ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ КОМПОНЕНТИ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ЕЛЕКТРОДИНАМІКИ УЧНІВ ВИЩИХ ПТНЗ

Ольга Лунгол
(Кіровоград, Україна)

Анотація українською. У статті розкриваються результати проведеного експериментального дослідження мотиваційної компоненти навчання електродинаміки учнів вищих професійно-технічних навчальних закладів. На основі дослідженої психолого-педагогічної літератури визначено показники, за якими проводилося спостереження мотиваційної сфери учнів до навчання електродинаміки, проведене педагогічне дослідження у чотирьох професійно-технічних навчальних закладах м. Кіровоград. За результатами проведеного дослідження визначено відсоток учнів за рівнями мотивації та запропоновані шляхи підвищення рівня вмотивованості навчання електротехнічних дисциплін.

Ключові слова: методична система, електродинаміка, професійно-технічний навчальний заклад, мотивація, дослідження, методичні засади.

Анотація російською. В статье раскрываются результаты проведенного экспериментального исследования мотивационной компоненты обучения электродинамики учащихся высших профессионально-технических учебных заведений. На основе изученной психолого-педагогической литературы определены показатели, по которым проводилось наблюдение мотивационной сферы учащихся к обучению электродинамики. По результатам проведенного исследования определен процент учащихся по уровням мотивации и предложены пути повышения уровня мотивированности обучения электротехнических дисциплин.

Ключові слова: методическая система, электродинамика, профессионально-техническое учебное заведение, мотивация, исследования, методические основы.

Анотація англійською мовою. In the article the results of a pilot study of motivational components of learning electrodynamics students of higher vocational education. Based on studies of psychological and educational literature defined parameters, which conducted surveillance motivational sphere of students to teaching electrodynamics. Pedagogical research conducted in four vocational schools of Kirovograd. The results of the study determined the percentage of students by level of motivation and the ways of raising motivation electrical training courses. Also conducted surveillance over the activities of industrial training masters, teachers of physics and specialist subjects on formation of motivation theory of electrodynamics in the classroom theoretical and industrial training.

Ключові слова: methodical system, electrodynamics, vocational school, motivation, research, methodological principles.

Постановка проблеми. Наш час характеризується розвитком варіативності організації навчально-виховного процесу в системі професійно-технічної освіти: створенням нових типів навчальних закладів у системі профтехосвіти (професійні ліцеї, центри професійно-технічної освіти), зближенням цих навчальних закладів з інститутами та університетами, які здійснюють близьку за профілем підготовку фахівців [4; 5: c. 3, 5], інтеграцією спеціальностей, новітніми науково-технічними досягненнями. За цих умов зросла роль професій зварювальників металу, виробництва машин та устаткування, будівництва, виробництва електричних машин та устаткування, виробництва транспортних засобів та устаткування, технічного обслуговування та ремонту автомобілів, при добуванні яких електротехніка є ведучою дисципліною. Це ж відноситься до професій добувної, гірничої промисловості та будівництва, зокрема будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену. На високому теоретичному та практичному рівні поряд з дисципліною фізика утвердилась електротехніка в професіях сільськогосподарського виробництва (технічна група). В таких спеціальностях на навчання електродинаміки відводиться від 40 до 80 % навчальних годин від загального навчального навантаження. Тому, цілеспрямоване вдосконалення методичної системи навчання електродинаміки учнів вищих ПТНЗ є важливою умовою якісного навчання електротехнічних дисциплін як фактору становлення майбутнього фахівця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує досить велика кількість публікацій та досліджень в галузі вивчення класифікації методичних систем і методів навчання, співвідношення різних методів навчання в рамках тих чи інших методичних систем, пошуку шляхів оптимізації процесів навчання, розробки нових технологій навчання. Дані питання розглядаються в роботах Дж. Керрола, Б. Блума, І. Лернера, В. Беспалько, В. Боголюбова, В. Гузєєва, Т. Назарової, Г. Селевко, М. Скаткіна, Ю. Бабанського, Т. Ільїна, Г. Щукіна, В. Якуніна та інших фахівців. Провівши аналіз відповідної психолого-педагогічної літератури, ми виокремили компоненти методичної системи навчання електродинаміки у ПТНЗ: змістовно-інформаційна, матеріально-технічна, когнітивна, мотиваційна, оціночно-рефлексивна. Дана стаття присвячена дослідженню мотиваційного компонентанавчання електродинаміки у сфері професійно-технічного навчання.

