Альона Дзюнзя

(студентка ІІІ курсу факультету педагогіки та психології)

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – викладач Наталя Андросова

Постановка проблеми. Вступ дитини до школи завжди є переломним моментом у її житті, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас: у шість чи в сім років. Одні вважають, що потрібно починати готувати малюка з трьох років, інші - за рік до вступу до школи. Але взагалі-то усе дошкільне життя дитини - це і є підготовка до школи. Найголовніше - не впадати в крайності. Не перестаратися із заняттями, викликавши заздалегідь відразу до навчання. Але і не пускати усе на самоплив, сподіваючись, наприклад, на вихователя дитячого саду. Також постає питання роботи в єдності із сім’єю, щоб забезпечити подальший фізичний, психічний, соціальний, мовленнєвий розвиток дитини в школі. Саме в школі вони отримують перші уявлення про життя, поведінку і вчинки людей, а в родині – набувають корисних звичок та досвіду життя, отримують багато радості [1, 74]. Отже, в умовах реформування освітньої галузі початкова освіта має забезпечувати системний розвиток дитини, формувати її особистісну культуру, сприяти самореалізації та саморозвитку дитини [2, 3].

Пєхотіна Дар'я, Людмила Кравцова

(студенти ІІI курсу факультету педагогіки та психології)

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник — викладач Наталя Андросова

Постановка проблеми. Використання різних видів наочності на уроках є необхідною складовою для ефективності навчання. Насамперед це стосується початкової школи, зокрема, через вікові особливості учнів молодшого шкільного віку. Завдяки можливості використання різних видів наочності, маємо широку сферу наочності: від предметів, картинок, жестів до відеофрагментів та комп'ютерних програм, за допомогою яких викладач демонструє явища об'єктивної дійсності. Тому актуальним є розширення застосування різних видів наочності з урахуванням відповідності змісту тем, що вивчаються.

Вікторія Березняк

(студентка III курсу факультету педагогіки та психології)

Кіровоградський педагогічний університет

імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – викладач Наталя Андросова

Постановка проблеми. Проблемі роботи з дітьми в першому класі в загальноосвітній школі, а саме адаптація їх до навчання, формування в учнів уміння сприймати ту чи іншу поведінку та середовище є досить популярною та актуальною з причин великої кількості нарікань з боку батьків, психологів щодо цього процесу. Спостереження за дітьми 6-річного віку помітно виділяють проблему неготовності їх фізичного та психологічного стану до перебування в школі.

Аналіз останніх досліджень. Проблема адаптації дитини до школи здавна привертала до себе увагу. Вступ до школи — переломний момент у житті дитини. Він пов'язаний із побудовою нового типу стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), засвоєнням нового виду основної діяльності (навчальної, а не ігрової). Змінюється все: обов'язки, оточення, режим. Це «кризовий період» у житті дитини, і ця «криза» виявляється у тому, що свою потребу в грі вона має задовольняти навчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному від 2 тижнів до 2—3 місяців (залежно від рівня їхньої готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров'я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості». 

Ірина Горобець, Дарина Гончарова

(студентки III курсу факультету педагогіки та психології)

Кіровоградський державний педагогічний

університетімені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – викладач Наталя Андросова

Постановка проблеми: На початковому етапі навчання школярів постає питання пошуку найбільш точних впливів на духовний світ дитини. Як стверджував Василь Олександрович Сухомлинський, неоціненне значення для всебічного розвитку особистості дитини в школі займають уроки на природі. Природу великий гуманіст розглядав як важливий засіб емоційного, естетичного, морального аспектів виховного процесу. І при цьому наполягав на повноцінному включенні природи як e навчальну, так і у виховну роботу.

Марія Павлова

(студентка 33 групи факультету ппедагогіки та психології)

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – викладач Наталя Андросова

Постановка проблеми. Василь Олександрович Сухомлинський постійно приділяв увагу вихованню і навчанню молоді, методиці викладання мови і літератури в школі тощо. Пропагуючи виховання колективізму в учнів, В. Сухомлинський рішуче відкидав принцип виховання індивідуума через колектив, «яка може завдати духової травми вихованцеві», віддаючи належне трудовому вихованню в школі.