Секція 3

Ольга Волошина (Харків)

Анотація. Стаття присвячена  аналізу наявного досвіду застосування конспектів-схем для активізації навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається в системі середньої і вищої освіти, питанням щодо розробки та подання навчальної інформації, її структурування, технології розробки і впровадження конспектів-схем лекцій з метою ефективного формування професійних знань в процесі технологічної підготовки  інженерів і інженерів-педагогів швейного профілю. Для  вирішення задач дослідження був використаний комплекс методів: вивчення і аналіз літературних джерел по проблемі дослідження, аналіз, синтез, узагальнення і систематизація теоретичних даних;  спостереження за студентами і процесом зміни рівня їх навчально-пізнавальної діяльності на лекціях із застосуванням конспектів-схем. Використання конспектів-схем сприяє підвищенню пізнавального інтересу, активності студентів і досягнення успіхів в навчанні. Це обумовлено такими достоїнствами цих дидактичних засобів, як цікава наочність, різноманітність, розкриття не тільки номенклатури навчальних елементів в даному фрагменті навчального матеріалу, але і логічних зв'язків між ними.

Ключові слова: пізнавальна активність учнів, активізація навчально-пізнавальної діяльності, наочність навчання, опорний сигнал, опорний конспект, конспект-схема, структурування навчальної інформації.

Использование конспектов-схем для активизации учебно-познавательной деятельности студентов на лекциях.

Аннотация. Статья посвящена анализу имеющегося опыта использования конспектов схем для активизации учебно-познавательной деятельности обучаемых в системе среднего и высшего образования, вопросам разработки и представления учебной информации, ее структурирования, технологии разработки и внедрения конспектов-схем лекций с целью эффективного формирования профессиональных знаний в процессе технологической подготовки инженеров и инженеров-педагогов швейного профиля. Для решения задач исследования был использован комплекс методов: изучение и анализ литературных источников по проблеме исследования, анализ, синтез, обобщение и систематизация теоретических данных; наблюдение за студентами и процессом изменения уровня их учебно-познавательной деятельности на лекциях с применением конспектов-схем. Использование конспектов-схем способствует повышению познавательного интереса, активности студентов и достижению успехов в обучении. Это обусловлено такими достоинствами этих  дидактических средств как интересная наглядность, разнообразие, раскрытие не только номенклатуры учебных элементов в данном фрагменте учебного материала, но и логических связей между ними.

Ключевые слова: познавательная активность обучаемых, активизация учебно-познавательной деятельности, наглядность обучения, опорный сигнал, опорный конспект, конспект-схема, структурирование учебной информации.

Technology of using diagram notes for enhancing the students` learning and cognitive activity in lectures.

Abstract. This article analyzes the experience of diagram notes use for enhancing learning and cognitive activity of students of secondary and higher educational establishments, the development and presentation of educational material, its structuring, technologies of development and application of diagram notes of lectures for the effective professional knowledge formation in the process of technological training of engineers and teachers-engineers of the sewing specialization. In education there are contradictions between the need to increase the amount of information included in the content of education and the students` ability to master it. Thus, there is a growing need for theoretical development and practical use of brief means of professional skills expression, which facilitate the appropriate transfer and the effective assimilation of information, develop logical thinking and imagination, and foster the formation of positive motivation for learning. One of such elements, which improve the efficiency of learning, is represented by diagram notes of a certain portion of educational material. A number of methods was used to fulfill the objectives of the research: study and analysis of the literature on the research problem, analysis, synthesis, generalization and systematization of theoretical data; observation of the students and the level of their learning and cognitive activity at the lectures with the use of diagram notes, in comparison with traditional lectures. The use of diagram notes enhances cognitive interest, the students' participation and their success in learning. The proposed technology is rather time-consuming because of the development of teaching materials themselves in the form of diagram notes and methodology of their application. In addition, those didactic materials which have been already developed require amendments after their approbation. Application of the diagram notes technology should also be adjusted according to the characteristics of the students` group. Therefore, the work in this direction gives the opportunity for continuous pedagogical research.

Keywords: students: cognitive activity, activation of learning and cognitive activity, visual learning, reference-input signal, supportive notes, diagram notes, structuring of educational material.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями.Стратегічним напрямком в системі реформування вищої освіти, підготовки висококваліфікованих фахівців для плідної роботи в умовах нових економічних відносин є активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів. Одним з дієвих і разом з тим доступних способів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів є використання засобів наочності в навчанні.

