Кращі творчі переклади
Деканат та секція теорії і практики перекладу германських мов щиро вітає студентів 3-го курсу перекладацького відділення, які взяли активну участь у творчих перекладах привітань німецькою мовою декана факультету іноземних мов Олександра Миколайовича Білоуса з Міжнародним днем студента та Новорічними святами.
Наводимо тексти привітань та їхні найкращі переклади разом із деякими поетичними інтерпретаціями:
Liebe Studentinnen und Studenten,
lassen Sie mich meinen GLÜCKWUNSCH zum INTERNATIONALEN STUDENTENTAG mit einem schwedischen Volksmärchen beginnen.
In dem Volksmärchen, das überschrieben ist „WAS IST EIGENTLICH DAS LEBEN?“, heißt es:
„Einmal zur Mittagszeit wurde es still am Waldrand. Alles ruhte. Da streckte plötzlich der Buchfink sein Köpfchen hervor und fragte: „Was ist eigentlich das Leben?“
Alle waren über diese Frage betroffen und wurden nachdenklich.
Liebe Studentinnen und Studenten,
lassen Sie mich meinen GLÜCKWUNSCH zum INTERNATIONALEN STUDENTENTAG mit einem schwedischen Volksmärchen beginnen.
In dem Volksmärchen, das überschrieben ist „WAS IST EIGENTLICH DAS LEBEN?“, heißt es:
„Einmal zur Mittagszeit wurde es still am Waldrand. Alles ruhte. Da streckte plötzlich der Buchfink sein Köpfchen hervor und fragte: „Was ist eigentlich das Leben?“
Alle waren über diese Frage betroffen und wurden nachdenklich.
Die Heckenrose entfaltete ihre Knospe und sprach: „Das Leben ist Entwicklung.“
Der Schmetterling flog von Blume zu Blume und naschte da und dort: „Das Leben ist lauter Freude und Sonnenschein.“
Die Ameise schleppte einen zehnmal größeren Strohhalm und bemerkte: „Das Leben ist nichts anderes als Mühsal und Arbeit.“
Die Biene aber ergänzte nach einer honighaltigen Blume: „Das Leben ist ein Wechsel von Arbeit und Vergnügen.“
Der Maulwurf hob den Kopf aus der Erde und brummte: „Das Leben ist ein Kampf im Dunkeln.“
Es hätte fast Streit gegeben, wenn nicht der Regen dazwischengekommen wäre: „Das Leben“, sagte er, „besteht aus Tränen, nichts als Tränen.“ Er zog weiter zum Meer.
Dort brandeten die Wogen gegen die Felsen und stöhnten: „Das Leben ist ein stets vergebliches Ringen nach Freiheil.“
Hoch oben zog der Adler seine Kreise und frohlockte: „Das Leben ist nur ein Streben nach oben.“
Die Weide am kleinen See aber meinte: „Das Leben ist ein sich Neigen unter eine höhere Macht.“
Mit der Nacht kam auch der Uhu und krächzte in die Stille: „Das Leben heißt die Gelegenheit nützen, wenn andere schlafen.“
Es wurde still am Waldesrand. Spät aber kam ein junger Mann, müde vom Tanzen und Trinken: „Das Leben ist ständiges Suchen nach Glück und eine lange Kette von Enttäuschungen, wie heute Abend.“ Dann schlief er ein.
Bald aber erwachte die Morgenröte in ihrer vollen Pracht und strahlte in alles Leben: „Das Leben ist stetes Beginnen und Anbruch der Ewigkeit.“
Der Schmetterling flog von Blume zu Blume und naschte da und dort: „Das Leben ist lauter Freude und Sonnenschein.“
Die Ameise schleppte einen zehnmal größeren Strohhalm und bemerkte: „Das Leben ist nichts anderes als Mühsal und Arbeit.“
Die Biene aber ergänzte nach einer honighaltigen Blume: „Das Leben ist ein Wechsel von Arbeit und Vergnügen.“
Der Maulwurf hob den Kopf aus der Erde und brummte: „Das Leben ist ein Kampf im Dunkeln.“
Es hätte fast Streit gegeben, wenn nicht der Regen dazwischengekommen wäre: „Das Leben“, sagte er, „besteht aus Tränen, nichts als Tränen.“ Er zog weiter zum Meer.
