ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Валентина Кириченко

(студентка VІІ курсу факультету педагогіки та психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

м.Кропивницький

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Л. Г. Кіндей

Анотація: У статті розглянуто сутність понять «уява», «творчість», окреслено місце дитячої літератури як засобу формування творчої уяви дітей; наголошено на важливості розвитку уяви «не за шаблоном» у дітей молодшого шкільного віку. Розкрито зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів до формування в молодших школярів творчої уяви засобами дитячої літератури на уроках та в позаурочний час.

Ключові слова: творчість, творча уява, молодші школярі, дитяча література.

Постановка проблеми. Роль дитячої літератури у формуванні особистості молодшого школяра є загальновизнаною. Дитяча книга виховує школяра всебічно, відкриває перед нею навколишній світ, розширює межі повсякденного життя, ознайомлює з особливими персонажами, з цікавими предметами. Саме вчитель початкових класів починає формувати читацьку культуру особистості, тому повинен показати приклад зацікавленого ставлення до книги.

З огляду на сказане зазначимо, що проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів, формування активного читача в особі молодшого школяра в сучасній освіті належать до актуальних.

Аналіз досліджень. Досвід багатьох представників передової педагогічної думки, зокрема Я. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Ф. Фребеля, засвідчує, що майбутня українська школа повинна звернути «велику увагу на формування розуму, на впорядкування розумових сил, на вироблення самого розуму й активної думи, а не накидання в голову учня різноманітних знань» [1, 98].

Мета статті полягає в з’ясуванні підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування творчої уяви молодших школярів засобами дитячої літератури та вивченні в цьому контексті досвіду В.О. Сухомлинського.

Виклад основного матеріалу. Видатний педагог В. О. Сухомлинський уважав дитячу літературну творчість вважав вагомим засобом творчого розвитку, народження думки, образного мислення – умовою повноцінного інтелектуального розвитку. З огляду на це педагог активно залучав до творчої літературної діяльності всіх учнів без винятку. Завдання вчителя полягало у всілякому заохоченні учнів до написання казок, оповідань, скоромовок. Видатний учитель був переконаний, що створення казок – не розвага, а засіб розумового й естетичного розвитку дітей. «Дитина навчиться складати твір тільки в тому разі, – зазначає  В. О. Сухомлинський, – коли кожне слово перед нею – як готова цеглинка, якій  заздалегідь приготовлене місце. І діти вибирають ту єдину цеглинку, яка підходить у цьому випадку» [3, 14-15].

Для розвитку творчої уяви молодших школярів, на думку педагога, доцільно пропонувати їм такі види завдань, які передбачають вільне поєднання уявних і реальних образів. Цікавими й корисними для учнів у цьому разі є такі прийоми розвитку творчої уяви: конструювання загадки, придумування історії з шостим словом, казка-навиворіт, створення казок, придумування кінцівок казок та оповідань [2,74].

Успіх роботи педагога залежить від систематичної і копіткої праці над собою – підвищенням педагогічного рівня, виробленням особистої готовності до творчості. З огляду на це вчений зауважує: «Якщо ви хочете, щоб діти творили, створювали художні образи, – перенесіть хоча б одну іскорку в свідомість дитини. Якщо ви не вмієте творити, або вам здається пустою забавою спуститись до світу дитячих інтересів, – нічого не вийде» [4, 157].

Педагогічна творчість потребує розвитку творчої компетенції педагога, професійного педагогічного мислення, творчої самосвідомості. Насамперед педагог мусить бути творчою особистістю, мати високий рівень педагогічної майстерності. Звертаючись до вчителів, B. О. Сухомлинський наголошує: «Не забувайте, ґрунт, на якому будується ваша педагогічна майстерність – в самій дитині, в її ставленні до знань і до Вас, учителю. Це бажання учитись, натхнення, готовність до подолання труднощів. Дбайливо збагачуйте цей ґрунт, без нього немає школи» [4,178].

Під час підготовки до використання дитячої літератури як засобу розвитку творчої уяви майбутній учитель повинен пройти три етапи підготовки.

Перший етап (мотиваційно-цільовий). Основний напрям – залучення студентів до активної діяльності з оволодіння науково-теоретичною базою, тобто майбутні вчителі ознайомлюються зі змістом початкового курсу літературного читання, засвоюють методи, форми й засоби навчання дитячої літератури молодших школярів і розвитку їхніх творчих можливостей.

Другий етап (організаційно-діяльнісний). Основний напрям – організація професійного становлення майбутніх учителів, формування в них адекватної самооцінки, застосовування практичних форм занять з використанням психолого-педагогічного тренінгу.

Третій етап (оцінно-результативний). Передбачає реалізацію творчих здобутків майбутніх учителів, залучення до безпосередньої діяльності з розвитку творчих можливостей молодших школярів, у процесі якої студенти можуть виявити творчість завдяки накопиченню досвіду, спостереженням, знанням про досвід учителів .

У своїх працях В. О. Сухомлинський закликав педагогів вірити в талант кожної дитини. У своїх педагогічних поглядах учений твердо переконаний, що «кожна дитина – це цілий світ, досконало особливий, унікальний»[5, 421], тому педагог повинен надати кожній дитині змогу для самовираження в різноманітних видах творчої діяльності з раннього віку. Зокрема  В. О. Сухомлинський наголошував, що «духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе в світі гри, казки, музики, фантазії, творчості». Педагогу потрібно навчитися бачити творчі вияви кожної дитини, оскільки «обдаровані і талановиті всі діти без винятку» [1,95].

Майбутні вчителі можуть долучитися до проведення таких заходів : конкурс на кращого декламатора, інсценізація новорічної казки, зустрічі з відомими авторами книг, перегляд художніх фільмів за творами відомих письменників, свято читацького задоволення, які підвищать зацікавленість дітей до книги [3, 12].

Висновки. Отже, щоб формувати творчу особистість у процесі навчання сьогодні кожен учитель повинен знати сутність творчого процесу, мати сучасні уявлення про нього, засвоїти методи вивчення творчості, виробити якості творчої особистості та впорядкувати їх систему, щоб мати змогу формувати це у школярів. Важливо виховувати в майбутніх учителів риси творчої людини, яка б могла спонукати і вести школярів шляхом творчості, тобто формувати творчий підхід до педагогічної діяльності та власне творче мислення, розвивати творчу уяву слід у студентів ще в педагогічному ВНЗ .

Бібліографія

1. Волков І. П. Вчимо творчості. Педагогічний пошук /Упор. І. Н.  Боженова. – К.: Рад. школа, 1988. – С. 90 – 126.

2. Новгородська Ю. Г. В. О. Сухомлинський про роль учителя у формуванні творчої особистості // Рід. шк. – 1999. – №7–8. – С. 75 – 76.

3. Педагогіка творчості В. О. Сухомлинського: Програма і методичні рекомендації до спецсемінару / Укл. Є. І.Коваленко, Ю. Г. Новгородська. – Ніжин: НДПУ, 2003. – 16 с. (Теми №1–5, 7).

4. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям / В. А. Сухомлинский. – К. : Радянська школа, 1972. – 242 с.

5. Сухомлинський В. О.  Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський // Вибр. твори : У 5-ти т. – К. : Рад. школа, 1976. – Т. 2. – С. 419 – 655.