Мотиваційний компонент навчання електротехнічних дисциплін – це відповідальний етап діяльності викладача. Сформовані міцні, глибокі, емоційно забарвлені та змістовні мотиви навчання забезпечують ефективність навчально-пізнавальних дій учнів і надають їм конкретну направленість.

Дослідженням навчальної мотивації займалися провідні науковці: В. Асєєв, Л. Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Скрипченко, М. Алексєєва, Н. Зубалій, А. Маркова, М. Матюхіна, Т. Матіс, Ю. Бабанський, М. Данилов, А. Кузьмінський, Я. Лернер, А. Омеляненко, М. Скаткін, О. Савченко, Г. Щукіна та ін.

Ю. Бабанський [1] та В. Оконь [6] розглядають мотивацію навчання як окремий компонент навчального процесу і формулюють відповідний принцип навчання: «До нього можна було внести принцип мотивації, оскільки мотивація присутня у всіх процесах освіти».

У своїх дослідженнях Є. Ільїн, А. Маркова, Т. Матись, М. Мільман, А. Орлов [3] та інші автори обґрунтували внутрішню і зовнішню мотивації навчальної діяльності та умови їх формування. «Адже саме позитивна мотивація до навчання та особистісного поступу, яку створює й підтримує насамперед учитель, є наріжною умовою конструктивної соціалізації учнів. Відсутність або ж хибність такої мотивації призводять до загрози суспільної ізоляції та виникнення девіацій соціальної поведінки молоді» [3].

Мета написання статті. Проте у психолого-педагогічній літературі практично відсутні дослідження мотиваційної складової навчання електродинаміки у вищих ПТНЗ. Саме цьому питанню й присвячена дана стаття.

Виклад основного матеріалу. Мотиваційнаскладоваметодичної системи навчання електродинаміки у ПТНЗ визначається опосередкованими зв'язками з реальним світом, які формуються у процесі життєдіяльності та фахового становлення майбутнього спеціаліста. Вона характеризує загальний "клімат" цієї діяльності. Зрозуміло, що на організованому рівні пізнання, тобто в процесі бінарної діяльності, спрямованої на об'єкт пізнання, коли викладач допомагає учневі в подоланні труднощів (пояснює, показує, пригадує, натякає, доводить, радить, радиться, вислуховує, запобігає, співпереживає, стимулює, вселяє впевненість, зацікавлює, задає мотиви, надихає захоплює, виявляє повагу, заохочувальну вимогливість тощо) передбачається досягнення прогнозованого педагогічного результату.

Мотиваційна компонента є важливою складовою формування та розвитку методичної системи навчання електродинаміки у сфері професійно-технічного навчання.Формування пізнавального інтересу навчання електродинаміки учнів вищих ПТНЗ залежить від стану мотивації учнів на оволодіння компетенціями. Рівень мотивації ми визначали за такими показниками: яку мету ставить перед собою учень; що його цікавить; що йому до вподоби у навчанні; чим він цікавиться; до чого прагне; характер відповідальності; емоційні переживання; відношення до праці. У дослідженні ми використали методику О.С. Гребенюка [2]. Вивчення мотиваційної сфери учнів до навчання електродинаміки через спостереження здійснювалось за наступними показниками:

1. Характер діяльності учнів у процесі виконання практичних робіт з електродинаміки (пасивне, несумлінне або сумлінне, активне виконання роботи; тривале, напружене виконання роботи; виконання з перервами; прояв уваги протягом всього заняття або тільки його частини).
2. Прагнення до виконання завдань необов'язкових, таких, що не оцінюються (ведення записів при читанні підручників; висування гіпотез; перевірка декількох гіпотез; повторне, більш ретельне виконання завдання; рішення з особливою ретельністю практичної чи теоретичної частини роботи, прагнення дізнатися, які застосовуються робочі прийоми, і т.п.).
3. Характер розумової діяльності, що найбільш притаманний учням (самостійне виявлення причинних зв'язків, залежностей, закономірностей або процес копіювання дій викладача; схильність до репродуктивних способів діяльності).
4. Переважна вибірковість окремих етапів діяльності (залучення виконання теоретичного обґрунтування роботи, практичної її частини, формулювання суджень, умовиводів, висновків; прагне брати участь в складанні плану роботи ланки, в колективному обговоренні підсумків роботи; надає в процесі роботи допомогу товаришам і т. п.).
5. Ставлення до виконанню завдання на заняттях з електродинаміки (учень повністю виконує вимоги, які пред'являються при написанні самостійної роботи, звіту про лабораторну чи практичну роботу і т.п.; виконує їх частково; виконує з вигадкою, старанно або недбало; уважний до розбору типових помилок, прагне їх уникнути і усунути; бере участь у колективних формах роботи - контролі за якістю праці і т.д.)
6. Захопленість, емоційний підйом при вивченні електродинаміки, при виконанні практичної або лабораторної роботи (прагнення до самостійної постановки проблеми, захопленість пошуком їх розв’язку, потреба висунути та висловити гіпотезу, зацікавленість до застосування аналогій, моделювання, проведення уявних експериментів; задоволеність виконаною роботою, отриманими знаннями, вміннями і т. п.).
7. Ставлення учнів до завершення роботи (рад дзвінку, засмучений, "не чує" дзвінка і т. д.).
8. Відношення учнів до допомоги викладачів, порад майстра, їх оцінок на уроках вивчення електромагнітних явищ.
9. Якість знань (обсяг, повнота, фактична точність, розуміння, осмисленість, міцність засвоєного матеріалу, вміння вирішувати "нестандартні" задачі або завдання з електродинаміки, успішність виконання поставлених завдань, швидкість актуалізації потрібних знань, уміння знаходити і усувати несправності в електроприладах і т. п.).
10. Темп входження, включення в діяльність (швидко орієнтується
    у майбутній діяльності і приймає її; орієнтується, але не приймає її; не хоче робити; ставити мету; прагне планувати свої дії і т. д.).

Зазначені ознаки прояву мотивації дали змогу аналізувати причини зміни у відношенні до навчання та відповідно, зміну у рівні якості знань. Це слугувало підбору найбільш ефективних методик навчання електродинаміки.

 Ми використали метод «шкал» [2]. У дослідженні прийняло участь 428 учнів з 4 навчальних закладів: державного навчального закладу «Вище професійне училище №9 м. Кіровоград», професійно-технічного училища № 8 м. Кіровоград, державного навчального закладу «Кіровоградське вище професійне училище № 4», державного навчального закладу «Кіровоградський професійний ліцей імені Героя Радянського Союзу О.С. Єгорова». Відповідно, було встановлено наступні результати відповідно до «Рівнів розвитку мотивації навчальної діяльності з електродинаміки» описаних за схемою [2]:

- для учнів, майбутня професія яких має безпосередній зв'язок з електродинамікою:

1-й рівень мотивації – 41 учень, що становить 19 %;

2-й рівень мотивації – 143 учні, 66 %;

3-й рівень мотивації - 28 учнів, або 13 %;

4-й рівень мотивації - 4 учні, 2 %.

- для майбутніх фахівців, спеціальність яких не має безпосереднього зв'язку з електродинамікою:

1-й рівень мотивації - 108 учнів, що становить 51 %;

2-й рівень мотивації - 98 учнів, 46 %;

3-й рівень мотивації - 6 учнів, або 3 %;

4-й рівень мотивації - 0 учнів, 0 %.