Dort brandeten die Wogen gegen die Felsen und stöhnten: „Das Leben ist ein stets vergebliches Ringen nach Freiheil.“
Hoch oben zog der Adler seine Kreise und frohlockte: „Das Leben ist nur ein Streben nach oben.“
Die Weide am kleinen See aber meinte: „Das Leben ist ein sich Neigen unter eine höhere Macht.“
Mit der Nacht kam auch der Uhu und krächzte in die Stille: „Das Leben heißt die Gelegenheit nützen, wenn andere schlafen.“
Es wurde still am Waldesrand. Spät aber kam ein junger Mann, müde vom Tanzen und Trinken: „Das Leben ist ständiges Suchen nach Glück und eine lange Kette von Enttäuschungen, wie heute Abend.“ Dann schlief er ein.
Bald aber erwachte die Morgenröte in ihrer vollen Pracht und strahlte in alles Leben: „Das Leben ist stetes Beginnen und Anbruch der Ewigkeit.“
Sicher können Sie, liebe Studierende, von den 12 Antworten die
meisten bejahen, je nachdem, wie Sie sich angesprochen fühlen.
Ich wünsche ihnen für den weiteren Lebensweg die Antwort, die uns der Schmetterling gibt, verbunden mit dem Tun und der Antwort der Morgenröte.
Dabei sollten Sie aber auch an eine alte chinesische Volksweisheit denken:
„Drei Dinge kannst du nie wieder zurückholen:
den abgeschossenen Pfeil, das ausgesprochene Wort und die vertane Zeit!“
Schließen möchte ich den Gedankenreigen zum Leben mit Worten von Aurelius Augustinus, die Ihnen Geleitworte in ihrem STUDENTENLEBEN sein mögen:
„Bedenke – ein Stück des Weges liegt hinter Dir,
ein anderes Stück hast du noch vor Dir, wenn Du verweilst, dann nur um Dich zu stärken, nicht aber, um aufzugeben.“
Ich wünsche ihnen für den weiteren Lebensweg die Antwort, die uns der Schmetterling gibt, verbunden mit dem Tun und der Antwort der Morgenröte.
Dabei sollten Sie aber auch an eine alte chinesische Volksweisheit denken:
„Drei Dinge kannst du nie wieder zurückholen:
den abgeschossenen Pfeil, das ausgesprochene Wort und die vertane Zeit!“
Schließen möchte ich den Gedankenreigen zum Leben mit Worten von Aurelius Augustinus, die Ihnen Geleitworte in ihrem STUDENTENLEBEN sein mögen:
„Bedenke – ein Stück des Weges liegt hinter Dir,
ein anderes Stück hast du noch vor Dir, wenn Du verweilst, dann nur um Dich zu stärken, nicht aber, um aufzugeben.“
Dekan der Fakultät für Fremdsprachen
Oleksandr Bilous
Oleksandr Bilous
І місце, Сергій Стець
Любі студенти!
Дозвольте мені привітати вас з Міжнародним Днем студента шведською народною казкою. Називається вона «Що ж таке життя?» і йдеться у ній про наступне:
«Одного разу, опівдні, на лісовій галявині стояла тиша. Все спочивало. Та раптом зяблик боязко висунувся з гнізда і запитав: «А що ж таке життя?»
Це питання стривожило кожного і всі над ним задумались.
Шипшина розкрила свої квітки і промовила: «Життя - це розвиток.»
Метелик, перелітаючи з квітки на квітку і смакуючи скрізь пилок, сказав: «Життя - це вічна радість і сяйво сонця».
Мурашка, тягнучи вдесятеро більшу за себе соломинку, зауважила: «Життя – це не що інше, як турботи і важка праця».
Бджола, сидячи на медоносній квітці, додала: «Життя - це зміна праці втіхою, забавами.»
Кріт, підвівши від землі голову, пробурмотів: «Життя - це боротьба в темряві.»
І тут вже було почалася сварка, та втрутився дощ, який сказав: «Життя - це сльози, і нічого крім сліз», і полетів до моря.
Там пінисті буруни, що розбивались об берег, клекотіли: «Життя - це постійна даремна боротьба за свободу».
У небі, високо над хвилями, торжествував орел: «Життя - це прагнення до висоти.»
Верба, що схилилася над маленьким озерцем, промовила: «Життя - це покора перед вищими силами».
І ось з настанням ночі прилетів пугач. Він проухав у вечірній тиші: «Життя - це можливість, яку слід використати, коли інші сплять.», і полетів далі.
На галявині все стихло. Та під ранок з'явився парубок, стомлений від танців та випитого. Перед тим як заснути, він сказав: «Життя - це вічний пошук щастя і довга низка розчарувань, ось як сьогоднішній вечір.»
Невдовзі зайнялася в повну силу ранкова зоря і осяяла все живе: «Життя - це нескінченне народження та смерть у вічному плині часу».
Ви, любі студенти, можете з упевненістю обрати для себе більшість з цих 12 відповідей в залежності від того, яка з них припала вам до душі.
