ІДЕЇ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО У ПРАКТИЦІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І СТУПЕНЯ «МРІЯ»

Аліна Кісіль

(студентка ІІІ курсу факультету педагогіки та психології)

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені В. Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – Наталя Андросова

Постановка проблеми. Ідеї видатного педагога-гуманіста В. Сухомлинського є своєчасними, залишаться актуальними для педагогічної теорії та практики ще тривалий час, виступаючи своєрідним гаслом школи майбутнього. На сьогодні завдання творчо реалізувати його ідеї, принципи, методи в початковій школі – одне з ключових завдань освітнього простору. Яскравим прикладом розв’язання зазначеної проблеми є педагогічний досвід Кіровоградської загальноосвітньої школи I ступеня «МРІЯ», опорної школи міста та області щодо творчого впровадженню педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського.

Формулювання цілей статті. Мета нашої статті – розкрити ключові ідеї, методи, форми, засоби роботи В. Сухомлинського і показати їх актуальність і практичну реалізацію у навчально-виховному процесі сучасної загальноосвітньої школи першого ступеня, зокрема на базі однієї з шкіл, де ми проходили практику.

Виклад основного матеріалу. У статті «Що таке початкова школа» В. О. Сухомлинський зазначає, що «Роки навчання в початкових класах – цілий період морального, інтелектуального, емоційного, фізичного, естетичного розвитку, який буде реальною справою, а не пустою розмовою лише за умови, що дитина живе багатим життям сьогодні, а не тільки готується до оволодіння знаннями завтра» [2, 100]. Те, що початкова школа – фундамент для реалізації особистості, знає та усвідомлює педагогічний колектив ЗОШ І ступеня «МРІЯ». Назва навчального закладу цілком підтверджує реальний стан рівня вчителів та перспектив навчально-вихованого процесу: завдання справжнього педагога – втілити дитячі мрії у життя, а не навчити механічно читати, рахувати, писати.

Головну увагу вчителі приділяють гармонійному розвитку особистості кожного учня на засадах гуманізму. Навчально-консультаційний центр методистів «ПРОФЕСІОНАЛ» представив ідеї гуманної педагогіки В. О. Сухомлинського, за якими працює ЗОШ І ступеня «МРІЯ», а саме: гармонізація суспільства та індивідуальність особистості; створення умов, за якими дитина може виявити свої неповторні грані діяльності та поведінки; автономія дитини; рівні можливості для гуманного, морального зростання; гуманність починається з виховання любові до матері, бабусі, рідних, до всього живого; гуманність – це щастя, радість, совість, співчуття, духовність; повага гідності дитини, любов до виховання.

Об’єктом нашого дослідження та спостереження став учнівський колектив 1 В класу та їхній класний керівник – І. М. Гриценко. У класі навчається 34 учениці, тобто виключно дівчатка, що створює позитивний мікроклімат у класі й умови для успішного навчально-виховного процесу, адже вчитель орієнтується саме на психологічні особливості сприймання інформації сама дівчатками.

Ірина Миколаївна, вчитель із досвідом, тому її уроки презентували якісний підхід до учнів, вміння зацікавити усіх і кожного, методичну базу, зокрема форми роботи, за В. О. Сухомлинським. Зупинимося на аналізі конкретних видів діяльності, які нам вдалося спостерігати під час практики.

У системі педагога належної уваги приділялося природі як об’єкту пізнання. На основі спостережень педагог-новатор дійшов висновку, що природа сама собою не виховує, що виховує тільки активна взаємодія людини з природою. На думку Василя Олександровича «світ природи стає невичерпним джерелом знань, завдяки тому, що знання надходять у дитячу голову дуже складним шляхом: через руки, через працю, через взаємодію з іншими людьми, через почуття і переживання, які забарвлюють діяльність» [3, 537–538].

