ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Ірина Бикова
(студентка 4 курсу факультету педагогіки та психології)
Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка,
м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент І. Г. Баранюк

Анотація. У статті проаналізовані погляди В. О. Сухомлинського на різні аспекти проблеми формування творчої особистості. Виокремлено провідне значення формування творчості у дітей. Доведено, що досвід В. О. Сухомлинського є актуальним стосовно розвитку творчого потенціалу у дітей молодшого шкільного віку.

Ключові слова: творча особистість, педагогічна діяльність В. О. Сухомлинського, творчість, творча праця.

Постановка проблеми. Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського містить багато відповідей на різноманітні актуальні питання освіти і виховання, розвитку та підготовки дітей до дорослого життя. У своїй науково-практичній діяльності В. О. Сухомлинський неабияку увагу приділяв проблемі формування творчої особистості.

Аналіз досліджень: вивченням педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського займались науковці: А. М. Богуш, І. А. Зязюн, В. Г. Кузь, О. Я. Савченко, О. В. Сухомлинська, М. Д. Ярмаченко та інші.

Метою статті є розкриття ідей та поглядів Василя Сухомлинського щодо формування творчої особистості дитини.

Виклад основного матеріалу. Педагог В. О. Сухомлинський стверджував, що «Творчість є щаблинкою самостійного мислення, на якій дитина пізнає радість власної думки, переживає моральну гідність творця» [1, 434]. Крім цього, за його переконаннями, творчість є вершиною духовного життя людини, показником найвищого ступеня розвитку її інтелекту, почуттів, волі. Педагог вважав, що завдяки творчості збагачується емоційне життя, розкриваються задатки, здібності, нахили. А ще творче натхнення, як людська потреба може принести людині щастя. На його думку, дуже важливо поєднувати в молодшому шкільному віці художню творчість із творчими елементами трудової діяльності [2, 278-279].

Варто зазначити, що «Відкрити в кожній людині її задатки і здібності, дати їй щастя цікавої, інтелектуально повноцінної творчої праці для суспільства, для щастя народу – таке завдання школи» [6, 17-18]. В. О. Сухомлинський вчить, що з перших днів шкільного виховання вчитель повинен вчити дітей бачити, сприймати, відчувати, а також розуміти красу навколишнього світу. Тому за переконанням В. О. Сухомлинського, чимала роль у процесі формування творчої особистості належить учителю [8, 421].

На думку В. Сухомлинського одним із найважливіших завдань педагога є те, щоб розпізнати, виявити, розкрити в кожному учні його неповторно-індивідуальний талант [3, 96]. Але для того, щоб відкрити в кожній дитині всі її задатки, здібності, сили, знов таки треба знати дитину: «знати здоров'я дитини, індивідуальні риси її мислення, знати сильні і слабкі сторони її розумового розвитку» [4, 217].

В. О. Сухомлинський був переконаний, що творчість не приходить до дітей з якогось натхнення, тому творчості потрібно вчити. Крім цього В. О. Сухомлинський писав, що в школі повинен бути інтелектуальний фон, середовище, яке розвиває і виховує, дух допитливості. Постійна можливість дитини реалізувати себе в різних видах діяльності має неабияке значення для формування творчих здібностей.

Видатний педагог наголошував на тому, що творчість починається там, де засвоєні та здобуті раніше «інтелектуальні та естетичні багатства» стають засобом пізнання й перетворення світу [5, 566]. Найважливішим першоджерелом творчості за В. О. Сухомлинським є слово, яке може стати будівельним матеріалом, з якого дитина вже щось створює. Так Василь Олександрович наполягає на тому, щоб кожен учитель початкових класів систематично проводив ранки дитячої творчості, на яких діти читають свої оповідання, вірші, казки. За його переконанням, дитяча казка, яка складена серед природи, є цілим духовним світом, що визначає спрямованість думок та почуттів. Так у дитинстві кожен його вихованець, як зазначає педагог, складав від двадцяти до п’ятдесяти казок.

Великого значення у формуванні творчих нахилів В. Сухомлинський надавав мистецтву: «Чим глибше пережила юна людина красу, відбиту в поетичних творах, у живописі, в музиці, тим більший у неї інтерес до власного духовного світу, тим сильніша потреба виразити в слові власну думку, почуття» [7, 181-182]. Так переживання почуття насолоди від прекрасного може бути першим спонуканням до індивідуальної творчості у сфері мистецтв.

Значну увагу колектив Павлиської середньої школи, яку очолював В. О. Сухомлинський, приділяв розвитку художньої творчості, особливо в галузі прикладного мистецтва. У цій школі була своя маленька керамічна майстерня, де учні виготовляли з глини різноманітні вироби. У гуртку художнього випалювання і випилювання вони робили фігурки з фанери, Школярі, які мали нахили до малювання розвивали свої здібності в гуртку живопису, а якщо до музики то і в хорових гуртках, у дитячому оркестрі народних інструментів, гуртку баяністів [6, 345].

Висновки. Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського надзвичайно багатогранна й актуальна в контексті формування творчого потенціалу у дітей. Вчитель має допомогти актуалізувати потребу дитини в творчості. Крім цього мають бути створені умови для розвитку творчих можливостей учнів. Але передусім, як визначає великий педагог, треба вірити в талант і творчі сили кожного вихованця.

Бібліографія

1. Сухомлинський В. О. Вчити вчитися // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5-ти т. – Т. 5. – К.: Рад. школа, 1977. – С. 426–436.

2. Сухомлинський В. О. Духовний світ школяра // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5-ти т. – Т. 1. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 209–400.

3. Сухомлинський В. О. Людина неповторна / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв. : в 5 т. – К. : Рад. шк.,1977. – Т. 5. – С. 80–96.

4. Сухомлинський В. О. На нашій совісті – людина / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв. : в 5 т. – К. : Рад. шк., 1977. – Т. 5. – С. 203–217.

5. Сухомлинський В. О. Народження громадянина / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: у 5 т. – К.: Рад. школа, 1977. – Т. 3. – С. 283–583.

6. Сухомлинський В. О. Павлиська середня школа // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5-ти т. – Т. 4. – К.: Рад. школа, 1976.– С. 7–390.

7. Сухомлинський В. О. Проблема виховання всебічно розвиненої особистості // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5-ти т. – Т. 1. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 55–206.

8. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: у 5 т. – К.: Рад. школа, 1976. – Т. 2. – С. 419–654.