БЕНЧМАРКІНГ В УПРАВЛІННІ ЯКІСТЮ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

Львівський національний університет імені Івана Франка

Біляковська Ольга

В умовах сьогодення системне управління якістю освіти постає головним чинником забезпечення конкурентоздатності сучасних університетів. Одним із альтернативних методів стратегічного менеджменту, що спрямований на поліпшення якості освіти в сучасних закладах вищої освіти є бенчмаркінг.

Бенчмаркінг науковцями трактується як: інструмент, що дає змогу організаціям ідентифікувати процеси, які потребують змін, для досягнення специфічних стратегічних цілей [4]; процес, що ґрунтується на порівнянні фактичних даних організації з даними інших організацій для покращення своєї діяльності [1, с. 51]; систематична діяльність закладів вищої освіти, яка спрямована на пошук, оцінку та навчання на кращих прикладах, незалежно від форми власності, спеціалізації і географічного положення освітніх закладів [3, с. 78]; методика управління, спрямована на поліпшення якості та досягнення певних переваг в умовах конкуренції [2, с. 5].

Бенчмаркінг розглядаємо як управлінську технологію, що дозволяє впроваджувати кращі освітні практики й адаптувати передовий управлінський досвід в освітній процес закладу вищої освіти. Фактично бенчмаркінг – це процес пізнання та відкриття, який спрямований на колективну творчість у досягненні та поліпшенні якості університетської освіти.

Зауважимо, що бенчмаркінг охоплює два процеси – оцінювання та порівняння. За основу береться найкращий освітній продукт, маркетинговий процес, освітня практика чи прогресивний досвід, який притаманний організації, що здійснює діяльність у схожій сфері. З огляду на це, бенчмаркінг поєднує в єдину систему три компоненти: стратегічний розвиток, галузевий аналіз та аналіз діяльності університетів-лідерів на ринку освітніх послуг. У системі управління якістю в університеті бенчмаркінг можна використовувати не тільки для вдосконалення освітніх процесів, але й як інструмент стратегічного планування та прогнозування, оскільки він уможливлює вивчення й аналіз середовища, тенденцій, спрямований на пошук та окреслення цілей, орієнтирів.

Засадничими принципами бенчмаркінгу є: 1) провідна роль керівництва університету, що полягає у готовності до змін, створення простору колективної творчості, забезпеченні необхідними ресурсами при проведенні бенчмаркінгу; 2) залучення працівників – спрямовано на творення нової корпоративної культури, залучення усіх зацікавлених сторін до процесів забезпечення якості освіти, розвиток професіоналізму та постійне підвищення кваліфікації персоналу; 3) системний підхід до управління передбачає розуміння діяльності університету як системи взаємопов’язаних процесів, орієнтацію на системні покращення, які безпосередньо пов’язані зі стратегічними цілями; 4) процесно орієнтований підхід передбачає досвід управління в університеті, що базується на вимірюваннях та аналізі реальних освітніх процесів; 5) прийняття рішень на підставі фактів і даних, що передбачає в закладі вищої освіти наявність системи збору й аналізу інформації про освітню діяльність, взаємодію зі стейкхолдерами, університетами-партнерами, широкі міжнародні зв’язки тощо; 6) орієнтація на споживача – спрямовано на задоволення запитів та очікувань студентів щодо одержання якісних освітніх послуг; 7) постійне поліпшення діяльності університету – стає стратегічним завданням та невід’ємною частиною стратегії розвитку закладу вищої освіти.

Отже, конкуренція на ринку вищої освіти вимагає від закладів вищої освіти постійного вдосконалення управлінських процесів, впровадження інновацій в освітню діяльність, поліпшення якості освітніх послуг, вивчення та впровадження кращих освітніх практик на основі бенчмаркінгу.

CПИСОК ДЖЕРЕЛ

1.  Василькова М. Міжнародний бенчмаркінг у вищій освіті. Університетська освіта. 2017. № 4. С. 50–54.
2.  Злобина Н. В., Висков М. М. Современные инструменты развития системы менеджмента качества организации: монография. Тамбов : ФГБОУ ВПО «ТГТУ», 2011. 100 с.
3.  Чекаловська Г. З. Бенчмаркінг як метод підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти. Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 35. С. 76–79.
4.  Hacker М. Е., Kleiner В. М. 12 Steps to Better Benchmarking. Industrial Management. 2000. Vol. 42(2). P. 20–23.