У першому класі практикуються уроки мислення серед природи, на яких учні спостерігають за певними явищами, вчаться висловлювати свої почуття чи враження, придумують міні-історії на основі власних спостережень або навіть дотично пізнають світ, наприклад, готуючись до конкурсу-вистави робіт «Осіння феєрія»: максимальна фантазія, природні матеріали, дитяче бажання і вчительський контроль – гарант гарного результату. Крім того, вдалими, на нашу думку, були уроки читання: вчителька садила дітей по колу, читала цікаві казки, а першокласниці, прослухавши, давали відповіді на питання, продовжували речення з твору, демонструючи уважність, ділилися уявними картинками, образами. Такі уроки – подорожі до джерела живої думки. Прагнення зрозуміти побачене спонукало встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, пробуджуючи дитячу думку.

Значну увагу вчителі початкових класів приділяють створенню сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників. З цією метою у першому класі під час уроків вчителька застосовує ігрові методи навчання та форми роботи, які дають змогу запобігати перевантаженню учнів. Згідно з вимогами, на 15-ій хвилині кожного уроку проводяться фізкультурні хвилинки, що складаються з динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики.

У школі створена продумана система виховної роботи, в основу якої покладені ідеї В. Сухомлинського про гуманізацію шкільного життя, виховання патріота-громадянина, всебічно розвиненої особистості. Класні керівники ефективно використовують при проведенні циклу етичних бесід, уроків духовності казки, притчі, легенди, моральні настанови В. Сухомлинського.

Ще одним аспектом нашого аналізу є оцінювання учнів початкових класах. Позитивна оцінка у поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

В одній з порад В. Сухомлинський підтверджує сучасну тенденцію: «Оцінка лише тоді стає стимулом, який спонукає до активної розумової праці, коли взаємини між учителем і учнем побудовані на взаємному довір’ї і доброзичливості… Оцінка – це один із найтонших інструментів виховання» [1, 465].

У досліджуваній нами школі також підтримується позитивно орієнтована шкала оцінювання, де уникається покарання, приниження, негативна оцінка зробленого чи сказаного. Вчителька 1 В класу вважає, що з метою активізації учнів слід навчитися десятками різних способів висловлювати своє задоволення, використовуючи такі слова похвали: «Гарна робота», «Відмінно», «Чудово», «Це краще, ніж будь-коли», «Гарно придумано», «Наступного разу буде краще», «Бачиш, які в тебе здібності», «Я знала, що ти можеш це зробити», «З тебе можна брати приклад», «Так тримати» та інші – такі словесні формули мотивують на позитивне навчання, сприяють ситуації успіху, в якій кожен учень повинен опинитися протягом уроку, щоб не втратити бажання працювати, творити, мислити і – що найголовніше – розумітися з вчителем.

Висновки. У своїх роботах В. Сухомлинський чимало уваги приділяв вихованню наймолодших дітей, першокласників і тих, що вступають до школи. Роки дитинства – дошкільний і молодший шкільний вік – відіграють важливу роль у формуванні особистості. Це не підготовка до майбутнього, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя, і від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло до її розуму і серця з навколишнього світу, від цього значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк.

Педагогічна практика продемонструвала творчу реалізацію ідей В. Сухомлинського в ЗОШ І ступеня «МРІЯ». Вчителька першого класу підтримує гуманний підхід класика педагогіки не лише на словах, а й на справах, під час навчально-виховного процесу. Насправді, бути гарним вчителем в очах учнів – це мистецтво, увійти в довіру до дітей – складний і клопіткий шлях, але той, хто відкриє двері в дитячий казковий, дещо наївний, світ, зможе згодом вивести за руку у доросле самостійне життя гуманно сформовану, морально свідому, готову до труднощів та перемог, високо освічену особистість.

Бібліографія

1. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський // Вибр. твори : в 5 т. – К., 1976–1977. – Т. 2. – С. 419–657.

2. Сухомлинський В. О. Що таке початкова школа / В. О. Сухомлинський // Вибр. твори : в 5 т. – К., 1976–1977. – Т. 3. – С. 99–103.

3. Сухомлинський В. О. Школа і природа / В. О. Сухомлинський // Вибр. твори : в 5 т. – К., 1976–1977. – Т. 5. – С. 536–551.