Секція 6. Актуальні проблеми освіти та технологій у середній та вищій школі.
Оксана Васюкович
Національний авіаційний університет (Київ)
Анотація. У статті розглянуто особливості радіообміну у нестандартних ситуаціях. З’ясовано зміст поняття «авіаційна пригода», «загальна зміна мовного коду», проаналізовано статистику авіакатастроф, причиною яких став мовний фактор. Виокремлено психологічний компонент, що реалізується у використанні емоційно забарвлених речень (перепитування, повтори, тональність комунікації, використання вигуків, іронія у висловлюваннях). Виявлено відсоткове значення емоційно забарвлених синтагм у нестандартних ситуаціях на основі вибіркового методу. Проаналізовано, що перехід від стандартної фразеології на звичайну англійську мову зумовлене прагматичними аспектами. Мова в цьому разі вирішує складне комунікативне завдання – обмін інформацією, а тому кожне слово контексту характеризується певною семантикою. Використання вигуків або повторів, тональності та іронії у висловлюваннях не повинно перешкоджати ефективності комунікації.
Ключові слова: авіаційна пригода, учасники радіообміну, звичайна англійська мова, вибірковий метод, емоційно забарвлені речення, загальна зміна мовного коду.
Додати коментар
Ігор Вергун1, Олена Трифонова2
1Донецький національний медичний університет імені М. Горького
2Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка
(м. Кропивницький)
Анотація. У даній статті розглянута проблема формування в учнів дослідницької компетентності з використанням методу навчальних проектів та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час навчання фізики у класах медико-біологічного профілю. Розкрито важливість методу навчальних проектів, етапи реалізації цього методу та визначено ролі, що відводяться учням та вчителю в цій діяльності. Схематично окреслено застосування ІКТ разом з методом навчального проекту, визначено ефективність використання ІКТ та навчального проекту для формування дослідницької компетентності під час навчання фізики. Запропонований приклад навчального проекту для класів з медико-біологічним профілем з використанням ІКТ, в якому учні розглядають та вивчають будову ока та дефекти зору і способи їх виправлення. У статті розкрито зміст понять: навчальний проект, види навчальних проектів, педагогічні цілі проектного навчання.
Ключові слова: дослідницька компетентність, навчальний проект, навчально-виховний процес, методика навчання фізики, інформаційно-комунікаційні технології.
Оксана Гур’янова, Сергій Рябець
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (Кропивницький)
Анотація. Стаття присвячена проблемам змісту та організації виробничої практики другого (магістерського) рівня підготовки студентів на етапі створення та затвердження нових стандартів вищої освіти. Актуальність даної тематики в першу чергу визначається завданням реформування змісту, форми та термінів навчання висококваліфікованих фахівців освітнього рівня «магістр» та, вочевидь, потребує внесення коректив у практичну складову підготовки відповідно до сучасних вимог. При цьому передбачається послідовне проведення педагогічної практики у старшій школі та педагогічної асистентської практики у ВНЗ. Особливістю першої є охоплення компетенцій діяльності на посаді вчителя технологій у старшій школі, де реалізується профільне навчання, з виховною роботою класного керівника, а другої практики – набуття первинних професійних навичок та вмінь, пов’язаних з викладацькою діяльністю у вищих навчальних закладах і виконанням обов’язків куратора академгрупи. Пропонується поділ виробничої практики на три етапи: перший – підготовчий (ознайомлювальний), другий – основний, третій – підсумковий (заключний), кожен з яких має відповідні завдання та форми звітності. Складнощі проведення практик обумовлюються відсутністю затверджених нових стандартів вищої освіти та охопленням усього спектру питань її проходження: від ознайомлення з роботою закладу та проектування навчально-виховної діяльності – до якісного проведення занять і виконання обов’язків наставників підростаючого покоління.
Ключові слова: зміст виробничої практики, педагогічна практика у школі, педагогічна асистентська практика, освітній рівень «магістр», компетенції діяльності, практична підготовка.
Тарас Галатюк
Рівненський державний гуманітарний університет (Рівне)
Формування методологічної культури є актуальним завданням природничої освіти та критерієм її якості. Особливо в умовах реалізації діяльного підходу у навчанні та розвитку творчого потенціалу особистості.
Мета дослідження – визначити ключові дидактичні умови формування методологічної культури учнів під час вивчення природничих предметів та пріоритетні дидактичні методи щодо їх створення.
Клавдія Зикова
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація. Стаття присвячена формуванню поняття кванта, принципу невизначеності, фізичної картини світу на основі співвідношення невизначеностей Гейзенберга. За допомогою побудови графіків залежностей значеннь похибки координати Δх від імпульсу Δр, координати Δх від швидкості електрона Δv, часу Δt від енергії електрона ΔЕ, учні наочно переконуються у неможливості точного визначення двох параметрів одночасно. Тобто, точність вимірів не залежить від апаратури, а залежить від способу спостереження. Розроблена методика вивчення співвідношення невизначеностей Гейнзеберга показує особливості квантової фізики, формує фундаментальний принцип невизначеності, принцип невизначеності Гейзенберга, співвідношення невизначеностей. Робота учнів в програмі Microsoft Exel сприяє розвитку вмінь аналізувати результати дослідження та наглядно їх відображати. На основі цих понять в учнів завершується формування релятивістської картини світу, мікросвіту, фізичної картини світу.
Ключові слова: навчання фізики, картина світу, співвідношення невизначеностей, квант, стала Планка, імпульс, координата, енергія, час.