В області освіти існують суперечності між необхідністю збільшення об'єму інформації, що включається в зміст освіти, і можливостями студентів її засвоїти. Таким чином, зростає необхідність в теоретичній розробці і практичному використанні лаконічних засобів виразу професійних знань, які сприяють доцільній передачі і ефективному засвоєнню інформації, розвитку логічного мислення і уяви, формуванню позитивних мотивів навчання. Одним з таких елементів, що підвищують ефективність навчання, є конспект-схема певної дози навчального матеріалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми.Успіх діяльності учнів суттєво залежить від попереднього створення необхідної орієнтовної основи діяльності. Свідоме виконання практичних дій і оволодіння уміннями і навичками починається з повного розуміння цілей і завдань майбутніх дій, створення інтересу до них і неможливе без пізнавальної активності учнів.

І. Харламов [14] визначає пізнавальну активність як стан учня, який характеризується прагненням до навчання, розумовою напругою і проявом вольових зусиль в процесі оволодіння знаннями. А. Каніщенко [5] виділяє такі показники пізнавальної активності, як: прояв високого інтересу до предмету, прагнення до глибокого розуміння змісту навчального матеріалу, захоплення новим матеріалом, вибір складного варіанту завдання, відсутність необхідності в постійному контролі.

В сучасній професійній освіті «активізація» трактується як посилення, пожвавлення діяльності; спонукання до рішучих дій; педагогічна мобілізація інтелекту, волі, сил тих, хто навчаються. При цьому під активізацією навчальної діяльності розуміють сукупність заходів, що мають на меті інтенсифікацію і підвищення ефективності навчальної діяльності [3, с.15].

Проблема використання наочності, як засобу активізації пізнавальної діяльності студенів вищих навчальних закладів, не зникла. Навпаки, у світи нових завдань перед системою вищої освіти, вона дедалі більше набуває актуальності. Проте, як показують результати останніх досліджень в цій області [4; 6; 9; 11; 12], просте представлення абстрактних понять в наочній формі – це ще далеко не кращий варіант вирішення проблеми наочності.В. Паламарчук відзначає, що для розвитку мислення надзвичайно важливо, щоб знання засвоювалися не як механічне зібрання розрізнених частин, а як струнка система взаємозв'язаних компонентів[10, с. 254].

Формування цілей статті (постановка завдання).

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив з'ясувати, що активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів під час викладу навчального матеріалу – це дійсно одна з актуальних педагогічних  проблем, часткове рішення якої полягає в застосуванні нових технологій, що включають такі методичні елементи як схеми-опори,  конспекти-схеми. Саме ці методичні елементи сприяють розвитку логічного мислення, умінь виділяти головне і суттєве з навчального матеріалу, усвідомити і запам'ятати його.

Проте, проведений аналіз літературних джерел і дисертаційних педагогічних робіт показує, що, при всій значущості наявного передового педагогічного досвіду, проблема використання конспектів-схем як схем орієнтовної основи діяльності в процесі технологічної підготовки є практично нерозглянутою і невирішеною.

Завданням дослідження є аналіз наявного досвіду застосування конспектів-схем для активізації навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається в системі середньої і вищої освіти, розробка і впровадження конспектів-схем лекцій з метою ефективного формування професійних знань в процесі технологічної підготовки  інженерів і інженерів-педагогів швейного профілю.

Для  вирішення задач дослідження був використаний комплекс методів:вивчення і аналіз літературних джерел по проблемі дослідження, аналіз, синтез, узагальнення і систематизація теоретичних даних;спостереження за студентами і процесом зміни рівня їх навчально-пізнавальної діяльності на лекціях із застосуванням конспектів-схем, в порівнянні з традиційними лекціями.

Виклад основного матеріалу.

Однією з умов, яка сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності, є застосування нових технологій, що включають такі методичні елементи як опорні сигнали, опорні конспекти іконспекти-схеми. Чим же є ці елементи-опори? В процесі дослідження систематизовані визначення різних авторів [1; 2; 6; 7; 13; 15].

Узагальнімо представлені визначення. Опорний сигнал – це асоціативний символ або спосіб кодування навчальної інформації (графіки, формули, схеми, назви, рисунки, діаграми, основні слова, фрази, цікаві малюнки,  абревіатура, криптограми) який замінює змістове значення і здатний миттєво поновити у пам'яті відому раніше і зрозумілу інформацію. Деякі опорні сигнали поза розповіддю викладача не мають прямих смислових зв'язків з теоретичним матеріалом і без додаткового роз'яснення, без розшифровки його ніхто не зрозуміє.

Опорний конспект – система опорних сигналів, які мають структурний зв'язок і є наочною конструкцією, що замінює систему значень, понять, ідей як взаємопов'язаних елементів. Він загалом повторює логічну структуру навчального матеріалу з необхідним розкриттям основних понять.

