РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ ЗА В. О. СУХОМЛИНСЬКИМ
Ірина Горобець
(студентка 2 курсу магістратури факультету педагогіки та психології)
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
м. Кропивницький
Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент І. Г. Баранюк
Анотація: У статті виділено головні особливості креативного розвитку молодших школярів за допомогою дидактичних ігор. Описано ідеї В. О. Сухомлинського щодо необхідності творчого розвитку особистості школяра, а також вплив дидактичної гри на розвиток креативного мислення учнів початкової школи.
Ключові слова: дидактична гра, креативність, творчі здібності, розвиток.
Постановка проблеми. В умовах сьогодення створюється нова українська школа, яка характеризується пошуком нових підходів до організації освітнього процесу, оскільки суспільний розвиток країни вимагає нової, активної, ініціативної і творчої особистості. Згідно з сучасними умовами особливого значення набуває саме розвиток творчості особистості, її здатність до креативного вирішення власних проблем життєдіяльності, пошуку нових нестандартних ідей, що передбачає креативний розвиток особистості. І одним із засобів розвитку творчості учнів є саме дидактична гра.
Аналіз досліджень. Проблема розвитку творчості особистості за допомогою дидактичної гри знаходить своє відображення в наукових пошуках В. О. Сухомлинського, Ш. О. Амонашвілі, А. В. Запорожця, В. В. Андронова, Р. І. Жуковської, В. М. Букатова, О. С Газмана, Д. Н. Кавтарадзе, М. В. Кларіна, П. І. Підкасистого, Ж. С. Хайдарова, А. Н. Леонтьєва, А. С. Макаренка, С. Л. Рубінштейна, К. Д. Ушинського, Д. Б. Ельконіна, Н П. Анікеєва, та інших.
Мета статті. Визначити головні особливості використання дидактичних ігор з метою розвитку креативності особистості молодшого школяра, з огляду ідей В. О. Сухомлинського.
Виклад основного матеріалу. Проблема креативного розвитку особистості є досить актальною в умовах сучасної школи. Учитель створює педагогічні умови і дуже важливо, щоб у цей час дитина могла проявити свою активність та творчість в достатній мірі. Аналіз праць видатних педагогів свідчить про те, що відродження нашого суспільства, його успішний розвиток на сучасному етапі значною мірою залежить від творчості та активності людей, їх ініціативи, тих умов, які створюються для розвитку кожної особистості. При цьому велика увага повинна приділятися ігровим методам, зокрема дидактичним іграм.
«Навчатись, граючись!» – ця думка цікавила багатьох видатних педагогів і вихователів. Практично вирішити цю проблему свого часу зміг Ш. О. Амонашвілі. Педагог показав, як через гру можна увести дитину в складний світ пізнання, який містить у собі усвідомлення дитиною мети своєї діяльності, виявлення її індивідуальних можливостей, нахилів, творчих здібностей. Саме в процесі гри дитина розвиває свої комунікативні здібності, починає спілкуватись з вчителем та однолітками, знаходити взаєморозуміння, вчитись зосереджено, вдумливо працювати.
Видатний педагог В. О. Сухомлинський також підкреслював, що гра – це вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається потік уявлень про навколишнє середовище. Це іскра, що запалює вогонь допитливості [1, с. 28].
У дидактичній грі розкривається перед дітьми особливості навколишнього світу, розкриваються творчі можливості особистості. Як писав В. О. Сухомлинський: «Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку» [5, с. 65].
Науковець К. Гросс зазначає, що гра – це вправи природних нахилів. Граючи або виконуючи вправи, дитина розвивається, так само, як розвиваються м’язи під час фізичних вправ, розвиваються в іграх творчі здібності особистості [1, с. 32].
Проаналізувавши педагогічну спадщину видатного педагога В. О. Сухомлинського, можна зрозуміти, що дидактична гра є основною потребою молодших школярів, яка розкриває перед нею увесь світ, її творчі й потенційні можливості, розумовий розвиток. Зі слів вченого: «Дидактична гра – це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять, про навколишній світ» [4, с. 145]. Сухомлинський вважав гру важливим елементом яскравого духовного життя дитини.
Дидактична гра – це гра, спрямована на формування в дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати її новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок [3, с. 64]. Тому дидактична гра сприяє задоволенню різноманітних пізнавальних, ігрових, соціальних інтересів.
Таким чином, суть дидактичної гри полягає у імітації (наслідуванні) дій а також моделюванні ситуації, запропонованою вчителем. Саме в дидактичній грі в спрощеному вигляді відтворюється, моделюється дійсність, розглядаються життєві ситуації, відбувається імітація реальних дій, розвиваються певні навички, що сприяє підвищенню значущості навчального матеріалу для особистості школяра, що впливає на характер її мотивації, формуванню творчого мислення і креативному розв’язанню проблем власної життєдіяльності [2, с. 158].
Досить часто сучасні педагоги використовують у своїй педагогічній практиці дидактичну гру, що може свідчити про її високу ефективність на уроках у початковій школі, так як це організоване заняття, яке вимагає напруги розумових і емоційних сил дитини. Ці види роботи розширюють кругозір, розвивають творчі здібності дитиги, дають можливість краще орієнтуватися в безперервно зростаючому потоці інформації, а також дозволяють одночасно згадати забуті і здобути нові знання. Завдяки ігровій діяльності відбувається тренування пам’яті, відточується кмітливість і пробуджується інтерес до поглиблення знань.
Висновок. Таким чином, аналізуючи спадщину видатних педагогів, зокрема і Василя Олександровича Сухомлинського, можна зазначити, що саме дидактичні ігри дозволяють урізноманітнити освітню діяльність школярів, викликають цікавість, розвивають творчі здібності, формують креативне мислення, що сприяє всебічному розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
-
Кудикіна Н. Ігрова діяльність у початковій освіті / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – № 5/6. – С. 27–32.
-
Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. – Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – 2-ге вид., випр. і доп. – Харків: «ОВС», 2002. – 400 с.
-
Самаруха Г. Дидактична гра – засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів // Шк.бібл.-інформ.центр. Інформаційне забезпечення навчального процесу. – 2014. – № 4. – С.63–70.
-
Сухомлинський В. О. Про виховання / Василь Олександрович Сухомлинський. – М., 1985. – 365 с.
-
Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: В 5-ти т. Т. 3 – К.: Рад. шк., 1977. – С. 5–279.
Стрічка RSS коментарів цього запису