На вашому подальшому шляху я хотів би порадити всім сприймати життя як Метелик, але щоб ви вчиняли як Ранкова Зоря і пам'ятали про її відповідь.
Подумайте також над старою китайською мудрістю: «Людина не можна повернути три речі: випущену стрілу, сказане слово і втрачений час.»
Цю низку роздумів про наше існування хотілося б завершити словами Августина Аврелія, які він написав як передмову до своєї книги «Студентське життя».
«Задумайся - позад тебе лежить частина пройденого шляху, а перед тобою - шлях, який ще слід пройти, і якщо ти зупинишся в дорозі, то лиш для того, щоб набратись сили, а не здатися.»
Дозвольте мені привітати вас з Міжнародним Днем студента шведською народною казкою. Називається вона «Що ж таке життя?» і йдеться у ній про наступне:
«Одного разу, опівдні, на лісовій галявині стояла тиша. Все спочивало. Та раптом зяблик боязко висунувся з гнізда і запитав: «А що ж таке життя?»
Це питання стривожило кожного і всі над ним задумались.
Шипшина розкрила свої квітки і промовила: «Життя - це розвиток.»
Метелик, перелітаючи з квітки на квітку і смакуючи скрізь пилок, сказав: «Життя - це вічна радість і сяйво сонця».
Мурашка, тягнучи вдесятеро більшу за себе соломинку, зауважила: «Життя – це не що інше, як турботи і важка праця».
Бджола, сидячи на медоносній квітці, додала: «Життя - це зміна праці втіхою, забавами.»
Кріт, підвівши від землі голову, пробурмотів: «Життя - це боротьба в темряві.»
І тут вже було почалася сварка, та втрутився дощ, який сказав: «Життя - це сльози, і нічого крім сліз», і полетів до моря.
Там пінисті буруни, що розбивались об берег, клекотіли: «Життя - це постійна даремна боротьба за свободу».
У небі, високо над хвилями, торжествував орел: «Життя - це прагнення до висоти.»
Верба, що схилилася над маленьким озерцем, промовила: «Життя - це покора перед вищими силами».
І ось з настанням ночі прилетів пугач. Він проухав у вечірній тиші: «Життя - це можливість, яку слід використати, коли інші сплять.», і полетів далі.
На галявині все стихло. Та під ранок з'явився парубок, стомлений від танців та випитого. Перед тим як заснути, він сказав: «Життя - це вічний пошук щастя і довга низка розчарувань, ось як сьогоднішній вечір.»
Невдовзі зайнялася в повну силу ранкова зоря і осяяла все живе: «Життя - це нескінченне народження та смерть у вічному плині часу».
Ви, любі студенти, можете з упевненістю обрати для себе більшість з цих 12 відповідей в залежності від того, яка з них припала вам до душі.
На вашому подальшому шляху я хотів би порадити всім сприймати життя як Метелик, але щоб ви вчиняли як Ранкова Зоря і пам'ятали про її відповідь.
Подумайте також над старою китайською мудрістю: «Людина не можна повернути три речі: випущену стрілу, сказане слово і втрачений час.»
Цю низку роздумів про наше існування хотілося б завершити словами Августина Аврелія, які він написав як передмову до своєї книги «Студентське життя».
«Задумайся - позад тебе лежить частина пройденого шляху, а перед тобою - шлях, який ще слід пройти, і якщо ти зупинишся в дорозі, то лиш для того, щоб набратись сили, а не здатися.»
Поетична інтерпретація Сергія Стеця
Дрімав опівдні гай густий,
Жив зяблик там один верткий,
Мабуть, єдиний, хто не спав
Усіх він раптом запитав:
«Ми в цьому лісі вже давно…
Але для чого живемо?»
Що сталось тут! Все сполошилось
Вертілось, бігало, крутилось
І думка в кожного своя:
«Та що ж таке оце життя?»
Шипшина бруньки розпустила,
Сама до себе говорила:
«Життя моє – це розвиток,
Від колючок і до квіток».
Співав, літаючи, метелик:
«Танцюй, гуляй, ходи веселий,
Бути щасливим – це не гріх,
Життя – це радість, сонце, сміх!»
А на землі, в густій траві
Стеблинку тягнучи собі
Спинилась, щоб перепочити
Мала мурашка працьовита.
«Життя – це клопоти й турботи,
ставати мусиш до роботи,
не варто марнувати час –
Тоді все буде добре в нас»
Бджола натомлено гуділа:
«Коли зробив ти добре діло
гуляй, співай, іди в танок –
а потім знов збирай пилок!»
Кріт бурмотів собі сердито:
«Щоб мати дім і бути ситим,
Жить – це боротися в пітьмі,
Весь час копаючись в землі.»