Конспект-схема – згорнутий матеріал однієї лекції, забезпечений  зображеннями (схемами) даних об'єктів, формулюваннями основних понять і алгоритмами рішення задач.В цьому разі інформація «організовується», тобто із словесної форми вилучається все зайве, залишаються тільки головні слова або малюнки, які завдяки звичним позначенням «самі за себе кажуть».

Надалі, враховуючи зміст елементів-опор, що розробляються (наявність схем даних об'єктів, послідовності операцій, практично повна відсутність асоціативних символів), нами використовуватиметься поняття конспект-схема.

Поєднання в конспектах-схемах двох джерел пізнання – абстрактно-логічного і наочно-образного зумовило ефективність їх застосування в навчальному процесі. Навчальний матеріал, у тому числі і необразотворчий (фрагменти тексту, цифри і ін.), але графічно організований, впорядковано розміщений на осяжній площині, сприймається в цілому і його частинах і в їх взаємозв'язках. Використовуючи конспекти-схеми викладач знайомить аудиторію не тільки з певним об'ємом відомостей, але і з шляхом їх впорядкування і систематизації. Конспекти-схеми в процесі навчання не тільки допомагають вирішувати задачі наочного показу, але і сприяють раціональній організації, систематизації знань.

За визначенням Д. Чернілевського опорний конспект (конспект-схема) як матеріальний носій навчальної інформації, що має смислове навчальне навантаження по даній дисципліні, є елементом інформаційної системи, що відображає структуру курсу і внутрішню логіку наукового змісту кожної його смислової частини.

Саме конспекти-схеми створюють передумови для інтенсифікації навчання шляхом створення сприятливих умов для ефективного протікання процесів сприйняття, запам'ятовування і мислення [15, с.358].

Головне в проаналізованому досвіді творчо працюючих педагогів – ідея структуризації навчального матеріалу, що дозволяє ущільнити матеріал і звести його до єдиних логічних підстав.

Поняття структурності знань увійшло до педагогіки з системно-структурного підходу як методу наукового дослідження. Структурою називається «сукупність стійких зв'язків між безліччю компонентів об'єкту, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі»[8, с. 345].

А. Медведєва  [9] наголошує, що особливої професійної уваги заслуговує питання про розробку та подання навчальної інформації. Нею вперше комплексно досліджено способи її структурування. Дослідниця визначає поняття «структурування навчальної інформації» як процес, який полягає у спеціальній побудові навчального матеріалу і спрямований на обробку, цільову орієнтацію наукової інформації і адаптацію до навчальних умов.

За допомогою структуризації знань в конспектах-схемах матеріал вивчається блоками, значними дозами, що сприяє економії навчального часу. Крім того, знання, структуровані відповідно до закономірностей розумової діяльності учнів, міцно і надовго запам'ятовуються, служать базою для різноманітної пізнавальної і практичної діяльності[10, с. 256-257].

Дослідники педагогіки вищої школи стверджують, що саме цей метод інтенсифікує лекцію. Опорні сигнали коротко формалізовано відображають курс лекції, а використання опорно-логічних конспектів дає можливість проблемно розкривати найбільш важливі положення теми. Технологія навчання з використанням конспектів-схем за умови систематичних занять з боку студентів сприяє розумінню та ефективному опануванню ними положень навчального курсу [1, с. 16].

Технологічні основи виробництва базуються на логічному мисленні, яке дуже доцільне на практиці.Розвитку логічного мислення (аналіз, встановлення причинно-наслідкових зв’язків) сприяє розробка і використання конспектів-схем як логіко-змістовних моделей навчального матеріалу при вивченні дисциплін «Технологія швейного виробництва» (для студентів спеціальності 6.051602 Технологія виробів легкої промисловості) та «Технологія виготовлення виробів» (для студентів спеціальності 6010104 Професійна освіта. Технологія виробів легкої промисловості).

Пропонована технологія використання конспектів-схем на лекціях із зазначених дисциплін передбачає роботу в двох напрямах. На початковому етапі робота організується за повністю готовими конспектами-схемами, що містять всі компоненти змісту навчального матеріалу, далі – за конспектами схемами, що вимагають спеціальних прийомів навчальної діяльності по їх завершенню. Робота по доповненню або створенню схеми прияє формуванню творчої діяльності, що характеризується міцністю, узагальненістю, розгорненням, самостійністю, розумністю, усвідомленістю [7].

