Ректор університету проф. Григорій Клочек представляє

Знайомтесь:  Інна Тільнова.

В університетському житті досить часто відбуваються події чи зустрічаються люди, які тебе по-доброму вражають, приносять радість. І в таких випадках хочеться розповісти про свої відкриття ширшому колу людей.

З деякими статтями, написаними студенткою факультету філології та журналістики Інною Тільновою, я познайомився близько року тому. Вони мене приємно вразили. І не тільки мене.  Професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Микола Тимошик, який читав у нашому університеті курс лекцій для майбутніх редакторів та видавців, сказав про одну статтю, що такий матеріал мала б за честь надрукувати будь-яка столична газета. А ще він сказав, що таку студентку мали б наввипередки запрошувати редактори місцевих видань.

Талант – завжди рідкість. І його важливо не тільки знайти, а й підтримати. Текст Інни Тільнової буквально фонтанує то іронією, то сарказмом, то якимось пронизливим  у своїй одкровенності ліризмом. Її ритмомелодика вражає своєю гнучкістю та, сказати б, виражальністю – вона  тонко реагує на висловлювані смисли.

Але це всього-навсього зовнішній вияв таланту. Талановитість цієї дівчини – в ранимості того, що іменується як національна гідність. Тут все пояснюється просто: кілька століть темні сили, “злії люди” (Тарас Шевченко) дуже витонченими засобами буквально витравлювали зі свідомості українців майже все, що нагадувало їм, хто вони такі і яких батьків вони діти. Таке нищення катастрофічно ослабило національний інстинкт, який є інстинктом самозбереження. Народ, позбавлений національної самоідентичності, стає безпомічним. Пригляньмося до себе: це ж ми, Господи, вже котрий раз вибираємо до парламенту чимало людей, які, фактично, є ворогами держави… І так – далі. Подібних прикладів безліч, ними переповнене наше життя. Вже давно помічено: з усіх можливих варіантів ми вперто вибираємо найгірший…

Маємо відроджуватися. Зараз стає очевидним, що механізм такого відродження простий. Має з’явитись нове покоління, яке поступово повертатиметься до стану самоідентичності. Це буде непростий процес, бо, генетика, як відомо, відновлюється складно. Але є ще хороші батьки, вчителі, школи й університети. З’являється серед молоді ще багато талановитих особистостей, для яких Батьківщина є поняттям святим.

Інна Тільнова – одна з них. Не буду коментувати ці кілька статей, які я вибрав із її поки що невеличкого творчого доробку. Пропоную лише прочитати їх. Розумному буде досить.

ректор КДПУ ім. В. Винниченка