Всі так міркуючи, сварились,
І, мабуть, скоро б і побились
Та злива край всьому поклала:
«Життя – це сльози»,- прошептала.
На море з вітром прилетіла
Там чорні хвилі клекотіли:
«Життя – то марний бій за волю,
Який, однак, не змінить долю».
Орел у небі бачив силу,
Розправивши могутні крила
«Життя – це вись!» ,- він прокричав,-
І той не жив, хто не літав.»
Верба над синім озерцем
Так говорила з вітерцем:
«Боротись все-таки безцільно,
Життя – покора перед сильним».
Цей роздум хижий пугач слухав
І пізно ввечері проухав:
«Урвать шматок без каяття –
оце і є моє життя».
А лиш під ранок у лісок
Забрів п’яненький парубок.
І вже коли він засинав,
То про життя таке сказав:
«Велике щастя скрізь шукаю,
Проте нічого ще не маю,
Куди не ткнусь - усе дарма,
Тому все більше п’ю вина.
Життя – одне розчарування,
зітхання, муки і страждання,
болить на ранок голова –
а щастя не було й нема.»
Невдовзі зірка світанкова,
що нам дарує ранок новий
весь світ осяяла промінням:
«Усе живе на світі – тлінне,
Життя і смерть проходять слідом,
Забравши радості, смуток, біди.
Все стане вічністю колись –
Не гай свій час, живи і вчись!
Дрімав опівдні гай густий,
Жив зяблик там один верткий,
Мабуть, єдиний, хто не спав
Усіх він раптом запитав:
«Ми в цьому лісі вже давно…
Але для чого живемо?»
Що сталось тут! Все сполошилось
Вертілось, бігало, крутилось
І думка в кожного своя:
«Та що ж таке оце життя?»
Шипшина бруньки розпустила,
Сама до себе говорила:
«Життя моє – це розвиток,
Від колючок і до квіток».
Співав, літаючи, метелик:
«Танцюй, гуляй, ходи веселий,
Бути щасливим – це не гріх,
Життя – це радість, сонце, сміх!»
А на землі, в густій траві
Стеблинку тягнучи собі
Спинилась, щоб перепочити
Мала мурашка працьовита.
«Життя – це клопоти й турботи,
ставати мусиш до роботи,
не варто марнувати час –
Тоді все буде добре в нас»
Бджола натомлено гуділа:
«Коли зробив ти добре діло
гуляй, співай, іди в танок –
а потім знов збирай пилок!»
Кріт бурмотів собі сердито:
«Щоб мати дім і бути ситим,
Жить – це боротися в пітьмі,
Весь час копаючись в землі.»
Всі так міркуючи, сварились,
І, мабуть, скоро б і побились
Та злива край всьому поклала:
«Життя – це сльози»,- прошептала.
На море з вітром прилетіла
Там чорні хвилі клекотіли:
«Життя – то марний бій за волю,
Який, однак, не змінить долю».
Орел у небі бачив силу,
Розправивши могутні крила
«Життя – це вись!» ,- він прокричав,-
І той не жив, хто не літав.»
Верба над синім озерцем
Так говорила з вітерцем:
«Боротись все-таки безцільно,
Життя – покора перед сильним».
Цей роздум хижий пугач слухав
І пізно ввечері проухав:
«Урвать шматок без каяття –
оце і є моє життя».
А лиш під ранок у лісок
Забрів п’яненький парубок.
І вже коли він засинав,
То про життя таке сказав:
«Велике щастя скрізь шукаю,
Проте нічого ще не маю,
Куди не ткнусь - усе дарма,
Тому все більше п’ю вина.
Життя – одне розчарування,
зітхання, муки і страждання,
болить на ранок голова –
а щастя не було й нема.»
Невдовзі зірка світанкова,
що нам дарує ранок новий
весь світ осяяла промінням:
«Усе живе на світі – тлінне,
Життя і смерть проходять слідом,
Забравши радості, смуток, біди.
Все стане вічністю колись –
Не гай свій час, живи і вчись!
ІІ місце, Анастасія Ганоль
З днем студента, любі мої!
Дозвольте розпочати своє привітання зі шведської казки. її назва: «То що ж таке життя?»
Тихий погожий вечір у лісі... і раптом підняв свою голівоньку Зяблик і запитав: «А що таке «життя»?».
Спантеличені, всі задумалися над цим питанням. Шипшина розпустила бутони і мовила:
«Життя — це розвиток».
Метелик, що перелітав із квітки на квітку і ласував солодким нектаром тут і там, сказав: «Життя - це лише радість і сонячне світло».
