«Уся сила і вся краса нашої мови тільки йому одному одкрилася»
Цьогоріч завдяки об’єднаній співпраці двох кафедр – української мови Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» – проведено Всеукраїнські Шевченківські читання.
З нагоди 207-річчя від дня народження Великого Кобзаря впродовж тижня – з 9 до 12 березня – відбувається низка заходів під гаслом: «Тарасові слова – то правда жива».
10 березня з доповіддю «Уся сила і вся краса нашої мови тільки йому одному одкрилася» перед викладачами й студентами обох вишів виступила завідувач кафедри української мови Центральноукраїнського державного педагогічного університету професор С.Л.Ковтюх. До свята долучилися також учені з інших ВЗО України та десятикласники Комунального закладу «Ліцей «Науковий» Міської ради міста Кропивницького разом із класним керівником, випускницею нашого факультету філології та журналістики, моєю ученицею та студенткою, а нині однією з найкращих учителів української мови та літератури області Н.В.Чеботарьовою.
Модератор конференції завкафедри філології та мовної комунікації професор С.Є.Ігнатьєва надала слово проректорові з навчальної роботи «Дніпровської політехніки» Ю.Т.Хоменку, який привітав учасників і сказав, що в їхньому університеті працює нащадок Тараса Шевченка по лінії його рідної сестри Катерини. Це 30-річний Микола Володимирович Трегуб – один із наймолодших проректорів в Україні. Він не пише вірші, не малює картини, але знає кілька іноземних мов і вже захистив кандидатську дисертацію. А ще – знає напам’ять більшу частину «Кобзаря» та з особливим пієтетом ставиться до старших членів своєї родини.
З пристрасним вітальним словом про Тараса Шевченка звернувся до присутніх С.П.Михида – знаний в Україні та за її межами талановитий літературознавець, доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, який зокрема прочитав вірш Євгена Маланюка про Великого Кобзаря.
В основній доповіді, супроводжуваній мультимедійною презентацією, було не лише проаналізовано низку аргументів, чому саме Тарас Шевченко став основоположником сучасної української літературної мови, а й показано сучасний кліп таджицького співака Джонібека Мурадова на пісню «Диво», написану на вірші Т.Шевченка «Якби зустрілися ми знову…».
О.С.Забужко, пояснюючи, хто такий був кобзар у тогочасній Україні, констатувала: він і ЗМІ, і шоу-бізнес, і маскульт, і він же – інститут національної пам’яті: «Шевченко – це про те, як людина конструювала національний космос за цілковитої відсутности матеріалів».
До Шевченка треба доростати всім життям.
Недарма Мирослав Дочинець написав цьогоріч на власній сторінці у фейсбуці: «Знову читаю «Кобзар». Здається, Шевченко з кожним роком пише все краще».
Завідувач кафедри української мови
професор С.Л.Ковтюх