У графічному представленні результати дослідження мають вигляд рис. 1 – 3.

Рис. 1. Графічне представлення результатів дослідження мотивації навчання електродинаміки

Рис. 2. Графічне представлення результатів дослідження мотивації навчання електродинаміки

Рис. 3. Графічне представлення результатів дослідження мотивації навчання електродинаміки

Отримані результати свідчать про низький рівень мотивації навчання електродинаміки в групах нетехнічних спеціальностей. Підвищувати рівень мотивації в таких групах ми пропонуємо через збагачення змісту мотиваційного компоненту вивчення електромагнітних явищ, формування соціально значущих мотивів навчання електродинаміки, потреби у формуванні якісних професійних вмінь та навичок. До методики навчання таких учнів ми пропонуємо включити складову формування предметної направленості мотивації навчання електродинаміки. До них ми віднесли: нескладні індивідуальні роботи, які покликані розвивати інтерес до елементарних знань з електродинаміки; формування інтересу до професійно значущих елементів знань через виконання лабораторно-практичних робіт; формування переконання про необхідність знань з електродинаміки у житті та подальшій професійній діяльності; насичувати уроки цікавими фактами та історичними прикладами тощо. Ми розробили систему таких робіт [10].

Значно кращі результати вмотивованості навчання ми отримали в групах технічного спрямування. Для учнів першого та другого рівня мотивації розроблена нами методика включає формування предметної спрямованості через зацікавлення привабливими фактами, історичними прикладами, викликати прагнення виконати поки що нескладні самостійні роботи, вводити якісні, кількісні, демонстраційні задачі фахового спрямування з електродинаміки, показувати зв'язок із спецпредметами за спеціальністю, графічно, наочно зображати зв’язки між електродинамічними поняттями тощо. Основна увага викладача має бути спрямована на розвиток в учнів вміння ставити перед собою мету майбутньої діяльності, розвивати пізнавальний інтерес та необхідність до вивчення електромагнітних закономірностей, формувати інтерес до майбутньої професії, відповідальне відношення до навчання.

Для третього рівня мотивації характерною є відносна стійкість мотивації навчання електродинаміки, проте учні ще мають потребу в керівництві. Основна діяльність викладача має бути спрямована на організацію більш складної діяльності на уроках електродинаміки, що забезпечить постійне підкріплення та розвиток тих мотивів, цілей та вимог, які в майбутньому стануть основою для наступного рівня мотивації. Для тих учнів, які відносяться до четвертого рівня характерний високий розвиток всіх компонентів мотивації. Отже основна мета викладача у плані навчання та виховання таких учнів полягає у створенні умов для її вдосконалення.

На основі вищезазначеного, для підвищення рівня мотивації учнів ПТНЗ до вивчення електродинаміки ми пропонуємо збагачувати зміст мотивації навчання цього розділу фізики через активну реалізацію принципів наочності  [8], доступності та зв’язку теорії з практикою [9]. Важливим фактором виховання мотивації та умов ефективного їх використання виступає формування та розвиток критичного мислення [7].

Дослідження потребує не лише мотиваційна сфера учня, а й спостереження за діяльністю майстрів виробничого навчання, викладачів фізики та фахових предметів по формуванню мотивації навчання електродинаміки на уроках теоретичного та виробничого навчання. Вивчення та аналіз проводилося за методикою, описаною у [2].

Відповідно до проведених досліджень ми визначили наступні методичні засади реалізації мотиваційної компоненти навчання електротехнічних дисциплін:

1. Концентрувати увагу учнів на навчальній ситуації. Діяльність викладача полягає в управлінні колективною увагою учнів: приверненням уваги за допомогою наочних і технічних засобів навчання електродинаміки; використанням демонстраційного експерименту, цікавого навчального матеріалу, лабораторних і практичних робіт електротехнічного спрямування; постановка питань, завдань, пов'язаних з професією, життєвим досвідом; дотримання майстром виробничого навчання методичних вимог при показі прийомів праці; формування в учнів професійних навичок, таких як, організованість, дисциплінованість, дотримання культури праці, норм поведінки, правил безпеки праці тощо.
2. Сприяти усвідомленню учнями значення подальшої діяльності. Викладачі та майстри виробничого навчання можуть досягти цього наступними способами: повідомленням інформації про предмет необхідності - розкриттям практичної, наукової, соціальної, світоглядної значущості змісту електротехнічних знань; показом сучасних досягнень науки й електротехніки; показом зв'язку загальноосвітнього курсу фізики  з технікою, виробництвом, виявлення його провідної ролі в науково-технічному прогресі, у створенні матеріальної бази нашого суспільства; підкресленням необхідності загальноосвітніх знань для правильного світорозуміння, безпомилкового орієнтування в електромагнітних явищах природи; застосуванням прийомів, що підкреслюють необхідність знань для професійної діяльності; роз’ясненням й попередженням типових і можливих помилок у роботі учнів; спонуканням учнів до вирішення виробничих задач і т.д.
3. Усвідомлення  учнями вимог, або - вибір мотиву. Діяльність майстрів виробничого навчання та викладачів при цьому полягає у: спонуканні учнів до усвідомлення потреби у майбутній діяльності: реалізації профспрямування викладання; підкреслюванні необхідності теоретичних знань для з'ясування причин і наслідків природних і технологічних процесів; підкресленні необхідності майбутньої діяльності для оволодіння професійними навичками; актуалізації мотивів потреби, відповідального відношення до виконання майбутнього завдання; підтримання починань, ініціативи учнів і т.д.
4. Вибір рішення, або постановка учнями мети. Увага викладачів електротехнічних дисциплін має бути спрямована на формування в учнів уміння ставити цілі діяльності: роз'яснення учням цілей майбутньої діяльності, повідомлення їм, що вони повинні дізнатися, зрозуміти, запам'ятати на даному уроці з вивчення електродинаміки, чому мають навчитися; спільна з учнями розробка плану дій, стимулювання постановки цілей окремих дослідів, спостережень тощо; спонукання до самостійності постановки цілей учнями; створення проблемних ситуацій і т.д. Застосування прийомів, що привчають учнів планувати і обґрунтовувати свої дії.
5. Формування в учнів прагнення досягти поставленої мети.  Для реалізації цієї методичної засади діяльність викладача має бути спрямована на: забезпечення успішного виконання завдань учнями - створення ситуацій успіху; пропозицію варіативних завдань із застосуванням карток зі зразками розв'язання задач - алгоритмами дій, опорних конспектів; спонукання учнів до формулювання проблеми, висування гіпотез, здогадок, пропозицій способів розв’язку і т. п.; організацію практичних дій з приладами, навчальною електротехнічною документацією та літературою, проведення цікавих форм занять з вивчення електромагнітного поля; застосування інструкційних карток; застосування прийомів, що виховують професійно значущі морально-вольові якості, такі як, вміння долати труднощі, завзятість, витримка, наполегливість, терпіння і т. п.; прийоми, що знижують стомлюваність учнів тощо.
6. Забезпечення отримання учнями оперативної інформації, що виправляє чи спрямовує дії. Викладач при цьому має підтримувати в учнів впевненості в правильності своїх дій: забезпечувати учнів оперативним зворотнім зв'язком за допомогою роз'яснень, вказівок на джерела, нагадувань, постановки допоміжних питань, управління самостійною роботою (пред'явлення за допомогою технічних засобів навчання певних доз інформації, розбивати завдання на частини тощо); виділяти раціональні моменти у діях учнів, оціночні, підбадьорюючі звернення і т.д; застосовувати прийоми, що привчають учнів обґрунтовувати свої дії; озброювати учнів прийомами контролю якості виконаної роботи; попереджати типові і можливі помилки у роботі учнів; організовувати взаємодопомогу і т. д.
7. Самооцінка учнями результатів навчальної діяльності та емоційне ставлення до отриманого результату. Вони зазвичай формуються в учнів в процесі оцінки педагогом результатів діяльності учнів: оцінюванні ним не тільки рівня теоретичних знань і практичних умінь учнів з електродинаміки, але і якості їх навчально-виробничої діяльності - темпу і повноти виконання завдання; правильності складання плану відповіді за текстом підручника; дотримання правил користування електроприладами; ступеня самостійності, ініціативності, відповідальності, цілеспрямованості; оціночних звернень у формі зауважень, заперечення, згоди, схвалення і т. п.

