СОЦІАЛЬНА СПІВПРАЦЯ ЯК ОСНОВА ДОПОМОГИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМ ОСОБАМ В УКРАЇНІ

Ольга Зварич
(Тернопіль, Україна)

У статті розглядається соціальна співпраця як основа соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами. Проаналізовано основні рівні соціальної співпраці (регіональний та національний). Визначено основоположні постулати реалізації співпраці між основними соціальними партнерами. Окреслено основні критерії збору та аналізу інформації, які сприяють наданню повноцінної інформації об’єктам соціальної допомоги. Визначено основні елементи збору інформації: мету, обсяг і методологію збору даних; статистичні змінні і показники; засоби збору, параметри та спільне використання даних.

Ключові слова: соціальний працівник, соціальна робота, внутрішньо переміщені особи, соціальна співпраця, волонтер, волонтерство.

В статье рассматривается социальное сотрудничество как основа социальной работы с внутренне перемещенными лицами. Проанализированы основные уровне сотрудничества (региональный и национальный). Определены основополагающие постулаты реализации сотрудничества между основными социальными партнерами. Определены основные критерии сбора и анализа информации, которые способствуют предоставлению полноценной информации объектам социальной помощи.Определены основные элементы сбора информации: цель, объем и методологию сбора данных; статистические переменные и показатели; средства сбора, параметры и обмен данными.

Ключевые слова: социальный работник, социальная работа, внутренне перемещенные лица, социальное сотрудничество, волонтер, волонтерство.

Zvarych Olga. SOCIAL COOPERATION AS THE BASIS FOR ASSISTANCE INTERNALLY DISPLACED PERSONS IN UKRAINE

The article deals with social cooperation as the basis of social work with internally displaced persons. Analyzed the basic level of cooperation (regional and national). Defines the fundamental postulates of the implementation of cooperation between the main social partners. The main social partners are: State government, local authorities, local representations of the international organizations that are supported by states and other stakeholders The main criteria for data collection and analysis that contribute to the provision of full information objects of social assistance. The main elements of the collection of information: the purpose, scope, and methodology of data collection; statistical variables and indicators; collection means, and communication parameters.

Key words: social worker, social work, internally displaced persons,social cooperation, volunteer, volunteering.

Постановка проблемами у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Соціальна робота в умовах сьогодення покликана сприяти вирішенню низки соціальних проблем шляхом актуалізації, розробки і впровадження нових стратегічних підходів. Практична діяльність у соціальній сфері вимагає від фахівців не тільки відповідних знань, умінь і навичок, але й здатності до інноваційних підходів.

Важливою умовою успішної реалізації завдань соціальної допомоги і підтримки внутрішньо переміщених осіб є усвідомлення необхідності професійного підходу до вирішення їх проблем та належної професійної координації всіх об’єднуючих ланок незалежно від форм власності та підпорядкування. На сучасному етапі розвитку нашої країни з внутрішньо переміщеними особами часто працюють фахівці, котрі здебільшого не мають спеціальної професійної підготовки. У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема комплексної взаємодії всіх соціальних інститутів для подолання проблем внутрішньо переміщених осіб та збереженню їх законних прав та свобод.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Базовими у процесі дослідження проблеми підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з біженцями і внутрішньо переміщеними особами є дослідження, в яких характеризуються зміст і основні напрями соціальної роботи: А. Капська, І. Звєрєва, О. Безпалько, Г. Лактіонова, С. Савченко, С. Харченко, Ж. Петрочко, Н. Чернуха та ін.; особливості їхньої підготовки до роботи у різних сферах соціальної роботи з різними групами клієнтів: Н. Олексюк, Я. Кічук, І. Ковчина та інші.

Формулювання мети статті. Розкрити особливості соціальної співпраці у процесі роботи з  внутрішньо переміщеними особами.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.Основним ключовим компонентом реалізації допомоги з боку держави та громадських організацій є налагодження співпраці між основними партнерами цього процесу. Дієві підходи до вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб залежать від результативної співпраці між ключовими зацікавленими суб'єктами. Вирішенням проблем біженців та внутрішньо переміщених осіб займаються держава, урядові органи, соціальні служби, регіональні та волонтерські організації [5].

Ця робота доповнюється  інформаційними кампаніями, які попереджають потенційних внутрішньо переміщених осіб про небезпеки нерегулярного переміщення і про труднощі, з якими вони можуть зіткнутися після прибуття, а також інформують про альтернативи нерегулярної міграції та її наслідки.

Такі інформаційні кампанії мають на меті ініціювати діяльність з інформування громадськості про внутрішньо переміщених осіб, їх основні проблеми, пошук спільних шляхів вирішення ситуативних проблем та сприяння толерантному ставленні до даної категорії осіб.

Співпраця між основними партнерами є методологічною основою вирішення проблем, пов'язаних з внутрішньо переміщеними особами, яка зосереджена основному на національному та регіональному рівнях.

