ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Наталія Руденко
(студентка III курсу, шкільного відділення)
Комунальний вищий навчальний заклад «Олександрійський педагогічний коледж імені В.О.Сухомлинського»
Олександрія
Викладач I категорії, Алла Ковтун

Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності.
В. Сухомлинський

Навчальну діяльність В.О.Сухомлинський розглядав як необхідну умову формування духовно багатої особистості. Діяльність має бути активною і творчою, чому допомагають спеціальна організація розумової праці на уроках і в позакласний час, залучення учнів до творчості, пошуково-експедиційної роботи тощо. Відстоюючи необхідність на кожному уроці вольових зусиль, емоційного пробудження розуму дитини, інтелектуального натхнення учнів у пошуковій діяльності, Сухомлинський водночас засуджує псевдоноваторські ідеї щодо ефективності навчання, створення обстановки постійного розумового напруження на уроці: "Не втратити на уроці жодної хвилини, жодної миті без активної розумової праці, що може бути нерозумнішим у такій тонкій справі, як виховання людини. Така цілеспрямованість у роботі вчителя просто означає: витиснути з дітей все, що вони можуть дати. Після таких "ефективних" уроків дитина повертається додому стомленою. Вона легко роздратовується і збуджується".

Специфіка проведення уроків інформатики в початковій школі передбачає використання різних форм організації навчальної діяльності учнів, поєднання теоретичних та практичних блоків, що визначає динамічність навчального предмету.

У початковій школі педагог домагався того, щоб навчання було частиною багатого духовного життя, яке б сприяло розвитку дитини, збагачувало її розум. Він категорично засудив навчання, що зводиться до тренування пам'яті, зубріння, механічного заучування та одноманітності. Виконуючи завдання із програмного комплексу GCompris та інших програм, учні набувать мотивованих знань, практичного спрямування, що сприяє розвитку особистості у сучасному інформаційному просторі. У початковій школі потрібно закласти у дітей первинні навички інформаційної культури, початки комп'ютерної грамотності, забезпечити поступовість у навчанні. [1, 22]

Усе життя та діяльність молодших школярів удома і в школі мусить будуватись, як вважав В.О. Сухомлинський, з урахуванням народних традицій трудового, родинно-сімейного, морально-етичного та духовного виховання, на активному залученні їх до виробничої, обслуговуючої, інтелектуальної праці, радості у поєднанні з батьковою і материною любов'ю...

Саме тому, досить часто учні одержують індивідуальні та творчі завдання. Наприклад: «Створити в графічному редакторі TuxPaintвітальну листівку до державних свят, певного родинного свята».

У багатій спадщині В.О. Сухомлинського важливе місце займають педагогічні казки для дітей. Педагогічні казки В.О. Сухомлинського — дивосвіт малят, розкритий очима мудрого наставника, який не повчає дітей, не спонукає чи заохочує їх, а просто йде поруч дітлахів, інколи ніби ще й десь за молодшими школярами, радіючи разом з ними кожному новому відкриттю.

Твори В.О. Сухомлинського нібито опосередковано, непомітно зовні, але активно й ефективно виховують у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку найкращі людські почуття щиросердності і любові до всього прекрасного, формують перші навички людяності у взаєминах між юними особистостями. На уроках та позакласних заняттях з інформатики при вивченні теми «Графічний редактор» можуть використовуватися тексти казок для виконання ілюстрацій до них, формування людських позитивних якостей та набуття практичних умінь і навичок роботи за комп’ютером. [2, 23]

У центрі уваги видатного педагога є діяльність учителя, його проблеми, культура спілкування з дітьми, педагогічна майстерність, духовність, підготовка вчителів у навчальних закладах тощо. "Сто порад учителеві" — праця, яка має стати постійним порадником учителя, як і інші його визначні твори, що мають пізнавальне значення для освітніх працівників, педагогічної громадськості.

В.О. Сухомлинський радить учителеві мати свою особисту бібліотеку, аби можна було повсякденно користуватися книгами, читати й перечитувати їх, щоб вводити у світ книг своїх вихованців. У статті "Моя педагогічна система" він пише: "Я не уявляю собі скільки-небудь сильного впливу на своїх вихованців, якби кожен з них поступово не був уведений у цей чудовий світ — світ книги". [6, 419]

У творчій спадщині В.О. Сухомлинського розглядаються проблеми змісту освіти, мотивів пізнавальної діяльності, методики навчання дітей, контролю і керівництва навчально-виховним процесом, підготовки вчителя та багато інших. Хоч вони і не є новими в українській педагогіці, проте педагог бачив у них нові проблеми та шляхи до їх вирішення, що є прикладом творчого підходу до теорії і практики виховання.

Сьогодні одним із найголовніших завдань сучасної школи є розвиток в учнів самостійності і здатності до самоорганізації. Школяр повинен уміти самостійно отримувати інформацію, обробляти її, аналізувати результати обробки. Сучасне навчання має орієнтуватися на інтереси і потреби учнів, ґрунтуватися на особистому досвіді дитини. Учень повинен бути не об'єктом педагогічного впливу, а повинен бути суб'єктом пізнавальної діяльності. Саме тому, результатом роботи вчителя повинна бути активна, творча діяльність учня, далека від простої репродукції.

Під час наукового пошуку виявлено концептуальні засади формування творчої особистості школяра в педагогічній спадщині В.Сухомлинського. Це дитиноцентризм; урахування особливостей розвитку дитячого організму в різні вікові періоди; глибоке пізнання індивідуальності кожної дитини; визнання її унікальності й неповторності; віра в творчі можливості кожної дитини; створення сприятливих умов для розкриття її потенціальних сил; проектування розвитку особистості школяра; утвердження принципів педагогіки співробітництва; поетапна розробка та поступове впровадження в практичну діяльність ідей розвивального навчання (уроки мислення, подорожі до джерел живого слова, дослідницька діяльність, технічна творчість, мистецтво). [2, 66]

У книзі «Сто порад учителеві» В.Сухомлинський зауважив: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...».

Методичні прийоми В.О. Сухомлинського будять розум і спонукають до творчості, вселяють педагогічний оптимізм. Василь Олександрович розглядає діяльність учителя у гуманістичному русі. У книзі «Сто порад учителеві» він зазначає: «Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється».

Робота вчителів у процесі викладання інформатики спрямована на конкретний результат - формування в учнів певних, узгоджених з програмою знань і умінь із кожної теми початкового курсу інформатики. З використанням творчої спадщини В.О. Сухомлинського практичні завдання перетворюються в захоплюючі дії, які спрямовані на ознайомлення з новими програмними засобами та вивчення комп’ютера.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Андрійко П.О. Розвиток логічного мислення учнів на уроках інформатики// Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. - № 2. – С. 22 – 24.
2. Безлюдна М. Методично-процесуальне забезпечення розвивального навчання в емпіричному досвіді В. Сухомлинського // Початкова школа. - 2000. - №4. – С. 66-67.
3. Дроздович Н.Г., Петруша Ю.М. Інформаційна культура і розвиток особистості дитини// Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. - № 2. – С. 21.
4. Олексик Н. Педагогіка гуманізму в творчості В.О. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. - 2002. - №5. - С. 197-201.
5. Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. - К.: Рад. школа, 1988. - 220 С.2
6. Ткачук Л. Проблема розвитку позитивної самооцінки дитини у творчій спадщині В. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. - 2002. - №5. – С. 28-32.

4. Кивлюк О.П. Нові інформаційні технології навчання – фактор підвищення творчої активності молодших школярів //Наукові записки. – Ніжин: НДПУ, 2000. – С. 23–25.