Видатний український учений, громадський і церковний діяч І. І. Огієнко залишив у спадок пророчі слова: „Мова – то серце народу: гине мова – гине й народ”.

«СОЛОВЕЙ СПІВАЄ. ДОКИ ГОЛОС МАЄ»

кажуть … що мова наша – солов’їна
гарно кажуть
але затям собі
що колись
можуть настати і такі часи
коли нашої мови
не буде пам’ятати
навіть найменший
соловейко
тому не можна покладатися
тільки на солов’їв…
(Іван Малкович)

3 грудня 2019 року відбулось урочисте вручення грамот і нагород переможцям ІІ туру ювілейного ХХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика – людини, яка любила все українське не тільки до глибини душі, а й до глибини власної кишені.

Саме з такого конкурсу розпочалося 19 листопада 2019 року традиційне лінгвістично-гумористичне шоу «Фразеологія – як життя, життя – як фразеологія» на факультеті філології та журналістики. Змагалися 2 команди другокурсників: «Згорів сарай, гори і хата» та «Юний орел». У візитівці перша команда показала: і хто для них є громом серед ясного неба, і берегинею нашої рідної мови, і що мама може переслати борщ поштою, бо в доці – СУЛМ!

Великий український мовознавець І. І. Огієнко писав: «Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу», адже «літературна мова – то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її».