«Меридіан розуміння» Дмитра Дроздовського доцільно розглядати на тлі вітчизняної «літератури факту» – лише в цьому випадку можливо поцінувати сам факт появи цієї збірки есеїстичних репортажів, відзначити її вельми помітні позитиви та поміркувати над тими моментами творчої манери молодого і перспективного літературознавця/письменника/перекладача/редактора, а тепер, як бачимо, ще й есеїста/репортера. Які потребують, на мою думку, досить серйозних корекційно-удосконалювальних зусиль.
Детальніше... Додати коментар
(Про новий роман Григорія Гусейнова «Повернення в Портленд»)
Григорій Гусейнов – вельми одинокий у нашій літературі майстер підтекстів. Це у нього вроджене – така вже особливість його небуденного таланту. Скажу більше (для багатьох це видасться може й не прийнятним), його схильність до творення тонких підтекстових смислів багато в чому визначається його «напівсхідною» генетикою – згадаймо, ким був його батько, так зворушливо описаний у «Станційних пасторалях».
1 січня 2012 року відзначаємо 115 років з дня народження Євгена Маланюка. В основному знаємо його як поета, хоч він був і блискучим есеїстом. Колись я навіть насмілився висловити думку, що, якби не муляло відчуття некоректності, що міститься у самому факті порівняльного поцінування Маланюка-поета і Маланюка-публіциста, то з певністю можна було б проголосити, що як публіцист він вищий і значиміший за поета.
До 70-річчя Анатолія Качана
Було, є і ще буде безліч спроб пояснити, чим справжня поезія відрізняється від різного роду ерзац-поезій. Над цією проблемою, наприклад, задумувався Євген Маланюк, один із найпотужніших наших інтелектуалів. «Про троянду й соловейка, - писав він, - досі написано безліч віршів – від Гафіза до наших днів. На цю тему писатимуть вірші й далі, бо теми справжньої поезії тим більш вічні, чим поезія справжніша.З’являється питання: чому з віршів про троянду й соловейка так мало залишається імен і так мало творів? Коротко кажучи, чому з тієї безлічі віршів тілька кілька творів є п о е з і є ю?
В одному невеликому проміжку часу збіглося кілька різних, проте зближених одним смислом, дат. 1-го лютого 1897 року народився наш знаменитий земляк Євген Маланюк. 22 грудня щойно минулого року трагічно пішов від нас незабутній Леонід Куценко. 7 січня цього року науково-творча громадськість не лише Львова, а й усієї України відзначає 70-річчя відомого вченого, багаторічного декана філологічного факультету Львівського університету, професора Тараса Салиги. І наш Леонід Куценко, і львовянин Тарас Салига були об’єднані однією важливою справою, а саме: відкривали і відкрили для українців материкової України Євгена Маланюка. Про це – трохи нижче.
