Інтегративне навчання майбутніх суднових механіків шляхом застосування компетентнісних задач

Олександр Дендеренко
Морський коледж Херсонської державної морської академії (Херсон)
Е-mail: [email protected]

Перехід суспільства до постіндустріальної фази свого розвитку обумовив необхідність модернізації системи вищої професійної освіти, одним з напрямків якої є компетентнісне навчання, що має за мету впровадження у практику навчання майбутніх фахівців інтегративного підходу як умови формування в них компетентностей.

Перехід на нові показники якості професійної освіти, якими визнано компетентності, породив проблему пошуку способів їх формування. Одним із таких способів є залучення курсантів до розв’язання задач прикладного змісту, до яких можна віднести й компетентнісні задачі. Можливість застосування компетентнісних задач як засобу розвитку інформаційної компетентності суб’єктів навчання розглядалася Н.Морзе і О. Кузьминською [2,3].

У підготовці майбутніх фахівців морського флоту міждисциплінарна інтеграція виступає передумовою їх компетнтнісно-орієнтованого навчання, результатом якого є формування готовності застосовувати набуті знання і вміння в професійній діяльності мореплавця. З цих підстав конструювання навчального процесу з будь-яких дисциплін у вищих морських навчальних закладах має базуватися на системі професійних компетенцій фахівця в галузі мореплавства, формування яких повинно здійснюватися на основі інтеграційних зв’язків природничих, математичних і професійних дисциплін, а також поєднання основних властивостей природничо-наукового, математичного та інженерного стилів мислення [1].

При побудові навчального процесу на основі компетентнісного підходу перед студентами ставиться проблема, у процесі вирішення якої передбачається, що вони самостійно здійснюють цільовий пошук потрібних відомостей та формують орієнтовну основу дій щодо розв’язування таких завдань (визначають вхідні дані та передбачувані результати; недостатність чи надлишковість даних; стратегію розв’язування завдання та інструменти для її реалізації; оптимальність обраних інструментів та якість виконання завдання і т.і.). В задачах такого типу прямим продуктом є свідоме засвоєння знань та умінь формувати стратегію розв’язування компетентісних задач, планувати процес розв’язування, контролювати його правильність та оптимальність, виявляти та виправляти помилки. За таких умов студенти проявляють інтелектуальну активність і самостійність як у процесі розв’язування, так і оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання) інтелектуального завдання та виявляють здатність до цілепокладання, оцінювання, ефективної дії та рефлексії.

Процес складання прикладних задач професійного змісту починається з аналізу реальної виробничої чи побутової ситуації, в результаті якого визначають: тему, з якою пов’язана пропонована ситуація; фізичний закон, який лежить в основі пояснення даного явища чи процесу; актуалізації знань про структуру фізичної задачі, яка включає умову та вимоги задачі; формулювання компетентнісної задачі з фізики.
В якості прикладу наведемо ситуацію та задачу, пов’язані з роботою фахівців морського та річкового флоту.

Ситуація 1. Під час навантаження судна в порту слід перевіряти кількість вантажу, поміщеного в трюмах для перевірки правильності завантаження та попередження перевертання судна під час руху. Як це зробити?

Задача 1. Площа поперечного перерізу вантажного судна по ватерлінії 3100 м2. Осадка судна після його завантаження 6,1 м. Визначити масу вантажу. Відповідь: 19000 т.

Досвід застосування подібних задач у навчанні фізики в Херсонському морському коледжі засвідчив, що: а) курсанти долучаються до творчого мисленнєвого обмірковування реальних ситуацій; б) в них помітно підвищується пізнавальна активність; в) зростає інтерес до фізики і математики як теоретичних основ майбутньої професії; г) продукується розуміння значущості знань і вмінь у житті.

Висновки. Залучення курсантів до складання і розв’язування прикладних задач професійного змісту має високий педагогічний ефект. Розв’язуючи такі задачі, вони переконуються в необхідності застосування теорій, законів і методів фізики в різних сферах діяльності людини; усвідомлюють, що повноцінна освіта сучасної людини неможлива без належної фізико-математичної підготовки.

БІБЛІОГРАФІЯ:

1. Дендеренко О.О. Формування професійної компетентності суднового механіка шляхом впровадження міждисциплінарної інтеграції фізичних знань / О.О.Дендеренко // Актуальні проблеми природничо-наукової освіти в середній і вищий школі: міжнар. наук-практ конф., 26–28 черв. – Херсон, 2014. – С. 137–139.
2. Морзе Н.В. Компетентнісні задачі з інформатики / Н.В. Морзе, О.Г. Кузьмінська // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. – 2008. – №6 (13). – С. 35–39.
3. Морзе Н.В. Компетентнісні завдання як засіб формування інформативної компетентності в умовах неперервної освіти / Н.В.Морзе, О.Г.Кузьмінська, В.П. Вембер, О.В. Барна // Інформаційні технології в освіті. –2010. – №6. – С.23–31.