Тягнучи майже вдесятеро більшу від самої себе соломину, мураха дала таку відповідь: «Життя - це ніщо інше як турботи і тяжка праця».
Бджола, мовивши з медоносної квітки, додала; «Це - чергування роботи і задоволення».
Кріт підняв виткнув голову із землі і пробурмотів: «Життя – це боротьба у темряві».
І, мабуть, дійшло б до бійки, якби не втрутився дощ: «Життя, - сказав він, – це сльози й тільки сльози», - і полинув до моря.
Там, хвилі, розбиваючись об скелі, простогнали: «Життя – це постійна марна боротьба за свободу».
Ширяючи високо у небі, промовив орел: «Життя - це прагнення досягти висот»,
А верба над маленьким озерцем зауважила: «Життя - це покора перед вищою силою».
В нічній тиші пролунав хриплий голос пугача; «Життям називається уміння використати можливість, у той час, коли всі інші сплять».
І знов запанувала тиша на узліссі. В пізню пору повернувся юнак, стомлений від танців та випивки: «Життя - це постійний пошук щастя і ціла низка розчарувань, таких, як сьогоднішній вечір» - а потім він заснув.
Аж ось пробудилася від сну ранкова зіронька і своєю розкішшю осяяла усе живе: «Життя - це постійні починання і світанок вічності».
Упевнений, любі студенти, що із 12 відповідей ви оберете ту, яка вам найбільш близька. Я ж хочу побажати, щоб ваш життєвий шлях був таким, як його описує метелик у поєднанні із відповіддю ранкової зорі. Та пам'ятайте китайську мудрість: існує три речі, які не можна повернути – запущену стрілу, сказане слово і втрачений час. Завершити роздуми про те, «що таке життя» я хотів би словами Аврелія Августина, які можуть стати вашим напутнім словом: Подумайте - частина шляху лежить позаду вас, а інша частина - попереду; якщо зупиняєшся, то не для того, щоб здатися, а лише щоб набратася сил,
Дозвольте розпочати своє привітання зі шведської казки. її назва: «То що ж таке життя?»
Тихий погожий вечір у лісі... і раптом підняв свою голівоньку Зяблик і запитав: «А що таке «життя»?».
Спантеличені, всі задумалися над цим питанням. Шипшина розпустила бутони і мовила:
«Життя — це розвиток».
Метелик, що перелітав із квітки на квітку і ласував солодким нектаром тут і там, сказав: «Життя - це лише радість і сонячне світло».
Тягнучи майже вдесятеро більшу від самої себе соломину, мураха дала таку відповідь: «Життя - це ніщо інше як турботи і тяжка праця».
Бджола, мовивши з медоносної квітки, додала; «Це - чергування роботи і задоволення».
Кріт підняв виткнув голову із землі і пробурмотів: «Життя – це боротьба у темряві».
І, мабуть, дійшло б до бійки, якби не втрутився дощ: «Життя, - сказав він, – це сльози й тільки сльози», - і полинув до моря.
Там, хвилі, розбиваючись об скелі, простогнали: «Життя – це постійна марна боротьба за свободу».
Ширяючи високо у небі, промовив орел: «Життя - це прагнення досягти висот»,
А верба над маленьким озерцем зауважила: «Життя - це покора перед вищою силою».
В нічній тиші пролунав хриплий голос пугача; «Життям називається уміння використати можливість, у той час, коли всі інші сплять».
І знов запанувала тиша на узліссі. В пізню пору повернувся юнак, стомлений від танців та випивки: «Життя - це постійний пошук щастя і ціла низка розчарувань, таких, як сьогоднішній вечір» - а потім він заснув.
Аж ось пробудилася від сну ранкова зіронька і своєю розкішшю осяяла усе живе: «Життя - це постійні починання і світанок вічності».
Упевнений, любі студенти, що із 12 відповідей ви оберете ту, яка вам найбільш близька. Я ж хочу побажати, щоб ваш життєвий шлях був таким, як його описує метелик у поєднанні із відповіддю ранкової зорі. Та пам'ятайте китайську мудрість: існує три речі, які не можна повернути – запущену стрілу, сказане слово і втрачений час. Завершити роздуми про те, «що таке життя» я хотів би словами Аврелія Августина, які можуть стати вашим напутнім словом: Подумайте - частина шляху лежить позаду вас, а інша частина - попереду; якщо зупиняєшся, то не для того, щоб здатися, а лише щоб набратася сил,
ІІІ місце, Євгенія Ратушна
Шановні студенти, дозвольте мені розпочати привітання з нагоди Міжнародного Дня Студента зі
шведської народної казки.
