Особливості створення мультимедійних лекцій з навчальних курсів природничих дисциплін

Олег Царенко

(Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, м. Кіровоград, Україна)

Незважаючи на понад тридцятилітній термін впровадження компʼютерної техніки в навчальний процес ступінь інформатизації освіти досі залишається незадовільним через недостатність педагогічних програмних засобів з більшості навчальних дисциплін. Тому актуальним завданням сьогодення все ще є розробка та широке впровадження в навчально-виховний процес різноманітних інформаційно-компʼютерних засобів навчання до яких, зазвичай, відносять електронні навчальні книги, аудіовізуальні матеріали, програмно-методичне забезпечення компʼютерних технологій (дистанційні курси, тестуючі програми, тренажери, мультимедійні засоби) та інше.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб систематизувати досвід підготовки та проведення мультимедійних лекції з навчальних курсів  «Фізика напівпровідників» та «Наноматеріали і нанотехнології», які автор викладає для студентів спеціальності 8.04020301 Фізика*, розкрити їх переваги та недоліки, окреслити необхідні рекомендації щодо ефективного застосування мультимедійних засобів у навчанні.

Звісно, що основною формою проведення аудиторних занять у вищому навчальному закладі є лекція.  Саме лекція вважається органічною єдністю методу і форми навчання та повинна залучати студентів до процесу уважного сприймання матеріалу, візуального спостереження допоміжних засобів, конспектування і бути цілісним, закінченим заняттям.  

Проблемам розробки загальних теорій використання мультимедіа-техніки в освіті та їх впливу на психолого-педагогічний розвиток особистості присвячено чимало теоретико-експериментальних праць вітчизняних і зарубіжних педагогів (В.П. Агеєв, В.Ю. Биков, Я.І. Вовк,  М.І. Жалдак, Г.С. Костюк, Ю.І. Машбиць  та інші), які доводять, що мультимедійній лекції легше надати проблемний характер, з її допомогою не складно відобразити сучасні досягнення науково-технічного розвитку, сприяти поглибленій самостійній роботі студентів, розвитку їхніх творчих здібностей.

 Однак, застосування засобів мультимедіа в лекційному процесі вимагає нових підходів до естетики та ергономіки навчального процесу:  оформлення лекцій-презентацій не повинно помітно відставати від рівня дизайну Web-сторінок Інтернету [1]. Крім цього, лекції повинні супроводжуватися добре розробленими Flash-моделями, так як при цьому сприйняття викладеного матеріалу стає більш усвідомленим, активізується процес пізнання і значно підвищується інтерес студентів до досліджуваної теми. Використання Flash-моделей, як метод навчання, забезпечує сприйняття студентами складних явищ дійсності в їх динаміці, в часі та в просторі і, як показує наш досвід, такі моделі викликають у студентів значний інтерес.

Підготовка мультимедійної лекції вимагає особливого підходу до її змісту і структури, а фундаментальне значення при цьому має підбір і підготовка навчального матеріалу [2].  Якщо аналізувати навчальні курси  «Фізика напівпровідників» та «Наноматеріали і нанотехнології», то серед вимог до навчального матеріалу можна виділити наступні:

• чіткий відбір навчального матеріалу з виділенням найбільш важливого, вилучивши надлишкові математичні викладки, − більше уваги приділити обговоренню наслідків фізичних законів, їх практичного застосування;
• особливу увагу приділяти питанню візуалізації знань − враховувати, що фізика, як і інші природничі дисципліни – наука експериментальна і без демонстрацій, в першу чергу, лекційних, складно домогтися глибокого розуміння предмета.  Мультимедійна лекція може включати відеозаписи натурних експериментів, анімації фізичних явищ або процесів, компʼютерні моделі, інші освітні ресурси, однак, не виключає проведення натурного демонстраційного фізичного експерименту;
• слід враховувати, що обсяг знань, необхідний для засвоєння студентами, все зростає, а аудиторний час на його засвоєння скорочується, тому навчальний матеріал необхідно ущільнювати; отже, для кращого його сприйняття навчальний матеріал повинен бути досить добре структурованим;

Впровадження в навчальний процес інформаційних технологій не виключає традиційні методи навчання, а гармонійно поєднується з ними на всіх етапах навчання.  При раціонально організованому навчанні міцність засвоєння знань залежить не тільки від подальшої роботи із закріплення знань на практичних та лабораторних заняттях,  але й від первинного сприйняття матеріалу на лекції. Великий обсяг інформації, що повідомляється, складна експериментальна база, яка принципово не може бути продемонстрована в навчальній аудиторії, роблять мультимедійну лекцію єдино можливою формою читання лекцій з сучасних природничих дисциплін, і, отже, необхідною складовою сучасної методики навчання у ВНЗ.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Ильин В.А., Ширина Т.А., Кудрявцев В.В. Использование мультимедийной технологии в преподавании физики и ее истории/ В.А. Ильин, Т.А. Ширина, В.В. Кудрявцев // Вестник Черниговского государственного педагогического университета им. Т.Г. Шевченко. Выпуск 46. − Т. 2. − Чернигов: ЧГПУ, 2007. − С. 40−42.
2. Михайлишина Г.Ф. Изучение современной физики в вузе: содержание, методы и формы обучения / Михайлишина Г.Ф. – М.: Academia, 2010. – 172 c.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Царенко Олег Миколайович − кандидат технічних наук, професор кафедри фізики та методики її викладання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка; oleg.tsarenko@yandex.ua.

Наукові інтереси: методологічні дослідження навчального процесу, інноваційні педагогічні технології навчання.