Актуальні проблеми освіти та технологій у середній та вищій школі

Рівненський державний гуманітарний університет

Галатюк Тарас, Галатюк Юрій

Підготовка учнів у закладах загальної середньої освіти визначається ключовим завданням – забезпеченням успішної адаптації молодої людини в соціумі. Означена якість освітньої діяльності зумовлюється реалізацією діяльнісного та компетентнісного підходів у навчанні, зокрема під час вивчення природничих предметів. Важливим у цьому контексті є формування методологічної культури учня, як суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності. Однак методологічна культура, як цілісна дидактична категорія, поки що не привертає до себе достатньої уваги з боку учасників освітнього процесу та науковців. Отже, існує протиріччя між об’єктивною потребою соціуму й практикою в освітній галузі.

Без розкриття змісту методологічної культури, її місця в ієрархічній системі цілей навчання неможливо чітко визначити основні засади, мету, завдання природничої освіти. Актуальність цього завдання стає очевидною в умовах компетентнісного та діяльнісного підходів до організації освітнього процесу [3]. Тому, дослідження поняття «методологічна культура учня» є актуальною проблемою, вирішення якої набуває важливого науково-практичного значення.

У педагогічних джерелах поняття “методологічна культура”, у контексті вивчення природничих предметів, зустрічається нечасто. Відповідь на запитання: що таке методологічна культура слід шукати у “трикутнику”: культура – методологія – діяльність. У даному контексті, із багатьох дефініцій поняття культури, на наш погляд, доцільно взяти таку: культура – сукупність способів і прийомів організації, реалізації та поступу людської життєдіяльності, способів людського буття [5]. У новітніх працях з методології зазначається, що методологія – це вчення про організацію діяльності [4]. Отже, методологічна культура учня відображає здатність організовувати і здійснювати навчально-пізнавальну діяльність. Таким чином, розуміти зміст методологічної культури учня можна лише, розглянувши її крізь призму поняття навчально-пізнавальної діяльності. У цьому, власне, і полягає актуальність методологічної культури в реалізації діяльнісного підходу.

Навчально-пізнавальна діяльність – це специфічний вид діяльності, суб’єкт якої (учень) є одночасно і її об’єктом. Як будь-яка діяльність вона має прямий і побічний продукт. Прямий продукт – це зміни самого учня, які виявляються у здобутті нових знань, умінь, навичок, компетентностей та інших психологічних новоутворень мотиваційного, ціннісного, етичного, світоглядного змісту. У суб’єктивному сенсі методологічна культура є інтегральним продуктом навчально-пізнавальної діяльності (психологічним новоутворенням). З іншого боку, в структурі навчально-пізнавальної діяльності, методологічна культура є її засобом, регуляторним і організуючим чинником. Виходячи із суті навчально-пізнавальної діяльності, методологічна культура є її внутрішнім предметом, який у процесі діяльності формується, удосконалюється, переходить на вищий рівень розвитку [1; 2].

Варто також звернути увагу на методологічну культуру у контексті реалізації творчої функції навчання. Методологічна культура – це насамперед знання методів науки, тобто методів наукового пізнання як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях. Як відомо, методологічні знання, згідно психологічної концепції нормативної творчої діяльності, є засобом цієї діяльності й одночасно її продуктом, тобто надбанням творчого досвіду [1].

Слід також зважати на те, що навчальна  діяльність є різновидом загального процесу пізнання, ґрунтується на спільних з процесом пізнання закономірностях і тому має з ним схожість у структурі, методах і прийомах мислення. Відповідно пізнання школяра, спрямоване на оволодіння результатами наукового пізнання, ґрунтується на методологічних засадах, що складають основи розвитку науки [1].

Все сказане спонукає до висновку: методологічна культура є важливою дидактичною категорією, яка відображає інтегральну якість особистості, що включає володіння методологічними знаннями, пізнавальними уміннями та навичками, ціннісно-світоглядними орієнтирами тощо. Ця категорія є однією із ключових, які визначають результативність природничої освіти, вона є інтегральним критерієм результативності природничої освіти, особливо у контексті реалізації діяльнісного і компетентнісного підходів. Існує тісний зв'язок методологічної культури з навчально-пізнавальною діяльністю: методологічна культура є засобом і продуктом навально-пізнавальної діяльності, а навчально-пізнавальна діяльність є ефективним механізмом формування методологічної культури. Пріоритетність творчої функції навчання є умовою формування методологічної культури у процесі вивчення природничих предметів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Галатюк Ю.М. Методологія фізичної науки в контексті проектування творчої навчально-пізнавальної діяльності. Наукові записки. Випуск 82. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка. 2009. Частина 2. С.17–21.

2. Галатюк Т.Ю. Галатюк Ю.М. Формування методологічних знань у процесі вивчення природничих предметів в сучасній школі. Молодь і ринок: науково-педагогічний журнал. 2018, №9(164). С. 66 –71.

3. Нова українська школа. URL : https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola (дата звернення: 10.03.2021).

4. Новиков А.М, Новиков Д.А. Методология. М.: ИНТЕГ, 2007. 668 с.

5. Філософський енциклопедичний словник / За ред. В.I. Шинкарука. К.: “Абрис”, 2002. 742 с.