися зі станом біженців у Німеччині», «проникнути в політичну ситуацію», «обмінятися ідеями» та навіть «покращити англійську». Але всіх нас об’єднувало прагнення дізнатись, яка насправді ситуація з біженцями і які реалії їх життя в країні з іншою, чужою для них культурою та які вони мають відносини з місцевими жителями. Саме тому першого дня ми не лише обговорювали цю проблему, а й відвідали один з притулків у якому біженці часто перебувають протягом місяців і навіть років в очікуванні запрошення на співбесіду та отримання документу, що засвідчує їх статус біженців. Махмут, біженець із Сирії, з яким ми познайомилися в притулку, не зміг розповісти про свій довгий шлях до Німеччини, адже ці спогади і досі завдають йому болю. Всіх вразило та приголомшило те, що він, освічена людина, в якого була робота, будинок і плани на майбутнє, в один день втратив все, що мав і мусив тікати в невідомому напрямку, покладаючись лише на долю. Пізніше під час презентації ми довідалися про кількість біженців в Німеччині починаючи з 90-х років. Виявилось, що в 2015 році Німеччина прийняла найбільшу за останні 20 років кількість біженців, які шукали притулку від переслідування або воєн у своїй країні.
Тема наступного дня була присвячена політичним та правовим проблемам перебування біженців у Німеччині. Нас запросили на судове засідання в м. Штутгарт, де вирішувалось питання надання статусу біженця чоловіку з Косова. Після засідання, професор Джен Бергман, суддя адміністративного суду міста Штутгарта поділився своїм досвідом у судових справах щодо питань міграції. Він також пояснив, що цей чоловік не має права на отримання статусу біженця, адже він не зазнав переслідувань з боку влади та не є жертвою війни. Суд відмовить йому у надані притулку в Німеччині, і найближчим часом йому прийде повістка з проханням залишити країну.
У той же день в Штутгарті ми познайомились із надзвичайною дівчиною, студенткою Катаріною, яка навчається, працює і одночасно займається волонтерською діяльністю з дітьми біженців. Кожної п’ятниці вона відвідує їх і проводить з ними дві-три години. Ця небайдужа людина стала для всіх прикладом для наслідування. Вона готує цікавий матеріал, ігри, різні завдання дітям різного віку – від малюків до підлітків. Презентація її роботи надихнула кожного з нас і змусила задуматись над тим, що найголовніше в світі – завжди залишатись людиною. Оскільки семінар був дуже добре спланованим, ми не лише працювали і вели дискусії, а й мали можливість погуляти центром міста.
Дізнавшись багато нового, отримавши відповіді на запитання в останній день семінару, ми працювали в групах над проектом, у якому потрібно було висвітлити свої підходи до вирішення проблеми біженців в Європі та зокрема в Німеччині. Кожна група студентів складалася з представників різних країн. Після наполегливої, чотиригодинної роботи всі презентували свої проекти, відео та презентації. Ця частина семінару запам’яталася найбільше, оскільки ми пропонували свої ідеї, ініціативи щодо розміщення і роботи з тими, хто шукає притулок. Одним із запропонованих нововведень було те, що з біженцями могли б працювати не лише волонтери чи люди, які отримають за це кошти, а й студенти медичних і юридичних факультетів, які проходять практику під час навчання. Дуже важливо, щоб біженці знали свої права в новому суспільстві і закони нової держави. Як ми зрозуміли, більшість біженців займаються однією справою – чекають. Що ми запропонували? Якщо в своїй країні вони були кухарями, перукарями чи співаками, вони можуть продовжувати цю роботу в своїй спільноті, поки не отримають права працювати в Німеччині. Всі ми знаємо що коли ми чимось зайняті, ми відволікаємось від своїх проблем. Для того, щоб об’єднати біженців і місцеве населення, ми також запропонували влаштовувати різного роду ярмарки національних страв чи іншу діяльність, яка б об’єднувала біженців та громадян Німеччини.
Отже, завдяки міжнародному проекту ми дізнались багато нового про масштабні проблеми людства, про сучасний стан біженців, реалії їх життя, тощо. Плідна робота зі студентами інших країн дала нам великий досвід того, як люди різного походження та різної культури можуть співпрацювати і приємно проводити час разом. Хотілось би висловити велику подяку організаторам проекту Гертруді Ганденбергер, Йонасу Гастхауеру і Наталії Ткаченко, яка, до речі, є випускницею КДПУ, а також – доценту кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики Данілко Маргариті Іванівні за таку цікаву і корисну нагоду долучитися до вирішення актуальної міжнародної проблеми.
Студенти:Ю. Чобу, VI курс, факультет інмов,
А.Міщенко, III курс, фізико-математ. факультет,
Л.Леоновець,А.Украдиженко, О.Тихолаз, IV курс, факультет інмов
Інформацію надано факультетом іноземних мов
