Харківська академія неперервної освіти
Кравченко Зоя
В останні роки в системі шкільної освіти відбувся перехід від парадигми на все життя на нову «парадигма через все життя». Відомий латинський вислів «vitae non sholae discimus» (для життя, а не для школи ми вчимося) набуває особливої нагальності в контексті потреби щодо виокремлення сукупності математичних знань та відповідних умінь і навичок, необхідних нашим юним співвітчизникам як основи для вироблення раціональності їх мислення, що в цілому буде позитивно сприяти успішній адаптації до реалій життя. На сьогодні склалися надзвичайні умови для наших випускників, їм доведеться вперше готуватися до національного мультипредметного тесту. Дана підготовка потребує врахування певних нюансів, як розрахунку часу, так і готовності розв’язувати завдання, що не потребують громіздких обчислень. І тому освітній процес потребує впровадження нових нестандартних задач як засобу засвоєння математичних понять.
Детальніше... Додати коментар
Комунальний заклад «Вінницький ліцей №35»
Копняк Наталія
Будь-який сучасний фахівець має вміти не просто знайти інформацію, але й вміти її донести в актуальній для цільової аудиторії формі, грамотно подати свій проект, привернути увагу до своєї ідеї.
Як зазначає Шкуренко О. [3]: «Принципи побудови освітнього процесу Нової української школи передбачають внесення змін у нього, які зміщують роль учителя як носія знань з предмета на учителя, який створює оптимальні умови для учнів, що допомагають їм набувати ключових компетентностей, мотивувати до дій, спрямованих на створення нових знань.»
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Карасьова Світлана
Випускник педагогічного університету, розпочинаючи самостійну педагогічну діяльність, зустрічається з труднощами, пов’язаними з організацією колективної, групової та індивідуальної роботи учнів, постановкою цілей пізнавальної діяльності, створенням емоційно-психологічного комфорту для кожного учасника педагогічного процесу, раціональним розподілом робочого та вільного часу, організацією власного робочого місця тощо.
Криворізький державний педагогічний університет
Волкова Наталія
Розвиток суспільства доводить, що освіта є одним із визначних факторів виживання та розвитку цивілізації. Питання її змісту, якості та вдосконалення входять до числа першочергових проблем людства.
Проте стрімкість наукового поступу суспільства, поглиблення його перетворюючого впливу на всі аспекти людської життєдіяльності та відповідне розширення освітніх завдань спонукали вчених до усвідомлення недоліків концептуальної основи, що визначили сучасну освітньо-педагогічну діяльність. Перегляд теоретико-методологічних основ навчально-виховного процесу сприяв виникненню нового поняття – „інформатизація суспільства” та, відповідно до нього, – ,,інформатизація освіти”. Спочатку концептуальна спрямованість інформатизації освіти була визначена словосполученням ,,комп’ютерна грамотність”, яке поступово поширилося до поняття ,,інформаційна культура”. Останнє розглядаємо як окремий феномен, складне особистісне утворення, що ґрунтується на комп’ютерній грамотності, але не вичерпується нею.
Криворізький державний педагогічний університет
Величко Каріна
Сучасний етап розвитку цивілізованого суспільства, з притаманними йому високими темпами науково-технічного прогресу, характеризується активно протікаючим процесом інформатизації: цінність інформації та питома вага інформаційних послуг у всіх сферах суспільного життя стрімко зросли. Інформація - інфа про фактичні данні та сукупність знань про залежність між ними, яка являється об’єктом збереження, переробки та передачі. Для загального продукту, який обумовлює формування високоорганізованого інформаційного середовища, впливаючого на всі суспільно значущі види людської діяльності. Інформаційне середовище - сукупність інформаційних об’єктів та зв’язків між ними, засоби та технології збирання, накопичення, передачі, обробки та розповсюдження інформації, саме знань, а також організаційні та юридичні структури, які підтримують інформаційні процеси. Удосконалення інформаційного середовища суспільства ініціює формування прогресивних тенденцій розвитку виробничих сил, процеси інтелектуалізації діяльності членів суспільства у всіх його аспектах, включаючи і сферу освіти, зміни структури суспільних взаємовідношень та взаємозв’язків.