У народній казці, яка називається "Що ж таке життя?", говориться:
Одного разу в обідній час у лісі стояла тиша. Все відпочивало. Як раптом Зяблик простягнув свою
голову і запитав: "Що таке життя?"
Всі були стурбовані цим запитанням і замислилися.
Бутон дикої троянди розгорнув свої пелюстки і сказав: "Життя це розвиток."
Метелик,літаючий з квітки на квітку,лакомився тут і там : "Життя це чиста радість і сонце."
Мураха,який тягнув соломину у десять разів більшу,сказав : "Життя це не що інше як турбота і праця."
Бджола,сидячи на багатій медом квітці, доповнила: "Життя це зміна роботи і відпочинку."
Кріт підняв голову від землі і пробурчав: "Життя це боротьба в темряві."
Там було багато суперечок,якби не Дощ: "Життя", сказав він "складається зі сліз і нічого окрім сліз."І перейшов у море.
Потім зросли Хвилі і простогнали: "Життя це завжди марна боротьба звільнення до зцілення."
Високо у небу Орел зробив коло і сказав : "Життя це пошуки зверху."
Верба,схилившись на маленьким озером, сказала : "Життя саме по собі нахил на вищі сили."
З настанням вечора прилетіла Сова і про гугукала : "Життям називається скористатися можливістю, коли інші сплять."
У лісі панувало мовчання. Пізно прийшов молодий Чоловік, втомлений від танців та випитого: "Життя це пошуки щастя і довгого ланцюга розчарувань,як сьогодні", і заснув.
Незабаром прокинувся Світанок і сяючи сказав : "Життя це початок і кінець вічності."
Звичайно,дорогі студенти,з цих 12 тверджень є такі,які вам подобаються найбільше.
На майбутнє я вам побажаю відповідь,яку дав Метелик у поєднанні з дією та відповіддю Світанку.
Однак,ви повинні пам'ятати про стару китайську мудрість : "Є три речі,які ви ніколи не зможете повернути ".випущену стрілу, сказане слово і втраченого часу!"
Мені сподобалась ідея життя зі слів Аврелія Августина, його напутні побажання для студентського життя:
"Пам'ятайте - частина шляху позаду вас, інша частина - попереду, якщо ви зупиняєтесь – ставайте сильнішими, але не здавайтесь. "
шведської народної казки.
У народній казці, яка називається "Що ж таке життя?", говориться:
Одного разу в обідній час у лісі стояла тиша. Все відпочивало. Як раптом Зяблик простягнув свою
голову і запитав: "Що таке життя?"
Всі були стурбовані цим запитанням і замислилися.
Бутон дикої троянди розгорнув свої пелюстки і сказав: "Життя це розвиток."
Метелик,літаючий з квітки на квітку,лакомився тут і там : "Життя це чиста радість і сонце."
Мураха,який тягнув соломину у десять разів більшу,сказав : "Життя це не що інше як турбота і праця."
Бджола,сидячи на багатій медом квітці, доповнила: "Життя це зміна роботи і відпочинку."
Кріт підняв голову від землі і пробурчав: "Життя це боротьба в темряві."
Там було багато суперечок,якби не Дощ: "Життя", сказав він "складається зі сліз і нічого окрім сліз."І перейшов у море.
Потім зросли Хвилі і простогнали: "Життя це завжди марна боротьба звільнення до зцілення."
Високо у небу Орел зробив коло і сказав : "Життя це пошуки зверху."
Верба,схилившись на маленьким озером, сказала : "Життя саме по собі нахил на вищі сили."
З настанням вечора прилетіла Сова і про гугукала : "Життям називається скористатися можливістю, коли інші сплять."
У лісі панувало мовчання. Пізно прийшов молодий Чоловік, втомлений від танців та випитого: "Життя це пошуки щастя і довгого ланцюга розчарувань,як сьогодні", і заснув.
Незабаром прокинувся Світанок і сяючи сказав : "Життя це початок і кінець вічності."
Звичайно,дорогі студенти,з цих 12 тверджень є такі,які вам подобаються найбільше.
На майбутнє я вам побажаю відповідь,яку дав Метелик у поєднанні з дією та відповіддю Світанку.
Однак,ви повинні пам'ятати про стару китайську мудрість : "Є три речі,які ви ніколи не зможете повернути ".випущену стрілу, сказане слово і втраченого часу!"
Мені сподобалась ідея життя зі слів Аврелія Августина, його напутні побажання для студентського життя:
"Пам'ятайте - частина шляху позаду вас, інша частина - попереду, якщо ви зупиняєтесь – ставайте сильнішими, але не здавайтесь. "
Geehrte und liebe Kollegenschaft, meine lieben Studierenden,
wir verabschieden uns vom Jahr 2010 mit guten Resultaten erreicht im Unterrichten und Studium. Ich gratuliere Ihnen sehr herzlich dazu!
Doch sollten Sie mit dem Erreichten nicht selbstzufrieden sein und nun die Hände in den Schoss legen, denn unser „Zeitgeist“ verlangt von uns ein „lebenslanges Lernen“.
„Hören Sie nie auf anzufangen, und fangen Sie nie an aufzuhören!
Wer sich auf den Lorbeeren ausruht, trägt sie an der falschen Stelle.“
Mit meinen besten Wünschen für Ihren weiteren Lebensweg im Neuen 2011 Jahr möchte ich Ihnen als Geleitwort ein irisches Gebet mit auf den Weg geben, das Sie in das glückliche 2011 Jahr begleiten möge:
Nimm Dir Zeit zum Arbeiten – Arbeiten ist der Preis des Erfolges.
Nimm Dir Zeit zum Denken – Denken ist der Schlüssel zur Macht.
Nimm Dir Zeit zum Spielen – Spiel ist das Geheimnis ewiger Jugend.
Nimm dir Zeit zum Lesen – Lektüre ist die Grundlage der Weisheit.
Nimm Dir Zeit zum Freundlichsein – Freundlichkeit ist der Weg zum Glück.
Nimm Dir Zeit zum Träumen – Der Traum spannt einen Stern vor Dein Gefährt.
Nimm Dir Zeit zum Lieben und Geliebtzuwerden – Liebe ist das Privileg der Götter.
Nimm Dir Zeit, Dich umzusehen – für Selbstsucht ist der Tag zu kurz.
Nimm Dir Zeit zum Lachen –Lachen ist die Musik der Seele.
wir verabschieden uns vom Jahr 2010 mit guten Resultaten erreicht im Unterrichten und Studium. Ich gratuliere Ihnen sehr herzlich dazu!
Doch sollten Sie mit dem Erreichten nicht selbstzufrieden sein und nun die Hände in den Schoss legen, denn unser „Zeitgeist“ verlangt von uns ein „lebenslanges Lernen“.
„Hören Sie nie auf anzufangen, und fangen Sie nie an aufzuhören!
Wer sich auf den Lorbeeren ausruht, trägt sie an der falschen Stelle.“
Mit meinen besten Wünschen für Ihren weiteren Lebensweg im Neuen 2011 Jahr möchte ich Ihnen als Geleitwort ein irisches Gebet mit auf den Weg geben, das Sie in das glückliche 2011 Jahr begleiten möge:
Nimm Dir Zeit zum Arbeiten – Arbeiten ist der Preis des Erfolges.
Nimm Dir Zeit zum Denken – Denken ist der Schlüssel zur Macht.
Nimm Dir Zeit zum Spielen – Spiel ist das Geheimnis ewiger Jugend.
Nimm dir Zeit zum Lesen – Lektüre ist die Grundlage der Weisheit.
Nimm Dir Zeit zum Freundlichsein – Freundlichkeit ist der Weg zum Glück.
Nimm Dir Zeit zum Träumen – Der Traum spannt einen Stern vor Dein Gefährt.
Nimm Dir Zeit zum Lieben und Geliebtzuwerden – Liebe ist das Privileg der Götter.
Nimm Dir Zeit, Dich umzusehen – für Selbstsucht ist der Tag zu kurz.
Nimm Dir Zeit zum Lachen –Lachen ist die Musik der Seele.
GLÜCKLICHES NEUJAHR UND GESEGNETES WEIHNACHTEN!
Dekan der Fakultat fürFremdsprachen OLEKSANDR BILOUS
І місце, Сергій Стець
Поетична інтерпретація
Є в кожного в житті годинник свій,
Уперто він відлічує хвилини,
Руйнуючи піщані замки мрій
Вперед біжать миттєвості невпинно.
Для всього треба час тобі знайти,
Найперше – це для праці копіткої,
Тернистий шлях до вищої мети
За успіх стане гідною ціною.
Таке прислів’я завжди пам’ятай:
«Я мислю – значить я існую»
Шляхом своїм сміливо ти ступай
І знай, що розум світом цим керує.
Не відмовляйся від простих утіх
Це молодості загадка прекрасна
Проблем тобі не вирішити всіх
Їх як зірок вночі на небі рясно.
Зважай на думку сивих мудреців,
Що книгами говорять із тобою
Шануй безсмертні праці цих майстрів
І слово стане другом і слугою.
Радіть життю не забувай ніколи
До щастя по дорозі цій прийдеш
Гуляй, радій – та не ходи по колу
Як знаєш міру – істину знайдеш.
Навчись літати поміж зір незгасних
Пірни в бездонну, синю глибочінь
Для твого духу й тіла час прекрасний
Коли відносить сон у далечінь.
Нехай твої роки збігають за водою
Запам’ятати мусиш назавжди
Де б ти не був, що б не було з тобою
Кохання перше в серці збережи.
Замислюйся над вчинками своїми
Сім раз відмір – і лиш один відріж
І не ховайся за помилками чужими
Для друзів це як гострий в спину ніж.
І, зрештою, мій друже, пам’ятай
Твій щирий сміх – це музика душевна
Долай всі труднощі, на біди не зважай
Вік на проблеми не марнуй даремно.
У світі все залежить від часу
І день, і ніч – все змінюється плинно
І зрозуміть вселенську мудрість цю
Людина кожна на Землі повинна.
ІІ місце, Яна Мороз
Поетична інтерпретація
Якщо роботі час ти відведеш,
У ній свій успіх неодмінно ти знайдеш.
Якщо ж до цього й роздуми додати,
То вмить ключі до влади будеш мати.
Але також і про розваги не забудь,
Це таємниця юності, її одвічна суть.
Щоб мудрим залишатися завжди,
Не полінись, і скриню книг прочитаних збери.
На спілкування час залиш собі,
Воно до щастя шлях відкриє у житті.
І мрію в подруги собі візьми,
Разом із нею зірку з неба вкрасти зможеш ти.
Але кохання - це найбільша нагорода,
Що тут сказати - це привілей самого Бога.
Пройшовши певний шлях ти озирнись,
Зі сторони на себе подивись,
І друзям щиро посміхнись,
Теплом душі своєї поділись.
У ній свій успіх неодмінно ти знайдеш.
Якщо ж до цього й роздуми додати,
То вмить ключі до влади будеш мати.
Але також і про розваги не забудь,
Це таємниця юності, її одвічна суть.
Щоб мудрим залишатися завжди,
Не полінись, і скриню книг прочитаних збери.
На спілкування час залиш собі,
Воно до щастя шлях відкриє у житті.
І мрію в подруги собі візьми,
Разом із нею зірку з неба вкрасти зможеш ти.
Але кохання - це найбільша нагорода,
Що тут сказати - це привілей самого Бога.
Пройшовши певний шлях ти озирнись,
Зі сторони на себе подивись,
І друзям щиро посміхнись,
Теплом душі своєї поділись.
ІІІ місце, Валерія Виноградова
Шановні та дорогі колеги,мої дорогі студенти,
ми прощаємось з 2010 роком з гарними результатами, яких досягли на
заняттях та у навчанні. Я дуже щиро вітаю Вас з цим! Однак Ви не повинні
бути самозадоволенні своїми досягненнями та сидіти тепер склавши руки,
тому наш «дух часу» вимагає від нас «навчання протягом усього життя».
«Ніколи не припиняйте починати, та ніколи не починайте припиняти!
Хто спочиває на лаврах, той опиняється на неправильному місці»
Разом з моїми найкращими побажаннями до Вашого подальшого життя у новому 2011 році я хотів би дати Вам напутнє слово однією ірландською молитвою, яка нехай супроводжує Вас у щасливому 2011 році:
Знайди час для роботи — це ціна успіху.
Знайди час на роздуми — це ключ до влади.
Знайди час на ігри — це таємниця вічної молодості
Знайди час на читання — це основа мудрості
Знайди час для дружби — це шлях до щастя.
Знайди час для мрій — зірки стануть ближче до тебе.
Знайди час для кохання — це привілей богів.
Знайди час, щоб озирнутись — для того, щоб знайти себе, дню буде
замало.
Знайди час для сміху - це музика душі
ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ ТА РІЗДВА!
«Ніколи не припиняйте починати, та ніколи не починайте припиняти!
Хто спочиває на лаврах, той опиняється на неправильному місці»
Разом з моїми найкращими побажаннями до Вашого подальшого життя у новому 2011 році я хотів би дати Вам напутнє слово однією ірландською молитвою, яка нехай супроводжує Вас у щасливому 2011 році:
Знайди час для роботи — це ціна успіху.
Знайди час на роздуми — це ключ до влади.
Знайди час на ігри — це таємниця вічної молодості
Знайди час на читання — це основа мудрості
Знайди час для дружби — це шлях до щастя.
Знайди час для мрій — зірки стануть ближче до тебе.
Знайди час для кохання — це привілей богів.
Знайди час, щоб озирнутись — для того, щоб знайти себе, дню буде
замало.
Знайди час для сміху - це музика душі
ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ ТА РІЗДВА!
