АНАЛІЗ ФУНКЦІЙ РОБІТНИКІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ ПРОГНОСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ФАХІВЦЯ

Ольга Єжова

(Кіровоград, Україна)

Проаналізовані трудові функції робітників при розкроюванні швейних виробів в умовах сучасного та прогнозованого виробництва для підтвердження змісту підготовки кваліфікованих закрійників. Встановлено, що зміни у змісті праці будуть суттєвими на підготовчій та виконавчій фазі, що обумовлено впровадженням САПР.

Ключові слова:трудова функція, прогноз, зміст освіти, закрійник, САПР.

The labor functions of workerswhencuttinggarmentsunder current and foreseeable production are analyzed to substantiate the content of education for qualified cutters. It is established that changes in the content of labor will be significant in the preparatory and the executive phase due to the introduction of CAD/CAM.

Keywords:labor function, forecast, content of education, cutter, CAD/CAM.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями.Аналіз функцій робітника при виконанні найбільш типових трудових дій є одним з найбільш суттєвих параметрів моделі фахівця, який надає вихідні дані для моделювання як змісту підготовки, так і вибору засобів та методів навчання майбутнього кваліфікованого робітника. Перш ніж розробляти рекомендації щодо змісту, форм та методів підготовки фахівця, необхідно дати відповіді на питання: Де працюватиме випускник? Які види робіт він буде виконувати?

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми. Аналізу трудових функцій робітників присвячені численні дослідження науковців: з трудового права [2], соціології праці [10], професійної педагогіки [1; 3; 8; 9].

У даному дослідженні поняття «трудова функція» встановлене у відповідності до теорії трудового права, в якому трудову функцію розглядають як систему робочих рухів, прийомів, операцій, зумовлених технологічним процесом організації [2:7].

Трудові функції аналізувались з точки зору розділення виробничої операції на фази: підготовчу, виконавчу, та контрольно-керівну, згідно рекомендацій соціології праці [10: 156]. Трудові дії на кожній фазі виконання операції встановлені у відповідності до класифікації, наведеної в [9:5]. Діюча модель змісту праці розроблена у відповідності до досліджень лабораторії нормування, організації праці та заробітної плати Центрального науково-дослідного інституту швейної промисловості спільно з відділом організації праці Московського експериментально-механічного заводу Мосшвейпрому під методичним керівництвом відділу нормування праці та промислових нормативів Центрального науково-дослідного інституту інформації та техніко-економічних досліджень легкої промисловості, результати яких викладені в [5].

При виборі видів досліджуваних робіт використаний підхід, застосований при розробці професійних стандартів нового покоління [8: 299]. Це так званий «хрест рішень» професора Дрезденського технічного університету Вернера Блоя [3]. (рис. 1)

Рис. 1. «Хрест рішень» професора В. Блоя

Відповідно до даної схеми всі види робіт можна умовно розділити на чотири групи:

1 – багато робітників часто виконують певну роботу;

2 – багато робітників рідко виконують певну роботу;

3 – мало робітників часто виконують певну роботу;

4 - мало робітників рідко виконують певну роботу.

У даному дослідженні розглянуті операції першої групи, оскільки, як відзначено в [8: 299], саме часто виконувані великою кількістю робітників види робіт повинні становити основу, «ядро» професійної освіти.

Мета написання статті полягає в аналізі функцій робітників при розкроюванні швейних виробів в умовах існуючого та прогнозованого виробництва для обгрунтування змісту підготовки кваліфікованих робітників швейної галузі. У зв’язку з цим в роботі поставлені такі завдання: аналіз функцій закрійника, розкрійника на стадіях розкроювання: підготовчій, виконавчій, контрольно-керівній; розроблення рекомендацій щодо змісту підготовки фахівців до виконання розкрою в умовах сучасного та прогнозованого виробництв.

Виклад основного матеріалу. Предметом дослідження обрано розкрій швейного виробу, як один з найскладніших та часто виконуваних операцій. Кожен вид робіт розглядався в умовах трьох типів виробництва: 1) індивідуального виробництва одягу; 2) промислового виробництва одягу; 3) в змодельованих прогнозованих умовах виробництва, яке оснащене сучасною та перспективною технікою, та поєднує промисловий спосіб виготовлення з індивідуальним розкроюванням одягу. Для дослідження застосовані методи спостереження та аналізу наукової і нормативної літератури.

Особливістю організації розкрою в умовах індивідуального виробництва є необхідність приймати рішення щодо ескізу та принципового рішення конструкції виробу, прибавок та способу одержання модельної конструкції закрійником, погоджуючи ескіз з замовником. Уразі відхилення ескізного проекту моделі від типового рішення можлива консультація з більш кваліфікованим фахівцем. Закрійник здійснює вимірювання фігури замовника, кроїть основні деталі виробу та проводить примірювання. В залежності від особливостей фігури замовника та складності фасону закрійник використовує готову базову конструкцію або будує основу конструкції за системою крою. Дрібні похідні деталі зазвичай підкроює кравець.

Малі підприємства з виробництва готового одягу невеликими партіями за корпоративними замовленнями (наприклад, виробничого одягу), застосовують схожу схему організації розкрою. Розмірні ознаки визначає закрійник або представник замовника, а розкрій здійснює закрійник за розробленими конструктором лекалами, з урахуванням індивідуальних особливостей фігур. За такої організації розкрою закрійник повинен уміти визначати величини відхилень фігури замовника від типової та трансформувати конструкцію, створену на типову фігуру, в конструкцію на індивідуальну фігуру.

