Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Ілійчук Любомира
Глобалізаційні процеси, які відбуваються сьогодні у світовому освітньому просторі створюють передумови для перетворення вищої освіти на дієвий механізм конкурентоспроможності країни. Водночас створення суспільства знань, конкуренція на міжнародному ринку праці, транскордонна інтелектуальна експансія, виникнення глобальної освітньо-наукової мережі й розбудова єдиного освітнього простору зумовлюють швидку інтернаціоналізацію вищої освіти, яка стає ключовим чинником її розвитку й забезпечення якості освітніх послуг в сучасних університетах.
Детальніше... Додати коментар
1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна
2Ліцей «Престиж», м. Київ, Україна
Здоровенко Кирило1, Ізюмченко Людмила2
Очевидно, війна і повоєнна ситуація у державі потребуватиме не тільки значної кількості робочих рук, а і спеціалістів, які вміло оперують знаннями математики, фізики, хімії/біології, технологій. Україна зміцнюватиме свою обороноздатність, а тому буде попит на військові спеціальності, опанування якими неможливе без знання фізики, математики, хімії. Післявоєнна відбудова потребуватиме значну кількість проєктувальників, архітекторів, дизайнерів, будівельників, широкого спектру спеціалістів професійно-технічної освіти, будуть потрібні інженери та робітники на виробництво будівельних матеріалів, водії; фахівці ІТ-сфери, зокрема з кібербезпеки, а також розробники, програмісти, веб-дизайнери, інші ІТ-фахівці. Усі ці спеціалісти так чи інакше потребують серйозних знань з математики, фізики (хімії, біології), технологій. Ця тенденція вимагатиме від шкільної, професійної, вищої освіти переглянути освітні програми, курси, предмети у бік зміщення акцентів з гуманітарної складової на природничо-математичну. З іншого боку, реалії сьогодення такі: ні для кого не є секретом зниження зацікавленості учнів дисциплінами природничо-математичного циклу. А тому зусилля вчителів-предметників в умовах війни, чергування змішаного і дистанційного навчання, спрямовані на те, аби вмотивувати, зацікавити учнів до вивчення природничо-математичних дисциплін.
Ю. С. Гузьман
Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, м. Черкаси
Науковий керівник – Н. А.Тарасенкова
доктор педагогічних наук, професор
Перед всіма закладами освіти сучасне суспільство ставить мету підготувати випускників, які здатні: швидко адаптуватися до різних життєвих ситуацій, грамотно опрацьовувати інформацію, знаходити контакт з різними соціальними групами, бути комунікабельними, саморозвивати інтелект, які б володіли високим рівнем професійних навичок.
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка
Волчанський Олег, Чінчой Олександр
Чинні програми вивчення курсу фізики в профільних класах старшої школи вимагають обов’язкового «ознайомлення учнів з методами наукових досліджень, формування в них умінь……на практиці проводити фізичні дослідження…., аналізувати, узагальнювати результати, робити висновки» [1]. Останніми роками все більшої популярності на освітянському просторі набуває технологія STEM-освіти, яка спрямована на розвиток розумово-пізнавальних і творчих здібностей, критичного мислення, інноваційної діяльності молоді, її здатності і готовності до розв’язання комплексних завдань [2].
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Войтків Галина
Фізика – експериментальна наука. Саме експеримент дає можливість краще зрозуміти сутність фізичних процесів і явищ. Зрозуміло, що процес наукового дослідження сприяє зменшенню невпевненості у знаннях, покращує розуміння матеріалу Тому такий шлях здобуття знань чи їх покращення є важливим у навчальному процесі [3]. Але усі дослідження в цьому напрямку в основному присвячені структурі дослідницької діяльності, її етапам, а питання впливу дослідницької діяльності на розуміння навчального матеріалу з фізики розглянуто недостатньо. Тому метою нашого дослідження є визначення способів покращення концептуального розуміння навчального матеріалу з фізики.
