МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБОМ ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИКИ У СПАДЩИНІ В. СУХОМЛИНСЬКОГО

01 жовтня 2019 Останнє оновлення: 01 жовтня 2019

Костиря Наталія

(магістрантка 2 курсу факультету педагогіки та психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Прибора Т. О.

Анотація: В статті автор розкриває особливості морального виховання засобом дитячої періодики у спадщині В. Сухомлинського. Акцентовано увагу на роботу з казками, оповіданнями і віршами в Павлиській початковій школі.

Ключові слова: моральне виховання, моральні норми, дитяча періодика, молодші школярі, спадщина Василя Сухомлинського.

Постановка проблеми. Соціально-економічні зміни, що зараз відбуваються в суспільстві нашої країни, проявили проблему морального розвитку особистості. Це вимагає термінової реакції через аналіз теоретичних досліджень та практичних надбань з проблем морального виховання і розробки на цій основі ефективних педагогічних умов удосконалення процесу формування моральних норм особистості молодшого школяра як одного з найголовніших показників його вихованості. Відповідальність за вирішення цього завдання покладається на початкову школу, адже саме вона є тією сходинкою, переступивши через яку школяр набуває права та обов’язку самостійно здійснювати свій життєвий вибір відповідно до сформованої системи морально-ціннісних орієнтацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основоположні питання морального розвитку особистості вивчалися такими науковцями Л. Виготським, Л. Кольбергом, І. Коном, Я. Корчаком, А. Макаренком, В. Сухомлинським, С. Якобсон.

Психолого-педагогічні теоретичні та практичні проблеми морального виховання розробляли І. Бех, Л. Божович, О. Вишневський, О. Докукіна, І. Каїров, А. Кириченко, С. Ковальчук, І. Мар'єнко, Т. Поніманська, К. Чорна.

Моральне виховання як одну із складових виховання для всебічного розвитку особистості описували Л. Артемова, В. Кузь, Л. Масол, Г. Пустовіт, М. Сметанський, О. Сухомлинська.

Медіа засоби та дитячу літературу як засіб всебічного виховання учнів та їх влив на процес морального виховання молодших школярів розглядали О. Білецький, В. Киричок, А. Костецький, Л. Круль, О. Невмержицька, О. Орлик, В. Робак, О. Савченко, В. Сухомлинський, А. Федоров, С. Шейбе, Ю. Ярмиш.

Мета статті –розкрити особливості морального виховання молодших школярів засобом дитячої періодики у спадщині В. Сухомлинського.

Виклад основного матеріалу. Предметом виховання у цілісному вченні В. Сухомлиньского є людина, а досягнення мети процесу морального виховання можливе у його зорієнтованості на внутрішній світ людини, на діяльність її душі та серця. В теорії і практиці морального виховання, за В. Сухомлинським, присутнє поєднання соціальних та особистісно орієнтованих цінностей. У процесі реалізації мети і завдань морального виховання завжди варто пам’ятати його настанови. Основою досконалості у вихованні відомий педагог уважав «людинознавство», наголошуючи, що «без знання дитини – її розумового розвитку, мислення, інтересів, захоплень, здібностей, задатків, нахилів – немає виховання» [3, 13].

У розумінні педагога виховання – цілеспрямований процес. Він здійснював його за допомогою розроблених оригінальних форм роботи, зокрема таких, як подорож до джерел думки і слова, уроки мислення серед природи, уроки слова і почуттів, вечори читання улюблених творів. Ці форми були направлені на виховання всебічно розвиненої особистості.

В. Сухомлинський вважав, що отримання знань дітьми є засобом для розвитку особистості, а також педагог застерігав, щоб молодші школярі «не перетворювалися в нерухомий мертвий багаж, а жили… у тому живому і безперервному процесі обміну духовними багатствами, без якого не можна собі уявити повноцінного інтелектуального, морального, емоційного, естетичного розвитку»[4, 452–453].

Засвоєння вселюдських норм моральності є важливим елементом формування моральної культури особистості. Концептуальний виклад засад морального виховання зробив В. Сухомлинський в «Азбуці моральної культури», безпосередньо звертаючись до дитини: «1. … Кожний твій вчинок, кожне бажання відбивається на людях, які тебе оточують. Є чітка межа між тим, що тобі хочеться і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки запитанням до самого себе: чи не чиниш ти зла, незручності чесним і хорошим людям? Роби все так, щоб хорошим людям було добре, а злим нестерпно. 2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром. 3. Всі блага і радощі життя створюються працею. Без праці немислиме чесне життя… Навчання – твоя перша праця. Ідучи до школи, ти йдеш на роботу. Працьовитість – твоя честь і доблесть. 4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришеві у біді. Поважай і шануй матір і батька – вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим і непримиренним до зла серцем… 5. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, обкрадає суспільство. Найбільше зло – відступництво, зрада високих ідеалів» [2, 120–121]. Він зазначав, що моральний розвиток молодшого школяра відбувається в певній життєвій ситуації, яка є для дитини новою моральною проблемною ситуацією: вона пов`язана з нейтральною потребою в новій моральній орієнтації [1, 10].

Складання казок, оповідань і віршів було улюбленим заняттям павлиських школярів. Через твори у дітей виховувалась любов до книги, до природирідного краю, до людини, до рідного слова. Крім казок, віршів В. Сухомлинський разом з колегами широко практикував написання учнями оповідань-мініатюр, щобули результатом уроків мислення, на яких удосконалювався найважливіший інструмент людського спілкування – слово.

Твори павлиських школярів розміщувались у рукописних збірниках «Наша творчість» і «Наша думка». За життя В. Сухомлинського у школі було укладено 16 збірок творчих робіт та 44 збірки казок. Ця традиція досі є в сучасній Павлиській середній школі [5]. Це свідчить про те, що педагог використовував не тільки існуючі періодичні видання, а й ініціював створення таких видань в рамках школи.

Висновки і перспективи дослідження. Отже, можна зробити висновок, що В. Сухомлинський з метою морального виховання використовував у своїй роботі періодичні видання, а також звертав увагу на створення власних видань на основі творів дітей. В них діти описували різні хвилюючіїх теми.

Проведене наукове дослідження не вичерпує усіх аспектів порушеної проблеми. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі вбачаємо у вивченні формування моральних цінностей молодших школярів засобами дитячої періодики у спадщині В. Сухомлинського.

Бібліографія

Сухомлинский В. А. О воспитании. / Сост. и авт. вступит.очерков С. Соловейчик. – 5-е изд. / В. А. Сухомлинский. – М.: Политиздат, 1985. – 270 с.
Сухомлинський В. О. Виховання комуністичної моральності / В. О. Cухомлинський // В. О. Сухомлинський Вибрані твори: в 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т. 1. – С. 119–131.
Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т. 3. – С. 9–278.
Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. / В. О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1977. – Т. 2. – С. 419 – 655.
Ткаченко Г. М. Слово як засіб духовного збагачення школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського / Г. М. Ткаченко // Наступність і перспективність у навчанні й вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Переяслав-Хмельницький, 2000. – С. 158–159.