Кожна ситуація, що стосується внутрішньо переміщеної особи, має свої особливості. І технологія співпраці не може носити абстрактний характер, без урахування конкретної ситуації, потреб та інтересів усіх зацікавлених осіб. Окрім того, перелік партнерів співпраці у будь-якій конкретній ситуації визначається декількома факторами, такими як маршрут пересування, характеристики переміщених осіб (якісні та кількісні), повноваження і ресурси додаткових міністерств та відомств (якщо такі необхідні). Особливість допомоги може варіювати залежно від фази реагування (прибуття, середньострокове перебування, довгострокове перебування). Підхід, заснований на співпраці, забезпечить оптимальне використання всього спектру можливостей, досвіду держави та соціальних інститутів. Разом з тим необхідно врахувати підходи, можливості всіх соціальних партнерів, незалежно від того, наскільки доповнюють чи відрізняються між собою [3].

Реалізація співпраці між основними соціальними партнерами (на регіональному рівні) базується на таких постулатах:

• визначення основних партнерів, які відповідають за роботу у роботі з внутрішньо переміщеними особами;
• підвищення рівня обізнаності соціальних працівників, волонтерів про конкретні потреби, права людини і питань захисту внутрішньо переміщених осіб, визначення особливостей умов для реалізації відповідних заходів втручання;
• заохочення міжвідомчого підходу і врахування організаційних, культурних, мовних відмінностей, в тому числі повноважень і параметрів їх діяльності та пріоритетів;
• створення спільної платформи для діалогу та обміну інформацією, забезпечення прозорого прийняття рішень, залучення до участі у колективній роботі за результатами зустрічей;
• створення національних і регіональних координаційних структур, за участю всіх відповідних партнерів / зацікавлених сторін, а також організацій громадянського суспільства та наукових кіл;
• розподіл обов'язки згідно мандатів і компетенції кожного соціального партнера, враховуючи наявні можливості і ресурси. Належне керівництво і підзвітність допомагають забезпечити узгодженість, системність і передбачуваність стратегії співпраці;
• координування національних, регіональних та транснаціональних ініціатив, створення комунікаційних каналів як на робочому, так і на політичному рівні;
• забезпечення узгодженості заходів реагування, а також гнучкості з метою адаптації до різних нестандартних ситуацій;
• моніторинг ефективності соціальної допомоги і висвітлювати результати співпраці [4].

З метою організації допомоги внутрішньо переміщеним особам на національному рівні доцільно надавати соціальним партнерам послуги висококваліфікованих фахівців та проводити їх навчання; розробляти угоди на різних рівнях співпраці; сприяти діалогу між учасниками співпраці та координувати його; брати активну участь в ініціативах та проектах, що стосуються соціальної допомоги і підтримки внутрішньо переміщених осіб, надавати інформацію про всебічні соціальні програми підтримки означеної категорії та осіб; надавати технічну допомогу для розробки комплексних, спільних та індивідуальних необхідних заходів реагування; поширювати набутий досвід для удосконалення системи соціальної робот з підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Співпраця між партнерами на національному рівні створює основу для ефективного, комплексного забезпечення захисту внутрішньо переміщених осіб в країні. Основними соціальними партнерами є: уряд держави, місцеві органи влади, місцеві представництва відповідних міжнародних організацій, що діють за підтримки держав та інших зацікавлених сторін, як з даного регіону, так і з інших регіонів та соціальні служби і волонтерські об’єднання.

Їх співпраця спрямована на активізацію потенціалу країни для вдосконалення заходів реагування для означеної категорії в цілому або ж щодо конкретного елемента або етапу реагування, такого, наприклад як організація прийому та розгляд клопотання. Також необхідно враховувати бажання внутрішньо переміщених осіб на самозабезпечення, як засіб посилення захисту, зниження ризику нерегулярних вторинних переміщень і сприяння визначенню найбільш підходящих довгострокових рішень.

Збір даних про змішані переміщеннях є досить складним завданням. Пересування часто здійснюється таємно; дані про регулярні переміщення збирають лише деякі неформальні організації. Суб'єкти, що збирають дані про внутрішню міграцію, часто роблять це самостійно, для виконання своїх власних завдань. Тому вони можуть використовувати різні критерії та параметри, що ускладнює спільне використання цих даних різними структурними організаціями.

Якість і цінність будь-якого процесу збору даних підвищуються, якщо заздалегідь чітко визначити такі елементи: мету, обсяг і методологію збору даних; відповідні статистичні змінні і показники (наприклад, вік, стать, національність); засоби збору даних (анкети, обстеження, колективні оцінки); параметри збору та спільного використання даних, такі як включення гарантій для збереження секретності, конфіденційності та захисту інформації особистого характеру відповідно до стандартів збору даних [1].

Для досягнення кращого розуміння суті внутрішніх переміщень можуть мати значення різні категорії даних. Серед яких: інформація про масштаби внутрішніх переміщень; характеристики осіб, що переміщаються (наприклад, вік, гендер, сімейне становище); дані про різні групи, що беруть участь в внутрішньому переміщенні (особи, що шукають притулку, розлучені сім’ї, діти з особливими потребами, особи літнього та похилого віку, особи з обмеженими можливостями тощо); маршрути руху, види транспорту; мотиви переміщення або подальшого пересування (якщо такі є); проблеми щодо соціального захисту та можливі довгострокові рішення [3].

