ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ВЕТЕРИНАРНА РАДІОБІОЛОГІЯ» МАЙБУТНІМИ ФАХІВЦЯМИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 211 «ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА»
Державний біотехнологічний університет
Юрченко Вікторія, Бирка Олена, Фесенко Алла
Реформа вищої освіти України дала змогу кожному вузу самостійно розробляти і затверджувати освітньо-професійні програми (ОПП) для підготовки фахівців у відповідності зі стандартом. Стандарт вищої освіти не встановлює компоненти цих ОПП, тож вузи (їх проектні групи) на власний розсуд відбирають навчальні дисципліни, практики, що необхідні для досягнення визначених стандартом результатів освітньої діяльності [1, 2].
Аналіз освітньо-професійних програм «Ветеринарна медицина» підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина» галузі знань 21 «Ветеринарна медицина», що діють у різних вузах України, показав, що в більшості з них студенти вивчають курс «Ветеринарної радіобіології». Так, у Національному університеті біоресурсів і природокористування України «Ветеринарна радіобіологія» є обов’язковою компонентою ОПП циклу спеціальної (фахової) підготовки. На її вивчення відведено 4 кредити і передбачено залік [2]. У Білоцерківському національному аграрному університеті «Ветеринарна радіобіологія» (3 кредити) також серед обов’язкових навчальних дисциплін. Багато десятиліть студенти вивчали «Ветеринарну радіобіологію» і у Харківській державній зооветеринарній академії, але в ОПП «Ветеринарна медицина», що введена в дію з 01.09.2021 р., дана дисципліна відсутня.
Метою нашої роботи стало обґрунтування необхідності вивчення курсу «Ветеринарна радіобіологія» майбутніми фахівцями зі спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» у всіх вузах даного профілю.
В сучасних умовах антропогенного радіаційного забруднення та стрімкого розвитку рентгенодіагностики, променевої терапії тварин, знання, навички і компетентності, що набувають студенти в процесі освоєння курсу «Ветеринарна радіобіологія», є особливо цінними [3]. Розуміння біологічних механізмів, що лежать в основі впливу іонізуючих випромінювань, сприяє поліпшенню діагностики, лікування тварин та забезпеченню радіаційної безпеки. За міжнародними вимогами ветеринарні фахівці повинні:
- мати уявлення про ризики радіаційного опромінення, їх величину і специфічні характеристики процедур, на які вони направляють своїх пацієнтів-тварин;
- володіти основами захисту від ризиків, пов’язаних з використанням іонізуючого випромінювання в процедурах, які вони виконують;
- взяти на себе відповідальність за обґрунтування і оптимізацію процедур, що вимагають використання іонізуючого випромінювання у ветеринарній практиці;
- впроваджувати нормативні вимоги щодо радіаційного захисту в повсякденну практику;
- відігравати ключову роль в інформуванні персоналу, власників тварин про ризики, пов’язані з використанням іонізуючого випромінювання [3, 4].
Навчальна дисципліна «Ветеринарна радіобіологія» також забезпечує набуття випускником таких компетентностей як здатність приймати обґрунтовані рішення (загальна компетентність №9), прагнення до збереження навколишнього середовища (загальна компетентність №12), здатність застосовувати знання з біобезпеки, біоетики та добробуту тварин у професійній діяльності (спеціальна компетентність № 11), здатність оберігати довкілля від забруднення відходами тваринництва, а також матеріалами та засобами ветеринарного призначення (спеціальна компетентність № 16), закріплених стандартом вищої освіти України для підготовки магістра зі спеціальності «Ветеринарна медицина» [1, 2].
Все вищесказане свідчить, що майбутні фахівці зі спеціальності 211 «Ветеринарна медицина», в тому числі іноземні студенти, повинні вивчати курс «Ветеринарної радіобіології», обсягом не менше, ніж 3 кредити. Щоб запобігти упередженому ставленню розробників до певних компонентів (навчальних дисциплін) ОПП, їх треба закріпити у стандарті вищої освіти.
Викладачі кафедри екології Державного біотехнологічного університету мають підтверджені сертифікатами необхідні знання, багаторічний досвід та матеріально-технічну базу, щоб забезпечити студентів факультету ветеринарної медицини, в тому числі іноземних, необхідними знаннями, навичками та компетентностями з «Ветеринарної радіобіології».
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Стандарт вищої освіти України другого (магістерського) рівня освіти, ступеня вищої освіти – магістр, галузі знань 21 Ветеринарна медицина спеціальності 211 Ветеринарна медицина : Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 24.04.2019 р. № 558. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2022/Standarty.Vyshchoyi.Osvity/Zatverdzheni.Standarty/01/31/211-Veteryn.medyts-mah.31.01.22.pdf (дата звернення: 04.05.2022).
2. Освітньо-професійна програма «Ветеринарна медицина» підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина» галузі знань 21 «Ветеринарна медицина» Кваліфікація: лікар ветеринарної медицини : Протокол № 9 від 28 квітня 2021 р. засідання Вченої ради НУБіП України. URL: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u284/211_opp_veterinarna_medicina_mag_6_rokiv.pdf (дата звернення: 04.05.2022).
3. Guidelines on radiation protection education and training of veterinary professionals. Warsaw : Тhe Board of HERCA, 2017. 21 p. URL: https://www.herca.org/docstats/Guidelines%20veterinary%20professionals%20(May%202017).pdf (дата звернення: 04.05.2022).
4. Radiation protection and safety in veterinary medicine : Safety reports series № 104. Vienna : International Atomic Energy Agency, 2021. 182 p. URL: https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/PUB1894_web.pdf (дата звернення: 04.05.2022).