Вибір запропонованої діяльності викладача чи майстра виробничого навчання має ґрунтуватися на задачах уроку, рівні розвитку та вихованості учнів.

Висновки. Мотивація є особливо важливим і специфічним компонентом навчальної діяльності, через реалізацію і за допомогою якого можливе формування навчальної діяльності учнів у цілому. Через мотивацію педагогічні цілі швидше перетворюються на психічні цілі учнів; через зміст формується певне ставлення учнів до навчання електротехнічних дисциплін й усвідомлюється їх ціннісна значущість для фахового та особистісного, у тому числі й інтелектуального, розвитку майбутнього спеціаліста; за допомогою функцій засобів, що спонукають, у педагогічній комунікації актуалізуються й освоюються навчальні ситуації; систематичний контроль навчальної діяльності та його результати використовуються для формування відповідальності. 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.
2. Гребенюк О.С. Формирование интереса к учебной и трудовой деятельности у учащихся средних профтехучилищ. Профпедагогика. М.: Высш. шк., 1986. –48 с.
3. Засєкін Д.О. Методика навчання електродинаміки в профільній школі: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Д.О. Засєкін; кер. роб. В.Д. Сиротюк; НПУ ім. М.П.Драгоманова. - Київ, 2014. - 274 c.
4. Зеер Э.Ф. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход / Э.Ф. Зеер // Образование и наука. - 2004. - № 3 (27).
5. Міністерство освіти і науки України. Професійно-технічна освіта. Інформаційні матеріали станом на 01.01.2014, Київ, 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/книжка%20на_01_2014.pdf.
6. Оконь В. Введение в общую дидактику/ В. Оконь. – М.: Высшая школа, 1990. – 384 с.
7. Щербаєва І.Г., Яковлєва О.М. Застосування технології  розвитку критичного мислення в учнів ПТНЗ на уроках фізики та споріднених дисциплінах // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Випуск 41: збірник наукових праць/ за ред. проф. В.П. Сергієнка. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. – 194 с. – с. 180-185.
8. Яковлєва О.М. Реалізація принципу наочності при навчанні електродинаміки учнів вищих ПТНЗ // Матеріали III міжвузівської науково-практичної конференції «Наукова діяльність як шлях формування професійних компетентностей майбутнього фахівця» (НПК-2012), м. Суми, 5-6 грудня 2012 р. – Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2012. – 292 с. – с. 106-108.
9. Яковлєва О.М. Садовий М.І. Професійне спрямування навчання фізики у вищих професійно-технічних навчальних закладах // Наукові записки. – Випуск 109. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. – 172 с. – с. 27-35.
10. Яковлєва О.М., Садовий М.І. Фізика: посібник для учнів вищих професійно-технічних навчальних закладів та вчителів/ За ред. Яковлєвої О.М. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. – 140 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Лунгол Ольга Миколаївна – аспірантка кафедри фізики та методики її викладання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (науковий керівник – Садовий Микола Ілліч), викладач фізики державного навчального закладу «Вище професійне училище №9 м. Кіровоград», викладач фізики та математики Кіровоградського інституту комерції, член лабораторії дидактики фізики Інституту педагогіки НАПН України. Коло наукових інтересів: проблеми методики навчання електродинаміки у ПТНЗ.