ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ОБДАРОВАНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Бугай Н.В.

Науковий керівник – професор Калініченко Н.А.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Підтримка та розвиток учнів, що володіють потенціалом до високих досягнень, є одним із пріоритетних напрямів сучасної світової та української освіти. Це відображено в базових державних нормативних документах, таких як: Національна стратегія розвитку освіти України на 2012-2021 рр., Концепція профільного навчання у старшій школі, Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді». Інститут обдарованої дитини НАПН України досліджує феномен обдарованості, розробляє програми і технології навчання і безперервної освіти. Діти, які прагнуть пізнати світ, проявляють здатність засвоювати матеріал підвищеної складності, розвивати свої природні здібності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що дослідженню проблеми обдарованості учнів приділяється постійна увага.

Якщо ми зазирнемо до тлумачного словника, то знайдемо наступне визначення: обдарований – той, який має великі природні здібності; здібний, талановитий.

На думку вітчизняного дослідника О. Музики: «Обдарованість – це наслідок розвитку вроджених задатків під дією як внутрішніх, суб’єктивних, так і зовнішніх, стосовно особистості, соціальних чинників» [1].

А. Матюшкін стверджує, що обдарованість є комплексом інтелектуальних, творчих та мотиваційних чинників [2].

П. Тадєєв, досліджуючи питання обдарованості, звернувся до наукових джерел польських колег. Згідно досліджень польських науковців, обдарованість – це специфічна конфігурація загальних і спеціальних здібностей, які надають можливість виконувати певну діяльність на високому рівні. Ф. Гутковська вважає, що поняття «обдарований» застосовується в шкільній практиці для визначення зразкового учня. Оцінки є основним показником [3].

На основі узагальнення підходів зарубіжних та вітчизняних вчених визначення сутності поняття "обдарованість" потрактовується як індивідуальна потенційна своєрідність спадкових, соціальних та особистісних передумов для розвитку здібностей особистості, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності.

На наше переконання, на уроках біології потрібно приділяти увагу обдарованим дітям, розвивати в них логічне мислення, творчість, бажання розкривати все нові і нові власні можливості.

Показником, який обумовлює обдарованість, є діапазон вияву здібностей. Здібності у свою чергу є психологічним показником характеристики особистості. Здібності проявляються у людини через задатки (нахили) і характеризуються її прагненням до визначеного виду діяльності. Із задатками діти народжуються і рівень їх прояву від народження і в процесі діяльності визначає рівень здібностей.

Обдарованість, талановитість необхідно пов’язувати з особливостями власне творчої діяльності, проявом творчості, здатності до інновацій. На уроках біології вчитель формує і розвиває в обдарованих дітей такі якості:

• задатки, схильності, що виявляються в підвищеній чутливості, певній вибірковості, перевагах та динамічності психічних процесів;
• інтереси, їх спрямованість, частота і систематичність прояву, домінування пізнавальних інтересів;
• допитливість, прагнення до створення нового, схильність до вирішення і пошуку проблем;
• швидкість у засвоєнні нової інформації, утворення асоціацій;
• прояв загального інтелекту – сприйняття, розуміння, швидкість оцінок і вибору шляху рішення; 
• емоційне забарвлення процесів, емоційне ставлення, вплив почуттів на суб’єктивне оцінювання;
  наполегливість, цілеспрямованість, працьовитість;
• швидкість в оволодінні уміннями і навичками, прийомами;
• здатність до вироблення власних стратегій [4].

Під час уроку потрібно особливу увагу приділяти обдарованим дітям, створити морально-психологічні умови для навчальної діяльності. Ефективність навчання може бути значно підвищена шляхом застосування проблемних завдань, індивідуальної роботи, виконання науково-дослідницьких робіт тощо.

Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.

Серед методів навчання обдарованих учнів важливе місце займає самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер. Наприклад можна подати домашнє завдання у вигляді наукових досліджень, різноманітні проектні роботи. Обдаровані учні з радістю готують реферати та повідомлення, постійно переглядають телепередачі про рослинний та тваринний світ, читають додаткову літературу, беруть активну участь на уроках та в позакласній роботі. Такі діти дуже допитливі, спостережливі, залучаються до фенологічних спостережень. Обдарованих дітей варто також залучати до різноманітних гуртків, олімпіад, біологічних конкурсів тощо. Дуже важливо вчасно побачити прояви обдарованості, приділяти увагу, забезпечити умови розвитку дитини. [5; с. 5].

СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Тайна обдарованості: практико-зорієнтований збірник на допомогу тим, хто працює з обдарованими дітьми. / укл. О.В. Заболотний; за заг. ред. Н.І. Клокар. − Біла Церква: КОІПОПК, 2005.
2. Матюшкин А.М. Концепция творческой одаренности. Вопросы психологии. 1989. № 6. С. 143-149.
3. Giza T. Socjopedagogiczne uwarunkowania procesow identyfikowania oraz rozwoju zdolnosci uczniow w szkole. Kielce: Wydaw. Akademii Swietokrzyskiej, 2006. 359 s. Гіза Т. Соціальнопедагогічні обумовленості процесов ідентифікації а також розвитку здатності учнів в школі. Кієлце: Видав. Академії Свієтокрзискієй. 2006. 359 с.
4. Робота з обдарованими дітьми. URL: https://pruhodko.io.ua/s2574187/robota_z_obdarovanimi_ditmi (дата звернення: 22. 02. 2020).
5. Прокопчук О. А. Організація з обдарованими учнями на уроках біології: навч. посіб. ̸ Харків: Основа. 2018. 75 с.