Інструменти доступності

  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
filfak_logo

Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

«Відьмочки, які в змозі перенести Вас до світу казок…»

100_4377.jpg
Перемога дістається тільки тому, хто щиро її бажає…
Наша дісталася нам не випадково. До конкурсу на найкращий блок гуртожитку ми готувалися заздалегідь, але, як говорять у народі, все може змінитися в останню мить… Так і з нами трапилось! Спочатку задум, як представити наш блок, був у стилі «українське весілля»: наречена та наречений, гості та весільний стіл. Але наш задум не вдалося втілити в життя. У наш час знайти весільні костюми виявилося складно. І в ніч напередодні конкурсу ми всі разом почали мислити, але нічого не приходило на думку… І раптом – Воно!
У день конкурсу, після пар, ми почали прикрашати блок, робити костюми та втілюватись в образи. Ніхто і не міг здогадатися, як ми представимо наш 7-Б блок. Для всіх це було великою таємницею.

100_4361.jpg
О 20.00 вечора пролунав телефонний дзвінок: «Через 15 хвилин!» Ми всі перевели подих зі словами на вустах: «Починається!».
Члени журі ще не зовсім розуміли, куди вони потрапили, але згодом усе стало зрозумілим: це справжній «шабаш відьм». Вони побачили справжнього шамана, який передбачає майбутнє. Шаман угледів, що в найближчий час наші всі Відьмочки поїдуть до Карпат. Усі ми сиділи в колі та допомогали своєму наставнику зачарувати всіх членів журі. Оскільки в кожного Шамана повинен бути охоронець, наш теж його мав - увесь час праворуч від Почувши з нижніх поверхів кроки суворих журі, ми приготувалися і зайняли свої місця. На вході блоку журі зустрічали Чорта та його помічників, які показували наш блок. На них чекали повішаник, русалка та дівчинка, яка не витримала тяжкого навчання.
100_4352.jpg
Главаря стояла Смерть із косою (від якої у всіх перехоплювало подих). Провівши всі ритуали, роздавши чарівне зілля, ми всі разом почали танцювати і присвятили танець нашому дитинству, усім тим казкам, які нам зачитували батьки: «Вдруг, как в сказке, скрипнула дверь, все мне ясно стало теперь…».
Усе минуло дуже швидко, ми й не встигли отямитися, як члени журі аплодували нам, а з їхніх вуст пролунали слова, які змусили нас повірити, що ми були найкращі: «Ми зустрінемося з Вами не наступного року, а коли будемо вас супроводжувати до Карпат!» Ми зрозуміли, що поїдемо в Карпати. Ми здобули перемогу, ми – найкращі! 
Вірити в казки – це так приємно! Казкові персонажі завжди викликали і будуть викликати на обличчях у дітей і дорослих щирі посмішки, переносити нас до світу без суперечок та боротьби, де завжди перемагає добро. Так і ми, всі дівчата-відьмочки, які живуть на 7-Б блоці, хоч і не надовго, але змогли перенести наше журі до світу казок, до світу, де все закінчується перемогою добра над злом.
Усі ми повірили в казку, яка почалася в гуртожитку, а закінчиться поїздкою до Карпат.
Відьмочки 7-Б блоку
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись