Інформаційно-комунікаційні технології – як засіб навчання математики у сучасній початковій школі

Віра Андрієвська, Надія Олефіренко  

(Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків, Україна)

В українській початковій школі математика займає одне з центральних місць, оскільки забезпечує базові знання й уміння, а також формування інтелектуальних навичок високого рівня – уміння обмірковувати конкретну ситуацію, знаходити способи вирішення тощо. Слід зазначити, що сьогодні система математичної підготовки школярів загальноосвітніх закладів в Україні зазнає змін – відбувається диференціація змісту дисципліни, перебудова послідовності вивчення матеріалу, поява нових методик тощо. Зазначені зміни стосуються і початкової освіти. На сьогоднішній день можна прослідкувати тенденцію зниження інтересу учнів до навчання, й зокрема до вивчення математики через ряд причин.

Одна група причин пов’язана з об’єктивними чинниками – віковими особливостями (спаданням інтересу до окремих навчальних предметів, через те, що школярі, наприклад, 4-го класу, починають віддавати перевагу тим видам діяльності, які, на його думку, роблять його дорослішим й значущім в оточуючому середовищі однолітків, дорослих); утрудненням навчального матеріалу й різним ступенем готовності до подолання труднощів; неможливістю отримати своєчасну допомогу при появі труднощів, що пов’язано з великою наповнюваністю класів (й фактично підтримати відчуття власної успішності у конкретний, важливий для учня момент) тощо. Але можна визначити і такі причини:

• незв’язаність задач із життєвим досвідом школяра (наприклад, розрахунком вартості поїздки на автомобілі тощо);
• незначною кількістю завдань, які потребують використання вивчених формул, законів (обчислити площу власної кімнати, квартири);
• невчасній корекції вивченого (тільки під час підсумкового контролю), що призводить до накопичення незасвоєного матеріалу;
• відсутністю у сучасній програмі можливості експериментувати із задачами, із рішеннями, вибирати найкращий спосіб, розглядати рішення при різних початкових значеннях тощо;
• неможливість забезпечення вільної самостійної роботи школяра над математичним завданням, яка є посильною для учнів на конкретному навчальному етапі.

У цьому зв’язку, важливим є пошук шляхів до збереження цікавості молодшого школяра до вивчення математики на кожному навчальному етапі, а також закладання бази для подальшої його успішності у пізнанні нового. Формуванню і розвитку стійкого пізнавального інтересу до математики в учнів молодшого шкільного віку сприяє застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій через такі причини:

• Позитивно-емоційне відношення учнів до роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями.
• Розширення можливості подачі навчальної інформації.
• Використання складних завдань, які можуть мати кілька способів рішення (щоразу підвищувати рівень складності завдань, пропонувати розв’язання проблеми, яка потребує здогадки, кмітливості).
• Надання своєчасної допомоги, яка дозволяє не тільки уникнути прогалин у знаннях, але й набути впевненості та віри у своїх силах.
• Організація практичної діяльності з об’єктами вивчення, що дозволяє учням уявити й спрогнозувати весь спектр можливих наслідків своєї діяльності, розширює коло теоретичних і практичних знань та вмінь.
• Організація планомірної й систематичної самостійної роботи на уроці.  

Додатковим мотиваційним фактором може бути привнесення ігрової компоненти під час розв’язування молодшими школярами математичних задач, для отримання виграшу у грі або бонусу, призу тощо.

Разом з тим, зауважимо, що використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики у початковій школі є достатньо складним для вчителя – оскільки потребує певних організаційних дій, вибору часу на уроці, вбудовування завдань у канву уроку, готовності до непередбачуваних ситуацій тощо. Такі труднощі на уроці можуть бути компенсовані за рахунок:

• Використання тренажерів, які пропонують школяреві за стислий час розв’язати велику кількість однотипних математичних завдань.
• Схематичного, табличного подання навчального матеріалу.
• Організації діяльності кожного школяра за власною траєкторією, залежно від його умінь, знань, потреби у поглибленні знань.
• Надання учнів своєчасної допомоги (яка може бути неявною, за запитом, надаватися героєм програми тощо).
• Швидкого доступу школяра до необхідного матеріалу – в одному місці може бути модель, з якою експериментує учень, додаткові приклади, текстові пояснення, поглиблений матеріал тощо.

Таким чином, сьогодні розвиток і широке розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах соціального життя знаходять своє безпосереднє відбиття у формах і способах набуття знань молодшими школярами, в їх ставленні до процесу навчання. Це орієнтує увагу на пошук шляхів до збереження цікавості молодшого школяра до навчання, зокрема, математики, а також подальшої успішної адаптації до вивчення дисциплін природничо-математичного циклу на кожному освітньому етапі.