Для розуміння складності процесу внутрішніх переміщень осіб може бути корисним збір як якісних, так і кількісних даних. Якісні дані – це дані, які є невимірними. Вони стосуються відчуттів, особистого досвіду, установок і намірів. Їх можна отримати з таких джерел, як фокус-групи, співбесіди, розповідні тексти і звіти. Ці дані можуть бути корисні для розуміння культурного контексту або формування базової інформації. Кількісні ж дані, будучи числовими і вимірними, дозволяють зробити об'єктивну оцінку ситуації з метою порівняння її з іншою ситуацією і відстеження часової динаміки умов в одній і тій же ситуації. Такі дані отримують шляхом спостереження і вимірювання речей, які можна підрахувати або обчислити.

Збір первинних даних (тобто даних, одержуваних безпосередньо від осіб з конкретною метою з використанням таких методів, як співбесіда або анкетування) дозволяє провести більш глибокий і повний аналіз, де це можливо. Первинні дані можна збирати в пунктах виїзду, пунктах в'їзду та центрах прийому. Крім того, можна також збирати і використовувати в аналізі вторинні дані (тобто дані, отримані з існуючих джерел інформації і, можливо, зібрані в інших цілях).

Збір даних за допомогою низки різних методологій (тобто первинних, вторинних, якісних і кількісних даних) може сприяти забезпеченню отримання точної та всеосяжної інформації про конкретну ситуацію, що стосується внутрішніх переміщень. Разом з тим, для того, щоб отримати дані належним чином відповідали завданням розробки політики та заходів реагування на змішані переміщення, їх необхідно обробляти і аналізувати.

Реалізація збору та аналізу даних передбачає: спланувати мету і масштаби збору даних, розробити необхідні кошти і керівні принципи, чітко визначити цілі, методологію, гарантії конфіденційності та захисту даних до того, як розпочати збір даних; визначити категорії даних, що підлягають збиранню, і включити всі компоненти, які мають значення для внутрішньо переміщених осіб; розробити бази даних для систематизованого зберігання даних, щоб розуміти процеси внутрішнього переміщення в конкретних регіонах та обґрунтовувати соціальну політику; забезпечити точність, доречність та актуальність даних; розробити національні та регіональні стратегії з урахуванням необхідності захисту, ґрунтуючись на зібраних кількісних і якісних даних, з метою реагування на внутрішні переміщення; удосконалювати канали зв'язку між відповідними зацікавленими сторонами з метою спільного використання даних, обміну статистичними даними неособистого характеру і досягнення домовленостей про спільне використання даних; розробити механізми, що забезпечують порівнянність даних, зібраних різними зацікавленими сторонами; сприяти у розробці процедур збору даних про змішані переміщеннях, включаючи визначення належної методології; проводити навчання урядових службовців і партнерів методам збору, обробки та аналізу точних і достовірних даних, а також щодо параметрів спільного використання даних; надавати анонімну інформацію, отриману в результаті процесів і процедур, в якій збираються, зберігаються, оновлюються і систематизуються дані про внутрішньо переміщених осіб в рамках «комплексної стратегії управління інформацією про населення», від початкової фази переміщення до довгострокових рішень [2].

Висновки. Основою соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами є виявлення, організація діяльності та взаємодія між  державними та недержавними організаціями для обміну інформацією та встановлення умов співпраці та координації.

Збір та аналіз даних є важливим ключем до узгодженої та всеохоплюючої стратегії надання конкретної соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Точні, актуальні дані можуть допомогти оцінити масштаб потоків внутрішньо переміщених осіб і спостереженні в них тенденції, визначити основні характеристики осіб, розробити, реалізувати і оцінити політичні заходи і програмні втручання.

Література та джерела

1. Вимушені мігранти. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://semestr.com.ua. – Заголовок з екрану. – Мова укр.
2. DPhil in International Development [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.forcedmigration.org/about/faq&usg=ALkJrhhajE1e9Qui7tUuS66UdIiDk0Boww#sthash.eYDK7NTD.dpuf. – Заголовок з екрану. – Мова англ.
3. Forced Migration Online [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.forcedmigration.org/about/whatisfm&usg=ALkJrhglZMKhlA7ir13mYgSQj_KT91pyjQ#sthash.4DMV5H8u.dpuf. – Заголовок з екрану. – Мова англ.
4. The Oxford Department of International Development [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: www.qeh.ox.ac.uk. – Заголовок з екрану. – Мова англ.
5. The Refugee Studies Centre [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.rsc.ox.ac.uk/publications/protecting-forced-migrants-a-state-of-the-art-report-of-concepts-challenges-and-ways-forward&usg=ALkJrhihKcPI3zvwFKx5fydogid557kA6w. – Заголовок з екрану. – Мова англ.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

 Зварич Ольга Петрівна – пошукувач, старший лаборант кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка.