• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
filfak_logo

Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

США: подорож-мрія

dsc05411.jpgЯ ще й досі пам’ятаю, як на лекції з педагогіки навесні 2009 року на моєму мобільному висвітився київський номер телефону. Серце почало калатати, дух перехопило – і тут я почула слова привітання з тим, що я стала однією з двадцяти переможців програми обміну для студентів вищих навчальних закладів 2009-2010 (UGRAD)! Адреналін просто зашкалював: я вибігла на подвір’я університету і почала стрибати від несамовитої радості, не знаючи з ким першим поділитись цією шаленою новиною!
UGRAD адмініструється Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). Програма обміну для студентів ВНЗ надає можливість студентам першого, другого та третього курсів навчатися протягом одного академічного року в університетах або resize_of_pb130123.jpgдворічних чи чотирирічних коледжах США. Це й справді було здійснення моєї мрії!
Ті 9 місяців, що я провела в американському університеті, змінили моє життя. Таке враження, неначе до України повернулася оновлена версія «Лариси Максименко»! 
Жити довгий час у зовсім іншій культурі – це неперевершений досвід, що змушує людей змінюватися. Всього побаченого не перекажеш і на десятьох сторінках, але я постараюся оповісти хоча б декілька особливостей студентського життя в Університеті Бол Стейт в маленькому містечку Мансі штату Індіана.
Перш ніж почався учбовий рік, мені необхідно було зареєструвати предмети на перший семестр. Найцікавішим було те, що я могла обрати dsc05434.jpgтой розклад, який був для мене найзручнішим. Тому мої уроки починалися не раніше 10 – 11 години ранку, адже я не є ранньою пташкою. Більш того, протягом першого тижня кожен мав змогу відмовитися від деяких предметів і взяти нові, якщо, наприклад, предмет виявився дещо іншим, ніж студент його собі спочатку уявляв.
Протягом перших тижнів навчання я відкрила для себе дивовижне місце – бібліотеку. Я мала змогу взяти додому ноутбук на два тижні: так само, як в Україні видають додому книжки! Ви можете це собі уявити? Щодо самої бібліотеки, то на кожному поверсі (а їх там усього було 5) в декілька рядів вишукувались комп’ютерні машини. Замість того, щоб вичікувати черги чи робити попередній запис, студенти просто заходять і займають вільні місця! Ще однією невеличкою, але зручною дрібницею було те, що книжки можна було просто вкинути до скриньки біля виходу з бібліотеки замість того, щоб чекати поки бібліотекар викреслить її з твого формуляру. Адже уся система комп’ютеризована.
Моєю спеціальністю в американському університеті було Виховання (Education). У першому семестрі я обрала два предмети початкового навчання. Викладач був один і той самий. Відвідувати її заняття було неначе піти до театру! Але найкращим досвідом було таки те, що в мене була змога пройти практику в американській початковій школі. resize_of_dsc03184.jpgДівчинка, з якою мені довелося працювати, була чарівною! Я навчала її літератури, математики, мистецтва й науки. Найголовнішим секретом було виявити її коло інтересів. Якщо ти один із тих щасливчиків, кому вдасться це зробити, ти зможеш перетворити нецікавий процес вирішення задач у захоплюючу подорож!
На жаль, такий предмет, як Ризиковий Менеджмент та Страхування, був для мене не таким вже й легким. І тут у пригоді став Центр Учбової Допомоги, що знаходився у самому студентському містечку. Студенти старших курсів, які на «відмінно» знають свій предмет, допомагають іншим студентам покращити свої знання. Крім того, я звернулася за допомогою до трьох різних викладачів фінансів (і я не жартую!). Вони радо виділили свій час для мене, хоча навіть не були моїми викладачами. У результаті, наступний поточний тест я здала на «відмінно»!
Мені дуже сподобалась ще одна особливість навчання в університеті Бол Стейт. А саме те, що моя успішність із предмету не оголошувалась привселюдно. Було нечемно запитати про результат контрольної твого одногрупника на парі. Як результат, усі студенти на заняттях були рівними!
1.jpgСтудентське життя поза парами було неймовірно цікавим! Кожної п’ятниці, наприклад, був вечір кіно, де студенти могли не тільки подивитись щойно випущений фільм на великому екрані, а й виграти плакат чи навіть відео-диск! По суботах майже всі студенти, які не від’їжджали на вихідні додому, усі разом йшли на університетську вечірку. Там вони могли робити майже все: танцювати, їсти піцу, розмальовувати невеличкий акваріум, робити цікаві фото і навіть зняти свій власний кліп із друзями!
Студенти, які навчалися в університеті, були з усіх усюд! У бібліотеці регулярно проводилися міжнародні фестивалі, де вони мали змогу представити свою культуру. Я потоваришувалася як з американцями, так і з студентами з Британії, Іспанії, Бразилії, Нігерії, Саудівської Аравії, Афганістану, Кореї та інших країн! З багатьма із них я ще й досі подтимую зв’язок! Мені здається, що зрозуміти ту чи іншу культуру можна лише після спілкування з її представниками. У світі існує стільки міфів та стереотипів про кожну з культур, що розвіювати їх дуже складно, але водночас і неймовірно цікаво! Треба неодмінно бути відкритою та готовою то компромісів особистістю, відвідуючи інші країни.
Програма обміну UGRAD дала мені шанс пережити незабутній досвід! Навіть після випуску організація IREX продовжує піклуватися про своїх випускників. Зараз я є членом комітету в Києві зі справ подальшого професійного та особистісного розвитку випускників. Поряд із семінарами ми також проводимо різні соціальні проекти. Так, наприклад, зараз у різних регіонах України (так само і в Кіровограді) діє доброчинний проект “Books. Supplies. Toys”. Ви ще про нього не чули? Тоді мерщій приєднуйтеся й допоможіть організувати справжні Новорічні свята в дитячих будинках Кіровограда!
Лариса Максименко, студентка 43 (405) групи

 
resize_of_dsc00141.jpgI can still remember sitting at a lecture in pedagogy in spring of 2009, when I received a call from Kyiv. My heart was pumping, I could hardly breathe – and here were the words of congratulations on being one of the twenty participants of the UGRAD program 2009 - 2010! I was so overwhelmed with emotions that I ran out of the university building and started jumping like crazy! I couldn’t believe I was selected to the Eurasian Undergraduate Exchange Program funded by the United States Government to pursue undergraduate study in Education in THE UNITED STATES OF AMERICA! It was a dream to come true!
These 9 months were a turning point in my life! I feel like it was a new up-dated version of “Larysa Maksymenko” that came back from the US.  Living some time in a completely different community is a mind-blowing experience! I will try my best to describe at least some of the peculiarities of student life at Ball State University in Muncie Indiana.
First of all, before the academic year even started I had to register for the fall term. The most amazing thing was that I had a variety of choices. I could choose the schedule that fit my personality so my classes did not start until 10 – 11 a.m. as I am not really a morning person. Moreover, during the first week of classes I could still change my schedule or even drop or add them, in case they turned out to be somewhat different from what I had expected.5.jpg
During the first weeks of my studies I discovered an amazing place, the library. I was actually able to check out a laptop for two weeks the same way we check out books in Ukraine! Isn’t that great? As for the library itself – it had rows of computers on each floor. Students do not have to stay in line to have an opportunity to use one, you just go ahead and log in! Another very small, but very convenient thing was that I could just leave it in a “drop off book” outside the library. I did not have to wait for a librarian to cross it out from my library card – as all the system is electronic.
Majoring in Education, I took two classes of Elementary Education during the first semester. I had the same Professor for both classes. She was amazing: attending her classes, for me, was like attending a theater. The most rewarding experience was actually teaching a student in class! I still remember that cute little American girl, Taylor, whom I taught science, literature, math and art. I learned how important it is to really engage a child in academic activities that are not just limited to books! If you are lucky enough to find their biggest interest – they will be willing to solve your math campus2.jpgproblems as if watching their favorite cartoon!
Unfortunately the Risk Management and Insurance class was not that easy for me. At first I was at a loss since did not do as good as I wanted! However there was a learning center to rescue me.  Senior students provide tutoring classes for those who need to get extra help or expand their knowledge in a particular field. That did really come in handy! Besides, I went to different finance professors at the Business College for additional assistance! And guess what? They were all willing to spend their time to explain things to me! As a result – I got an “A” on the next test!
One more peculiar difference about academics was that your grades were not public knowledge. For example your test results are there only for you. It is not allowed to ask about other student performance. Nor will professors themselves announce the results of the assignment or test out loud. I couldn’t always tell who was the smartest student in class – everybody was equal. 
Students’ life at Ball State University was so much fun! Every Friday evenings there was a Movie Night on campus, where students could also win a poster or a DVD with the movie shown that night. On Saturday evenings there was a university theme party – Late Nite. One could do ANYTHING there: dance, eat pizza, take funny photos, paint a fish-bowl, play billiards, pet a real tarantula, even make your own video with friends!
The people who leaved on campus were so diverse. International festivals were regularly held on campus, where studentsresize_of_dsc02964.jpg from all over the world could share their culture and traditions. I made friends with American students as well as with the ones from Britain, Spain, Brazil, Sweden, Nigeria, Saudi Arabia, Afghanistan, Korea and other countries. I still keep in touch with many of them! One will never fully understand a culture unless talking to its representatives. There are a lot of myths and stereotypes about different countries. It was so funny to disperse some of them. One has to be a very open and flexible person when coming to another country.
UGRAD program gave me an opportunity to have an unbelievable experience! I am still so grateful for that chance. Even after completing the program IREX takes care of its alumni. Now I am a member of UGRAD Alumni Steering Committee, where we organize seminars and projects of different types aiming at alumni’s further personal and professional development. Right now, for example, in different regions the project “Books. Supplies. Toys” is being held. Haven’t you heard about it yet? Then hurry up and help organize a real New Year for the orphans of Kirovohrad!

  Larysa Maksymenko, Group 43 (405)

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись