ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Шпак В.О., Семенюк Л.Л.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

В умовах соціальної орієнтації економіки виробництву харчових продуктів і напоїв (або харчовій промисловості) належить провідна роль у покращенні рівня життя населення. Головною особливістю виробленої продукції є її приналежність до товарів першої необхідності, а тому вона користується постійним попитом та має розгалужену мережу поширення.  Виробництво харчових продуктів та напоїв є невід’ємною і вагомою частиною економіки України та Кіровоградської області зокрема. Так, у структурі промисловості України у 2020 році обсяг реалізованої продукції галузі складає 19,5%, а Кіровоградської області – 35,4% [2]. Тому, аналіз соціально-економічних та історичних передумов розвитку харчової промисловості завжди є актуальним.

За кількістю зайнятих та за обсягом валової продукції харчова промисловість належить до найважливіших галузей господарства у більшості країн світу, а  розміщення тісно пов'язане з переробкою сільськогосподарської продукції.  Їй властива досить складна структура - понад двадцять підгалузей, що виробляють як готову продукцію, так і напівфабрикати, а найбільшими  центрами виробництва є міські населені пункти, де є великий попит та потреба у продуктах харчування. Особливості формування виробництва харчових продуктів та напоїв, його територіальна організація залежить від взаємодії низки природних та суспільно-географічних чинників, серед яких найважливішими можна вважати: природно-ресурсні, соціально-економічні, історичні, демографічні та технічні. В останні роки помітне зростання  ролі  ринкових факторів, зокрема: транспортної інфраструктури, орієнтації на привізну сировину, трудові ресурси і споживачів. Природні ж чинники сприяли деяким процесам історичного розвитку, які сформували умови для тих чи інших галузей виробництва харчових продуктів та напоїв в межах України та Кіровоградської області. Природно-географічні особливості Кіровоградської області, її біокліматична структура (степ і лісостеп) із самого початку заселення позначились на характері господарського та культурного розвитку місцевих племен – у степу формується кочовий уклад, у лісостепу – осілий, землеробський уклад. Відмінності між ними зберігались протягом тисячоліть, впритул до нового часу, вплинули на характер господарського освоєння території  Кіровоградської області [3].

На території області господарство велося ще в давнину, зокрема в епоху неоліту (VI – IV тисячоліття до н.е.), коли в житті первісної людини відбувся перехід від привласнюючого до відтворюючого характеру господарства, що суттєво вплинуло на зміну харчових продуктів, що споживалися. В добу енеоліту (IV - ІІІ тисячоліттям до н.е.) тут селились переважно скотарсько-землеробські племена.

У період розкладу родоплемінного ладу - добу бронзи (ІІ – І тисячоліття до н.е.) населення степової Кіровоградщини вело переважно кочовий спосіб життя, займаючись скотарством.  Епоха залізного віку представлена переважно землеробськими осілими племенами, яскравим прикладом на території області є автохтонна Чорноліська культура.

У період середньовіччя на території області  оселялися переважно землеробські східнослов’янські племена. А коли руські землі опинились під владою інших держав, почалась експлуатація земельних ресурсів.

В XV – XVI ст. активну роль в розвитку краю відіграли козаки, які  займаючись уходництвом на вільні степові території виготовляли тут продукти харчування – мед, м'ясо, сіль тощо [1].

У XVІІІ – ХІХ ст. на території нинішньої Кіровоградської області було засновано багато населених пунктів, які в подальшому стали важливими центрами у виробництві харчових продуктів та напоїв. Саме в них почався розвиток промислових галузей, у першу чергу пов’язаних із переробкою продукції сільського господарства,  з’являлися великі винокурні, солодовні, миловарні, зростала кількість млинів та влаштовувались ярмарки. У 1785 році в місті Єлисаветград було побудовано один з перших в Російській імперії цукрових заводів. У ХІХ ст. у сільське господарство проникають капіталістичні елементи, великі поміщицькі господарства збільшують виробництво продукції на продаж. В містах та великих селах збільшилась кількість промислових підприємств для переробки продукції с/г (салотопні, шкіряні, винокурні, пивоварні), зводяться цукрові заводи (40-50 рр. ХІХ ст.) [3].

У 90-х роках ХІХ століття на території області діяло близько двохсот підприємств, що займалися переробкою продукції сільського господарства [1].

Період Другої світової війни характеризується занепадом промисловості. Але вийти з цієї кризи вдалося досить швидкими темпами. Так, уже в 1948 році було налагоджено роботу цукрових заводів та інших підприємств з виробництва харчової продукції. Уже в 1953 році усі промислові підприємства області досягли довоєнного рівня по валовому випуску продукції та продуктивності праці. В 50-60-х роках в різних районах області ставали до ладу нові підприємства та цехи при них: хлібозаводи, цукрові та заводи продтоварів.

Період здобуття незалежності та процеси, які були з цим пов’язані, спричинили гостру кризу в країні з поступовим занепадом багатьох галузей виробництва, що призвело до зміни структури та типу господарства – створення приватних підприємств, окремих фермерських господарств, які займалися випуском продукції харчової промисловості,  та підприємств з її реалізації. Поступово, з початку 2000-х років, почало відроджуватись промислове виробництво, змінилося місце і роль харчової промисловості в економіці області. Зазнала суттєвих перетворень її внутрішня структура, почали простежуватися певні тенденції, пов'язані з впровадженням нових технологій, що вплинуло на обсяги виробництва, асортимент, якість продукції, на частку зайнятого населення. 

Можна констатувати, що на сьогодні в харчовій промисловості Кіровоградської області представлено більш ніж двісті підприємств різного рівня, що розміщені як у містах, так і в невеликих населених пунктах. В обсязі реалізації харчових продуктів та напоїв найбільша питома вага припадала на виробництво олії та тваринних жирів (60,9%), м’яса та м’ясних продуктів (11,3%) [2]. І, на наш погляд, тенденція посилення виробництва харчових продуктів буде продовжуватися.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

• До джерел історії краю з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.: навч. посібник / Н.М.Бокій [та ін.]; Кіровоградський державний педагогічний інститут ім. В.К.Винниченка. – Кіровоград, 1994. – 186 с.
• Офіційний сайт Головного управління статистики в Кіровоградській області. URL: http://www.kr.ukrstat.gov.ua (дата звернення 20.03.2020).
• Семенюк Л.Л., Зарубіна А.В. Історичні аспекти формування господарського комплексу Кіровоградщини / Українська історична географія та історія географії в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції (7-10 жовтня). – Чернівці: Рута, 2009. – С. 124.