ПОГЛЯДИ ВАСИЛЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА СУХОМЛИНСЬКОГО НА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Альона Савчук

(студентка V курсу факультету педагогіки та психології)

Кіровоградський державний

педагогічний університет імені В. Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Баранюк Ірина

Постановка проблеми. Формування творчої особистості вчителя виступає пріоритетною проблемою не лише вітчизняної педагогіки, це світова проблема. Вона настільки актуальна, що нині є проблемою століття. Ми переконані, що надійним шляхом розв’язання проблеми є осмислення, узагальнення, оцінка досвіду минулого як багатющого джерела ідей для подолання основних суперечностей сьогодення.

Аналіз досліджень. Значний внесок у вивчення думки В. Сухомлинського щодо проблеми творчої діяльності вчителя зробили дослідники: Н. Безлюдна, І.  Волков, І.  Волощук, О. Крамчаніков, К. Кривошеєнко, В. Маткін, О. Матюшкін, Д. Пащена, О. Савченко та інші. Автори М. Антонець, А. Борисовський, Ю. Новгородська, М. Мухін, І. Прокопенко досліджують різноманітні аспекти творчої особистості вчителя як основи педагогічної системи В. О. Сухомлинського.

У змісті проаналізованих досліджень зазначається, що педагогічна творчість починається з глибинного розуміння вчителем сутності своїх педагогічних дій в умовах цілісної системи роботи. Системний підхід є загальнонауковим методом розв’язання теоретичних і практичних проблем. Одним із перспективних напрямів є застосування принципів системного підходу до аналізу і побудови моделей творчої педагогічної діяльності учителя. Проте, як свідчить аналіз психолого–педагогічних досліджень стосовно формування професіональної творчої діяльності вчителя, цей метод застосовується порівняно недавно, а сама проблема є недостатньо розробленою.

Враховуючи недостатню теоретичну розробку і практичну потребу у вирішенні означеної проблеми, метою нашої статті є: висвітлення основних думок В. О. Сухомлинського щодо особистості творчого вчителя, його місця ролі в загальній освітньо–виховній системі; виявлення та аналіз поглядів В. О. Сухомлинського на проблему творчої діяльності учителя як одну із умов формування творчої особистості молодшого школяра.

Виклад основного матеріалу. У психолого–педагогічній літературі поняття «творчість», стосовно вчителя, остаточно не визначене й у більшості випадків вживається інтуїтивно. Здебільшого вживаються такі визначення педагогічного творчого явища як: «творчий вчитель», «творчий педагогічний пошук», «творча діяльність педагога», «педагогічна творчість». В українському педагогічному словнику С. Гончаренка дається таке тлумачення творчості: це оригінальний і високоефективний підхід учителя до навчально–виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання та навчання. Творчих результат досягається систематичними цілеспрямованими спостереженнями, застосуванням педагогічного експерименту, критичним використанням передового педагогічного досвіду. Педагогічна творчість стосується різних сторін діяльності вчителя. Продуктом творчого педагогічного пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми і методи виховання, нестандартні підходи в управлінні навчально–виховним процесом [6, 326].

В.О. Сухомлинський порушує проблему формування творчої особистості вчителя в багатьох своїх статтях, серед яких: «Суспільство і вчитель», «Які якості треба мати педагогу як вихователеві», «Розмова з молодим директором», книгах «Сто порад учителеві», «Методика виховання колективу» та багатьох інших. У «Розмові з молодим директором» Василь Олександрович називає творчість глибоко особистою, індивідуальною якістю і пов’язує її із здібностями, талантом педагога. На його думку, бачення нового у педагогічній діяльності є «важливою умовою творчого ставлення до роботи» [5, 413].

Великий педагог вважав, що тільки творча особистість учителя зможе виховати творця. Важливим чинником ефективності навчання та виховання В.О. Сухомлинський вважав людяність, любов, доброту, чуйність, сердечність і тактовність стосовно учнів. «Лише творчий вчитель може бути джерелом успіху своїх вихованців» – писав В.О. Сухомлинський. Також невід’ємною  вимогою до вчителя є вимога високої кваліфікації вчителя, його самовдосконалення та самоосвіта. «Чим більше знає вчитель, чим частіше й успішніше відкриває він перед учнями горизонт науки, тим більшу допитливість і жадобу до знань виявляють учні…»  [4. 56].

«Творчий вчитель, – зазначав В.О.Сухомлинський, – не той, хто відповідно освічений, добре знає свій предмет. Цього мало. Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення в духовний світ людини, яке ніколи не припиняється» [4, 243]. Василь Олександрович розглядав творчу діяльність педагога як складну, багатогранну справу, яка починається там, «де зароджується іскра живої, трепетної думки, що шукає відповідь на питання, яке висувається життям» [5, 406].

Особливу увагу В. О. Сухомлинський звертав на важливість та значення психолого–педагогічної освіченості, постійного наукового збагачення вчителя. Від учителів вимагалося бути обізнаними з усіма новинами наукового і культурного життя суспільства. Особлива увага приділялась знанням вікової педагогічної психології, з тим щоб творчо застосовувати до вихованців індивідуальний підхід, а не пристосовуватися до дитини. З цією метою у керованій В. Сухомлинським Павлиській середній школі діяли психологічні та спеціальні семінари, методичні об’єднання; випускався журнал «Педагогічна думка», проводилися науково–методичні та педагогічні конференції. Вчителями школи створювалися особисті бібліотеки, дотримуючись важливого принципу: «особиста бібліотека розкриває мою творчу індивідуальність і допомагає вводити вихованців у світ книги» [2, 79].

О. Сухомлинський зазначає: «Тільки вивчення й аналіз фактів дають змогу вчителеві бачити в звичайному, звичному нове. Бачення нових сторін, нових рис, нових деталей у звичайному … – це важлива умова творчого ставлення до роботи» [5, 473].

В. О. Сухомлинський зазначав, що однією із важливих особливостей творчої праці педагога є те, що його об’єкт праці – дитина – повсякчас змінюється, завжди новий, сьогодні не той, що вчора, тому найважливішим завданням творчого вчителя було «розпізнати, виявити, розкрити, виростити, виплекати в кожного учня його неповторно індивідуальний талант…» [4, 6]. А це можливе через проектування творчої особистості, на основі щоденного мікропередбачення творчого розвитку молодшого школяра і на основі сприйняття часткових результатів своєї діяльності передбачати її перспективний, цілісний результат [1, 96].

Вагомим чинником творчого стилю діяльності вчителя В. О. Сухомлинський вважав спрямованість навчально–виховного процесу в початковій школі як творчого. Реалізація його полягала перш за все у творчому застосуванні найбільш продуктивних і водночас гуманних форм і методів навчання. В. О. Сухомлинський писав: «Успіх розумового виховання залежить від творчого застосування методів навчання, від різноманітності тих деталей, які зумовлюються конкретною обстановкою і не можуть бути передбачені заздалегідь теорією навчання» [3, 271].

 «Якщо ви хочете духом творчого пошуку збагатити життя колективу, будьте самі шукачем і дослідником, – радив В.О. Сухомлинський молодим директорам шкіл, – не буде вогника у вас – вам ніколи не запалити його в інших» [5, 476].

Підсумовуючи все сказане, зазначимо, що в системі підвищення ефективності професійного розвитку педагога важливу роль займає процес формування творчого потенціалу вчителя, його особистісних творчо–інтелектуальних якостей, які мають важливе значення для результативності творчого процесу. Творчість є необхідною складовою праці вчителя. Без неї неможливий педагогічний процес. Творчість – необхідна умова становлення кожного вчителя, його самопізнання, саморозвитку, формування педагогічного таланту учителя. Ефективний розвиток педагогічної творчості і самореалізація вчителя можливі тоді, коли створені умови для підвищення його творчої активності, особистісного та професійного зростання.

Висновок. Зазначені В.О. Сухомлинським думки щодо творчої особистості вчителя набагато випереджали свій час, є актуальними, багатогранними і потрібними для сьогодення з позицій освітньої практики та подальших наукових досліджень. Сутнісні особливості творчого педагогічного процесу, нові підходи до створення умов для розвитку педагогічної творчості, методи, прийоми і засоби творчої педагогічної діяльності також потребують подальших наукових досліджень у питаннях педагогічної компетентності.

Бібліографія:

1. Сухомлинський В. О. Людина неповторна. Вибрані твори: В 5 т. Статті. / В. О. Сухомлинський – К. : Рад. шк.,1977. – Т.5. – С.80–96.
2. Сухомлинський В. О. Моя педагогічна система: [з неопублікованої кн. «Педагогічна культура»] / В. О. Сухомлинський – К. : Радянська школа. – 1988. – № 7. – С. 79–84.
3. Сухомлинський В. О. Павлиська середня школа. Вибрані твори. В 5 т./ Сухомлинський В. О. – К. : Рад. шк., 1977. – Т.4. – С.7–390.
4. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1988. – 310 с.
5. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи. Вибрані твори: В 5 т. / В. О. Сухомлинський  – К. : Радянська школа, 1977. – Т. 4.– С. 391–626.
6. Український педагогічний словник / [ред. С. Гончаренка]. – К. : Либідь, 1997. – 374 с.