В умовах промислового виробництва всі конструктивні рішення стосовно конкретної моделі розробляє модельєр-конструктор та відображає у вигляді технічного опису моделі та лекал-еталонів на всі розміри та зрости згідно технічного завдання. Розкрій здійснюють розкрійники. Послідовність виконання робіт з розкрою включає в себе настилання, розкладання лекал, нанесення контурів лекал на настил, викроювання. При цьому на виробництві використовують різні способи нанесення контурів: обведення контурів лекал безпосередньо на настилі згідно підготованих схем розкладок, або попереднє нанесення зарисування розкладки лекал на папір чи шаблон–трафарет, напилення контурів. На підприємствах, оснащених системами автоматизованого проектування (САПР), трафарети виготовляють за допомогою спеціальних плоттерів. Якщо трафарет виконаний перфораційним методом (тобто шляхом пробивання отворів за контурами деталей), то його укладають зверху настилу та переносять контури деталей на верхнє полотнище шляхом пропудрювання порошком, зазвичай крейди або синьки. Якщо зарисування розкладки накреслене на папері в натуральну величину, її укладають зверху настилу та вирізують разом з тканиною. Процес викроювання в залежності від обладнання та форми контурів деталей може складатись з одного або двох етапів: викроювання за контурами деталей або розсікання настилу  на частини та подальше підрізування за лекалами.

На прогнозованому виробництві, яке використовує індивідуальний розкрій із застосуваннням САПР та автоматизованого розкрою, закрійник повинен після погодження ескізу з замовником підібрати базову конструкцію з бази даних, внести корективи згідно індивідуальних особливостей фігури, розробити модельну конструкцію з використанням бібліотеки готових рішень конструктивно-декоративних елементів. Всі дії зі створення конструкції виробу, починаючи з встановлення розмірних ознак, створення базової конструкції, моделювання, оформлення лекал та формування розкладки, в даному дослідженні об’єднані терміном «програма розкрою». Якщо ескізний проект моделі відрізняється від типового та не може бути створений на основі наявних рішень елементів одягу, закрійник створює нові конструктивно-декоративні елементи або звертається до більш кваліфікованого фахівця чи моделюючої організації. Наразі розвивається ринок послуг з розроблення моделей та конструкцій одягу на замовлення по Інтернету з використанням різних САПР: Графіс [11], JULIVY[7], Грація 4], Комтенс [6] тощо.

Результати аналізу змісту праці при розкроюванні швейного виробу в умовах сучасного та прогнозованого виробництва об’єднані у модель, представлену в табл. 1.

Таблиця 1

Модель змісту праці закрійника, розкрійника при розкроюванні швейного виробу в умовах сучасного та прогнозованого виробництва

Висновки. Аналіз перспектив розвитку швейної галузі довів, що як промислове, так і індивідуальне виробництво одягу в перспективі буде  оснащене сучасною та перспективною технікою, системами автоматизованого проектування, та поєднуватиме промисловий спосіб виготовлення з індивідуальним розкроюванням одягу. За таких умов найбільші зміни у змісті праці закрійників відбуватимуться на підготовчій стадії при складанні програми роботи та на виконавчій стадії при реалізації виконавчих функцій. Робота на контрольно-керівній стадії сучасного та прогнозованого виробництв відрізняється не за змістом, а за способом її виконання. У зв’язку з широким впровадженням САПР в підготовку виробництва та розкрою, закрійнику будуть необхідні знання та вміння з використання професійно орієнтованого програмного забезпечення. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку змісту підготовки закрійників, які володітимуть сучасними інформаційними технологіями в сфері підготовчо-розкрійного виробництва.

ЛІТЕРАТУРА

1. Анісімов М. В. Теоретико-методологічні основи прогнозування моделей у професійно-технічних навчальних закладах: [монографія]/ М. В. Анісімов. – Київ-Кіровоград: ПОЛІУМ, 2011. – 464 с.
2. Архипова О. А. Трудовая функция работника: правовые вопросы: автореф. дисс. канд. юр. наук: спец. 12.00.05 «Трудовое право» /О. А. Архипова. – Томск, 1999. – 26 с.
3. Взаємодія ринку праці та професійно-технічної освіти. Механізми створення Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій : Зб. матеріалів, підготов. у рамках реалізації укр.-нім. проекту Підтримка реформи професійно-технічної освіти в Україні / Блой В. [та ін.] ; Укр-нім. проект Підтримка реформи професійно-технічної освіти в Україні. - К. : [б. в.], 2006. – 276 с.
4. Интернетдизайнцентр «ГРАЦИЯ» [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.grazia-design.com.
5. Отраслевые поэлементные нормативы времени по видам работ и оборудования при пошиве верхней одежды: М. : ЦНИИТЭИлегпром, 1983. – 264 с.
6. Офіційний сайт компанії ООО Комтенс[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.comtense.ru/.
7. Офіційний сайт компанії САПРлегпром [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://julivi.com/.
8. Професійні стандарти: теорія і практика розроблення: колективна монографія / Короткова Л. І., Лук'яненко Г. І., Лук'янова Л. Б., Мельник С. В., Савченко І. М. - К. : Інститут професійно-технічної освіти НАПН, 2011. – 310 с.
9. Радкевич В. О. Курсове професійно-технічне навчання кваліфікованих робітників. / В. О. Радкевич, М. І. Михнюк – К. : ІПТО, 2012. – 187 с.
10. Чангли И. И. Труд. Социологические аспекты теории и методологии исследования: [монографія]/ И. И. Чангли. – Издание 4-е. –М. : ЦСПиМ, 2010.– 608 с.
11. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakazlekal.ru/

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Єжова Ольга Володимирівна – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики технологічної освіти, охорони праці та безпеки життєдіяльності Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.