ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОТУ В СУЧАСНІЙ ЕКСПЕРТНО‑КРИМІНАЛІСТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Власенко А.М.¹⁾, Ворона С.О.²⁾, Казначєєва М.С.³⁾

^1),3)Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

²⁾ Кіровоградський науково-дослідний експертно-криміналістичний

центр МВС України

Піт (sudor) - секрет потових залоз, що представляє собою безбарвну, злегка опалесцентну, солоного смаку рідина, розчин органічних і неорганічних речовин у воді. В поті міститься у великій кількості секрет потових залоз, який утворюється в результаті пропотівання рідини і розчинених в ній речовин з плазми крові на поверхню шкірних покривів, і має аналогічну з нею групову приналежність

Він містить в собі ліпіди – добре середовище для розвитку бактеріальної мікрофлори, наприклад, стафілококів. Ці бактерії прискорюють процес розкладання органічних речовин поту і відмерлих клітин шкіри. У підсумку виходять жирні кислоти і аміачні сполуки, які і виділяють неприємний запах. У людей, які часто їдять гостре, вживають цибулю і часник або приймають певні ліки, запах більш різкий і неприємний[1].

За допомогою реакції на серин можна визначити наявність поту на одягу. Серин (2-аміно-3-оксипропіонова кислота) — протеїногенна амінокислота аліфатичного ряду, яка належить до групи моноаміномонокарбонових кислот з незарядженим полярним радикалом[2].

У фізіологічних умовах якісний склад поту мало варіює. Однак його склад і активна реакція неоднакові на різних ділянках шкіри; наприклад, найбільша кількість хлоридів визначається в поті потових залоз шиї, найменше - в поті потових залоз стегон, гомілок і тилу кистей. У людини на долонях і підошвах відсутні сальні залози, і піт, змащуючи шкіру, робить її більш еластичною, м'якою і менш вразливою. Потові накладення на долонях збігаються зі скупченнями рецепторних апаратів і сприяють кращому дотику, сприйняття і утриманню предмета. Потові залози долонь і підошов мають високу рефлекторної збудливістю, і потовиділення на них зазвичай вище, ніж на інших ділянках тіла. При сильних же теплових впливах (інсоляція, висока температура повітря) або інтенсивних фізичних вправах потовиділення на долонях і підошвах, навпаки, стає нижче, так як гранична потужність потових секреції на них менше, ніж на решті поверхні шкіри. Незважаючи на специфічність потових залоз долонь і підошов, потовиділення на них зберігає основні закономірності, характерні для інших ділянок тіла [3].

При розслідуванні кримінальних справ (визначення приналежності предметів одягу та взуття певній людині; визначення групової приналежності потожирових накладень на знаряддях злочину; визначення групової приналежності особи, зниклого безвісти). Потові накладення є слідоутворюючою речовиною в слідах накладання пальців і долонь рук людини. За потових накладанням можливо встановити групову приналежність речовини сліду за системою АВО. З цією метою встановлюють факт наявності поту на досліджуваному об'єкті, його видову і групову приналежність. Для слідства і суду буває важливо встановити, кому належать ті чи інші предмети або хто носив на собі ту чи іншу одяг. Для цього досліджують ділянки внутрішньої поверхні одягу: комір, манжети, пояс. Зазвичай піт являє собою безбарвну рідину, але при розвитку деяких мікроорганізмів він може набувати різного забарвлення. Плями поту на білих тканинах виділяються жовтим кольором; на забарвлених тканинах вони не видно. На ділянках одягу, які зазнали постійному інтенсивному просочуванню потім, відбувається знебарвлення або стійке зміна кольору тканини[4]

Малюнок на подушечках пальців можна відтворити, а обличчя - підробити, чого не скажеш про піт. Характеристики поту настільки унікальні для кожної людини, що його можна використовувати для біометричної аутентифікації. До такого висновку в 2017 році прийшла група вчених у складі Джуліани Агудело (Juliana Agudelo), Володимира Прівмана і Яна Халамека (Jan Halamek). Результати їх дослідження були опубліковані в доповіді «Можливості та труднощі тривалого відстеження за допомогою виділяються шкірними залозами амінокислот для активної багатофакторної біометричної аутентифікації для кібербезпеки» [5].

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Скрипкин Ю.К., Бутов Ю.С., Иванов О.Л. Дерматовенерология: национальное руководство. Москва. ГЭОТАР-Медиа. 2017. 896 с.

2. Биохимия / за ред. Е.С. Северина. Москва. ГЭОТАР-Медиа.2016. 768 с.

3. Фізіологія / за ред. В.Г. Шевчука. Вінниця. Нова книга. 2015. 448 с.

4. Барсегянц JI.O. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств (кровь, выделения, волосы): учебное пособие. Москва. ОАО«Издательство «Медицина». 2005. 448 с.

5. Promises and Challenges in Continuous Tracking Utilizing Amino Acids in Skin Secretions for Active Multi-Factor Biometric Authentication for Cybersecurity: веб-сайт. URL: www.chemphyschem.org (дата звернення: 03.01.2020).