Секція 6. Актуальні проблеми освіти та технологій у середній та вищій школі.
Олена Мерзлякова
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих
Анотація. Публікація є спробою узгодження категорії «досвід» з іншими ключовими категоріями педагогіки – знання, навчання, інформація. Показано, що досвід «традиційної освіти» не може подолати ті виклики, що ставить перед вчителем інформатизоване суспільство. Автор знайомить з результатами апробації переліку VALUE для вивчення актуальних напрямків післядипломного навчання вчителі.
Методика самодіагностики містить такі ключові показники (компетентності): творче мислення, критичне мислення, етичне обґрунтування, глобальна навченість, інформаційна грамотність, інтегративна навченість, сформовані навички навчання протягом життя, вирішення проблем, робота у команді, управлінська компетентність, психологічна культура. Кожна із зазначених компетентностей включає 5-6 складових. Методика була апробована на вибірці вчителів м. Києва та Харкова. Також вчителі оцінювали потребу у розвитку за тим самим переліком компетентностей. На основі аналізу результатів діагностики піднято проблему надбання вчителем нового досвіду вчителювання.
Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта, компетентності, досвід, педагогічний досвід.
Додати коментар
Олена Пасічник
(м. Хмельницький)
Розвиток студента як суб’єкта навчальної діяльності є основною метою функціонування будь-якого вищого навчального закладу. Особистісні здібності та якості майбутнього фахівця значною мірою розвиваються у соціальному середовищі, де він здобуває вищу освіту. Діяльність особистості слугує активним стимулом подальшого кар’єрного зростання. Як на основі напрацювань науковців, так і власного педагогічного досвіду, можна стверджувати, що чим різноманітніша та значуща для особистості є певна діяльність, тим ефективніше відбувається процес засвоєння нею професійних знань, формування відповідних умінь і навичок.
Наталія Пономарьова
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація. У статті висвітлюється проблема виокремлення етапів профорієнтаційної роботи з учнями в школі на основі розуміння специфіки професійного самовизначення як складного і динамічного процесу та визначення його особливостей у різні періоди життя дитини. Етапи вікового розвитку дітей розглянуто з урахуванням педагогічної періодизації, яка емпірично пов'язана з розвитком системи освіти. У статті охарактеризовано психолого-педагогічні підходи до періодизації професійного самовизначення дітей. До основних етапів профорієнтаційної роботи зі школярами віднесено: початковий (пропедевтичний), пошуковий (ознайомлювальний), базовий (визначальний), коригувальний (уточнювальний). Названі етапи співвідносяться з етапами вікового розвитку дітей і процесом їх професійного самовизначення. У статті розкрито зміст, форми та очікувані результати проведення профорієнтаційної роботи на кожному з етапів.
Ключові слова: професійне самовизначення, етапи професійного самовизначення, етапи профорієнтаційної роботи, початковий етап, пошуковий етап, базовий етап, коригувальний етап.
Віктор Слюсаренко
Відділ освіти, молоді та спорту Знам’янської райдержадміністрації
Анотація. У даній статті розглянуто експериментальний метод навчання учнів на прикладі виконання лабораторної роботи «Експериментальне вивчення явищ у коливальному контурі» за допомогою сучасного комплекту лабораторних робіт та демонстрації для кабінетів фізики німецької фірми «PHYWE». Вивчення фізики має бути на високому рівні і потребує постійного поповнення фізичних кабінетів новітнім обладнанням та вдосконалення фізичного експерименту. В останні роки досить активно в напрямку виготовлення нового фізичного обладнання працює німецька фірма «PHYWE», обладнання якої поступово запроваджуються в навчально-виховний процес. Обробка результатів фізичного експерименту здійснювалася за допомогою системи «Кобра 3» (виведення результатів на екран персональних комп’ютерів, побудова графік різних залежностей тощо).
Ключові слова: фізичний експеримент, новітнє обладнання, коливальний контур, добротність, декремент згасання, система «Кобра 3».
Тетяна Соболь, Наталія Бєляєва (Полтава)
Проблема створення іміджу освітніх організацій набуває актуальності в сучасних умовах. Освітні організації розуміють, що в умовах конкуренції на ринку освітніх послуг необхідно працювати над створенням позитивного іміджу. Імідж будь-якої організації, і зокрема освітнього закладу, великою мірою залежить від іміджу її керівника.
У межах нашого дослідження розглядаємо імідж менеджера освітнього закладу як його професійний ресурс, необхідний для ефективної професійної управлінської діяльності.