Виклад навчального матеріалу повинен здійснюватися відповідно до плану розташування матеріалу в конспекті-схемі і його змісту, тобто повинен бути послідовним і обґрунтованим. При цьому, пояснення викладача супроводжується одночасною демонстрацією, у міру викладу теми, певної бази навчального матеріалу конспекту-схеми, спроектованої на екран за допомогою проектору. Можливості проекційної апаратури дозволяють поступово заповнювати блоки конспекту-схеми після постановки проблемних питань до аудиторії і їх обговорення, що сприяє активізації засвоєння знань.

Висновки і перспективи подальших розвідок  напряму.Конспекти-схеми – це зручний перспективний прийом, що забезпечує наочне подання змісту навчання. Структурована наочність змісту предмету, з одного боку, полегшує учню засвоєння за рахунок цілісності уявлення і сприйняття області, що вивчається, а з іншого – направляє вибірковість уваги, сприйняття і засвоєння.

Використання конспектів-схем сприяє підвищенню пізнавального інтересу, активності студентів і досягненню успіхів в навчанні. Це обумовлено такими достоїнствами цих дидактичних засобів, як цікава наочність, різноманітність, читабельність для будь-якої людини (і обізнаної, і необізнаної), розкриття не тільки номенклатури навчальних елементів в даному фрагменті навчального матеріалу, але і логічних зв'язків між ними.

Пропонована технологія потребує великих витрат часу для розробки самих дидактичних матеріалів у вигляді конспектів-схем і методики їх застосування. Окрім того, вже розроблені дидактичні матеріали потребують вдосконалення після їх апробації. Технологія застосування конспектів-схем повинна також корректуватись в залежності від особливостей групи студентів. Тому робота в цьому напрямку дає можливості постійного педагогічного пошуку.

Бібліографія

1. Білоус В.Т., Горюнова Л.И., Цимбалюк А.В., Цимбалюк С.Я. Основи організації та методики викладання у вищий школі: Навчально-методичний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 146 с.
2. Брюханова Н.А. О подготовке будущих инженеров-педагогов к созданию логико-содержательных учебных материалов // Професійна освіта: теорія і практика. Науково-методичний бюлетень.–  № 1-2 (7-8), 1998. – С.172-174.
3. Вишнякова С.М. Профессиональное образование: Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. – М.: НМЦСПО, 1999. – 538 с.
4. Дьомін О.А. Використання наочності як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів аграрного ВУЗу: Автореф. дис ... канд. пед. наук: 13.00.02  / Національний аграрний університет. К., 1997. – 25 с.
5. Каніщенко Л.О., Литвин В.М. Вища школа: шляхи перебудови. –К., 1988. – 48 с.
6. Кизима Р.А. Опорные схемы-конспекты лекций как средство повышения эффективности учебного процесса: Автореф. дис ... канд. пед. наук: 13.00.01; 13.00.02 / Гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко. К., 1988. – 23 с.
7. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підруч. Для студ. вищ. навч. закл. / О.Е. Коваленко; Нар. укр. акад. – Х.: Вид-во НУА, 2005. – 360 с.
8. Краткий психологический словарь / Сост. Л.А. Карпенко; Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1985. – 431 с.
9. Медведєва А.С. Підготовка майбутніх учителів до структурування навчальної інформації у дидактичному процесі загальноосвітньої школи (на матеріалі математики і фізики): Автореф. дис ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського. Одеса, 2003. – 21 с.
10. Паламарчук В.Ф. Першооснови педагогічної інноватики. – Т. 1. – К.: Освіта України, 2006. – 420 с.
11. Поддубная Т.Н. Анализ практики применения организационно-методической системы В.Ф. Шаталова В ВУЗе с позиций деятельностной теории учения: Автореф. дис ... канд. пед. наук:    /МГУ им. М.В. Ломоносова. Москва, 1989. –19 с.
12. Пулатов И.М. Конструирование и применение дидактических моделей при изучении педагогических дисциплин: Автореф. дис ... канд. пед. наук:     /Казахский педагогический институт им. Абая. Алма-Ата, 1989. – 23 с.
13. Словарь-справочник по педагогике / Авт.-сост. В.А. Мижериков; Под общ. ред. П.И. Пидкасистого. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 448 с.
14. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб.пособие.–3-е изд.перераб.и доп.–М.: Юристъ, 1997.–512с.
15. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 437 с.

Відомості про авторів

Волошина Ольга Іванівна.

Старший викладач кафедри технологій і дизайну. Українська інженерно-педагогічна академія, вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003.

Коло наукових інтересів: проблеми удосконалення процесів виготовлення одягу, процесів викладання спеціальних дисциплін.

Контактний тел. (057) 733-78-14

E-mail: [email protected]