ВПРОВАДЖЕННЯ У ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ В. СУХОМЛИНСЬКОГО

Олександра Біла

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд.філол. наук,доцент С. М. Єлдінова

Анотація. У статті висвітленіідеїта погляди В. Сухомлинськогопро виховання моральних цінностеймолодших школярів та виховання гармонійно розвиненої творчої особистості.

Ключові слова: виховний процес,сучасна початкова школа, творча особистість, педагогічні ідеї В.Сухомлинського.

Постановка проблеми. Концепція сучасної освіти України визначила пріоритетом виховання у початковій школігармонійно розвиненої творчої особистості, що передбачає створення умов, за яких кожна дитина стає цінністю для суспільства. Цим обумовлюється необхідність посиленої уваги педагогічної науки до проблеми виховання в учнів початкової школи широкого кола моральних цінностей.У своїх роботах В. Сухомлинський приділяв значну увагу використанню основних принципів народного виховання. Класик української педагогіки зазначав, що опора на виховний досвід народу, національну культуру – той резерв, який ще недостатньо використаний в теорії і практиці виховання сучасних дітей.

Аналіз основних досліджень і публікацій. До вивчення педагогічної спадщиниВ. Сухомлинського звертається не одне покоління науковців у галузі педагогіки. Це проявляється в публікаціях і дослідженнях учених та працівників освіти, зокрема В. Антонець, О. Сухомлинської,C. Білецької, М. Богуславського, В. Ликова, М. Мухіна, С. Соловейчик, Л. Подольної, І. Старцевої, Т. Челпаченко та ін. У їхніх наукових роботах розглянуті гуманістичні ідеї вченого, йогометодологічні принципи виховання дітей різних вікових груп; питання, пов'язані зі співвідношенням особистого і громадського в дитячому колективі; проблеми дидактики; підвищенняпсихолого-педагогічної майстерності вчителів.

Мета статті полягає у вивченні і обґрунтуванні педагогічних ідейВ. О. Сухомлинського у виховному процесі сучасної початкової школи.

Виклад основного матеріалу. В. О. Сухомлинський всебічно розкрив роль і значення початкової школи як об'єктивного фактора виховання особистості. Школа – це місце, де дитина повинна відчувати щастя, повноцінність свого духовного життя, радість праці і творчості. До школи педагог підходив діалектично – від "школи під голубим небом"[2, с. 300], школи природи, чуттєвого, емоційно-конкретного сприйняття світу, до школи як джерела духовності, культури, моральних цінностей, місця розв'язання протиріч і конфліктів.

В. О Сухомлинський ставив високі вимоги до вчителя, вимагав, щоб педагог був авторитетом для дітей. Під авторитетом він розумів незвеличеність і відокремлення від дітей ерудицією, вимогами і формальним управлінням дитиною, абагатогранні емоційні стосунки з дітьми в дружному колективі, де вчитель не лише наставник, а друг і товариш[1, с. 306].

Ідеї В. Сухомлинського випереджали час, він втілював їх в освітній процес Павлиської школи, керівником якої був багато років. Він створив реальний проект Школи Радості та продемонстрував зразки педагогічної мудрості, що має велике значення не лише для вітчизняної педагогіки, а й для світової гуманітарної думки загалом.

В період формування незалежності України ідеї В. Сухомлинського, які відповідають загальноцивілізаційним тенденціям розвитку, дедалі більше утверджувалися в Україні і стали реально впроваджуватись в освітній процес. Ці ідеї незаперечно утвердилися у філософії освіти і педагогіці нашої країни й нині становлять стрижень реформаторських процесів освітньої сфери. Ключова реформа Міністерства освіти і науки України, яку назвали Новою українською школою (НУШ), опирається на провідніідеї теоретичного доробку В. Сухомлинського: розвитку особистості шляхом впровадження особистісного підходу до організації навчання і виховання.

Нова українська школа – це школа, до якої приємно ходити учням. Це школа, в якій прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Це школа, в якій панують співпраця та взаєморозуміння.

В. О. Сухомлинський вірить в силу виховання та підкреслює, що успіх його залежить від глибокого проникнення в духовний світ школяра:«Кожна дитина є світом особливим,унікальним»[3, с. 80]. В. Сухомлинський зазначав, що педагог зобов'язаний знати цей світ, бо процес виховання виражається в єдності ідеалів, інтересів, думок, переживань вчителя та учня.

Ідеал виховання В. Сухомлинський вбачавуформуванні гармонійної, морально чистої особистості. Тому звертав серйозну увагу на гармонію педагогічних впливів. Немає в світі нічого складніше людини, і впливати на учня одиничним засобом неможливо. Гармонія педагогічних впливів – це корінна, основоположна закономірність виховання. "Будь-який вплив на особистість втрачає свою силу, якщо немає сотні інших впливів"[4, с 450].

Висновки і перспективи вивчення проблеми. Отже, науково-педагогічна спадщина В. Сухомлинського розкриває найважливіші проблеми навчання й виховання, є надійним підґрунтям побудови національної освіти та розвитку нової української школи.

Бібліографія

1. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. / В. О. Сухомлинський. – Т. 4. – К.: Рад.шк., 1976. – 640 с.

2. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1976– 370 с.

3. Сухомлинський В. О. Людина неповторна // В. О. Сухомлинський.– Вибрані твори: в 5 томах. – Т. 5. – К.: Рад.школа, 1977. – С. 80–96.

4. Сухомлинський В. О. Як виховатисправжнюлюдину. Твори в п’яти томах / В. О. Сухомлинський – К., 1976 –Т.2. – 670 с.