Секція 5. Теоретико-методологічні та психолого-педагогічні аспекти формування професійної компетентності в процесі навчання студентів та учнів.
Микола Садовий
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (Кропивницький)
Законом України «Про вищу освіту» (2014 р.) передбачений науковий рівень вищої освіти, що відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення. Це передбачає формування у педагогічних вищих навчальних закладах (ВНЗ) вчителя-дослідника, що здатний не лише проводити власну науково-дослідну діяльність, а й долучати до цього процесу учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Особливо актуальною ця проблема є у процесі підготовки вчителів трудового навчання і технологій, адже, відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, зміст предметів цієї освітньої галузі має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.
16 коментарів
Алла Кіктєва
Кам’яський державний енергетичний технікум (Кам’янське)
Анотація. Стаття розкриває способи підвищення пізнавальної активності студентів у формуванні екологічних компетенцій за рахунок участі в гуртковій роботі. Організація роботи гуртка спрямована на залучення студентів різних спеціальностей до вирішення однієї спільної проблеми екологічного характеру за допомогою існуючих знань. Участь у гуртковій роботі дозволяє розкрити знання, вміння, навички студентів, отриманих в межах навчально-виховного процесу, реалізувати проблемно-розвиваючий характер дослідження та спрямувати студентський інтерес до екологічних проблем рідного міста.
Автором розкриваються основні елементи реалізації гуртково-дослідницької роботи в вищому навчальному закладі, окреслюються цілі, завдання, поставлені в рамках студентського дослідження та методи їх виконання. Зазначено, що залучення студентів до гурткової роботи дозволяє підвищити пізнавальну активність та забезпечує формування додаткових компетенцій за рахунок реалізації знань і можливостей кожного окремого учасника дослідження і забезпечує підвищення загальноколективної обізнаності у різнотипних аспектах предмета дослідження.
Ключові слова: екологічна компетентність, екологічна культура, гурткова робота, джерела забруднення, роза вітрів.
Ольга Внукова
Київський національний університет технологій та дизайну (Київ)
Анотація. Стаття присвячена розгляду педагогічних компетентностей як інтегральних у підготовці інженерів-педагогів. Використовуючи методи аналізу та узагальнення, визначено педагогічні компетентності для майбутніх бакалаврів, деталізовано ці компетентності для спеціальності «Професійна освіта (за спеціалізаціями)». Обґрунтовано можливості навчальних дисциплін «Професійна педагогіка», «Методика професійного навчання», а також педагогічної практики у формуванні педагогічних компетентностей здобувачів першого рівня вищої освіти зазначеної спеціальності. Розкрито досвід організації та формулювання завдань практичної підготовки у КНУТД для набуття педагогічних компетентностей студентами інженерно-педагогічних спеціальностей. Результати можуть бути використані у розробці стандартів вищої освіти, освітніх програм, для обґрунтування рівнів та критеріїв педагогічних компетентностей та у практиці підготовки студентів спеціальності «Професійна освіта» (за спеціалізаціями) на першому рівні вищої освіти.
Ключові слова: педагогічні компетентності, практична підготовка, педагогічна практика, майбутні інженери-педагоги.
Наталія Бєляєва (Полтава)
В умовах динамічних трансформацій сучасної соціально-економічної сфери актуалізуються питання професійної компетентності фахівця. Тому у системі освіти наразі є важливою проблема підготовки конкурентоспроможних кадрів для різних галузей і, зокрема, представників професій типу «людина-людина», здатних реалізувати себе як активні суб'єкти в складному процесі перетворень та відповідно до нових вимог.
Формування активного професіонала, на нашу думку, можливе лише через організацію активного суб’єкт-суб’єктного освітнього процесу підготовки та забезпечення студентоцентрованої моделі навчання.
Владлена Гончарова, Олег Царенко
(м. Кропивницький)
Формування фундаментальних понять матерії, простору і часу носить специфічний характер, тісно пов’язаний з генезисом й етапами їх становлення та розвитку, а отже і відповідно зі змістом навчальних програм загальноосвітньої і вищої школи. Це потребує визначення відповідності як змісту, так і обсягу теоретичних основ матеріалу для кожного етапу його вивчення.
Пізнання сутності основ фундаментальних понять простору і часу на кожному етапі тісно пов’язане з вивченням закону тяжіння і його вагомих проявів у природі. У роботі обговорюються деякі проблеми щодо вивчення унікальних властивостей гравітації, формування фундаментальних понять і наукової картини світу.
