ПОГЛЯДИ НА МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. СУХОМЛИНСЬКОГО

Ірина Шоколова

(магістранти ІІ курсу факультету педагогіки та психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент І. Г. Баранюк

Анотація. У статті досліджено ідеї та погляди В. О. Сухомлинського на особливості морального виховання молодших школярів. На основі аналізу творчого доробку видатного українського педагога розкрито шляхи, методи, прийоми і форми виховання моральних цінностей.

Ключові слова: В. О. Сухомлинський, моральне виховання, молодший шкільний вік, моральні цінності, методи виховання.

Постановка проблеми. Питання морального виховання особистості було в центрі уваги багатьох відомих педагогів-мислителів. Не оминуло воноі науково-педагогічних пошуків В. Сухомлинського, який постійно досліджував складні механізми і закономірності морального становлення людини.

Спираючись на власний педагогічний досвід, В. Сухомлинський ставив питання, які не втратили своєї актуальності дотепер: які фактори впливають на моральну поведінку дитини, як формуються моральні почуття, переконання та потреби особистості, як виховати справжню Людину.

Чільне місце у педагогічній спадщині видатного педагога займає ідея гуманізму. Моральну досконалість педагог вважав складовою всебічно розвиненої особисті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення педагогічної спадщини В.Сухомлинського стали предметом дослідження педагогів та науковців як в Україні (М. Антонець, І. Бех, А. Богуш, Л. Бондар, І. Зязюн, В. Кузь, О. Савченко, М. Сметанський та ін.), так і поза її межами (А. Борисовський, Б. Кваша, М. Мухін, В. Риндак, С. Соловейчик та ін.).

Мета статті. Проаналізувати погляди В. Сухомлинського на проблему морального виховання молодшого школяра.

Виклад основного матеріалу. Науковець Галузяк В. М вважає, що своєрідність підходу В. Сухомлинського до розв’язання проблем морального виховання полягає в тому, що у своїх пошуках він звертався до аналізу складних і тонких психологічних феноменів і механізмів розвитку особистості [3, 128].

Моральні цінності, на думку В.Сухомлинського, формуються у ранньому дитинстві. Як зазначає Л. Бондар, Василь Олександрович «один із перших повернув у теорію виховання такі категорії, як совість, сором, честь і порядність, щедрість душі, моральні емоції, повагу до батьків, до дідусів і бабусь, узагалі до людей похилого віку, культ матері» [1, 47].

Він створив цілу теорію слова і його дії на свідомість і поведінку дитини. Мистецтво виховання моральних цінностей молодших школярів, на думку В. О. Сухомлинського, містить насамперед мистецтво говорити, звертатися до людського серця: «Я твердо переконаний, що багато шкільних конфліктів, які нерідко закінчуються великою бідою, починаються з невміння вчителя говорити з учнями» [6, 321].

Педагог називає виховання у молодшому шкільному віці – від 6 до 10 років – «школою сердечності» [8, 181]. Педагог намагався виховати сердечне ставлення кожної дитини до навколишнього світу, до природи, до всього, що створює людина і, насамперед, до самої людини.

Однією з основоположних ідей великого педагога, яку він обґрунтував на основі власного педагогічного досвіду, є ідея про єдність емоційного і морального виховання. В. Сухомлинський був одним із педагогів, які не просто стверджували, а розуміли фундаментальне значення емоцій у моральному розвитку та вихованні особистості: «Почуття – плоть і кров моральної переконаності, принциповості, сили духу. Ось чому стежка від морального поняття до морального переконання починається з вчинку, з дії, насиченої глибокими почуттями» [5, 124].

Можна виділити два основних напрями, в яких В. Сухомлинський вбачав основу моральної поведінки дітей і на формування яких спрямовував свої виховні зусилля: потреба у визнанні, повазі і самоповазі (почуття власної гідності, бажання «бути хорошим») та емпатія, співпереживання оточуючим людям. Ці ідеї проходять крізь всі його твори, в яких він торкається проблем морального виховання [2].

Видатний педагог розумів, що моральна поведінка не може ґрунтуватися тільки на почутті обов'язку, усвідомленій необхідності, внутрішньому примусі, самообмеженні та раціональному самоконтролі. Моральне виховання та моральний розвиток не повинні зводитися до формування лише цих якостей особистості. Завдання полягає в тому, щоб зробити моральну поведінку, яка в своїй основі пов'язана з обмеженням власних бажань, привабливою і бажаною для дитини. Лише тоді, коли «потрібне» стане «бажаним», коли моральні вчинки викликатимуть у людини емоції задоволення, радості, гордості, можна говорити про досягнення моральним вихованням своєї мети: «одна із найтонших рисочок педагогічного мистецтва: досягти того, щоб дитина переживала радість від доброти» [5, 528]; «дитині повинно подобатись добро у власній поведінці» [5, 454].

Дотримання моральних норм і правил викликатиме у дитини позитивні емоції, коли сприйматиметься нею як засіб самоствердження, задоволення потреби у прийнятті, повазі з боку оточуючих і самоповазі.

В. Сухомлинського стверджував, що єдина реальна рушійна сила виховання - прагнення дитини бути хорошою. Називаючи дитину брехуном, ледарем, грубіяном, ми зосереджуємо її на своїх недоліках, і вона думає: «Я й справді така...», тим самим ми виховуємо брехунів, ледарів, грубіянів, слабких, невпевнених у собі людей. «Покажіть мерзенність так, щоб маленька дитина засоромилася за людину і вона соромитиметься навіть думки про те, що люди могли б подумати про її причетність до мерзенності. ...Справжня нетерпимість і презирство до мерзенності, прагнення бути хорошим – ось де найтонший ключик, за допомогою якого можна підступитися до дитячої душі» [5, 130].

В. Сухомлинський наголошував на тому, що важливо розвивати у дітей чутливість до переживань інших людей, здатність відчувати їхні почуття і співпереживати їм, «відчувати душевний стан іншої людини, вміти ставити себе на місце іншого в різних ситуаціях» [4, 480]. Одне із головних завдань виховання полягає в тому, щоб дитина «серцем відчувала, що навколо неї є люди, які потребують допомоги, турботи, ласки, сердечності, співчуття» [6, 239].

Вражає виховна діяльність великого педагога, де він виробляє «вміння відчувати людину… Людина може стати другом, товаришем тільки тоді, коли горе іншої людини стає її особистим горем. Дитина повинна відчувати горе іншої людини серцем» [7, 120].

Заслуга В. Сухомлинського полягає в тому, що він одним із перших у вітчизняній педагогіці звернув увагу на важливе значення емпатії в моральному становленні особистості, осмислив шляхи та умови формування цієї якості [2].

Щоб істини азбуки моралі перетворилися на стійкі переконання, вчителі Павлиської школи використовували різноманітні форми, методи роботи, що перетворилися у цілу систему. Її основу становили етичні бесіди. Вони розкивали і основні проблеми моралі, і складні питання суперечливого характеру. В. Сухомлинський розробив тематику етичних бесід, склав посібники «Хрестоматію з етики для читання учням Павлиської середньої школи», що включала понад тисячу маленьких оповідань і казок з яскраво вираженим філософсько-етичним змістом, і «Хрестоматію моральних цінностей людства», в школі діяли «Кодекс людської порядності», «Внутрішні закони особистості», «Десять «не можна», Закони мужності, Закони дружби і т.д. [4, 263].

Процес всебічного гармонійного розвитку особистості в педагогіці В. Сухомлинського ґрунтувався на засвоєнні дитиною норм, правил поведінки, що формують центральні принципи, навколо яких можуть зосереджуватися індивідуальні і соціальні цілі.

Педагогіка у поглядах В.О.Сухомлинського – це передусім наука про духовні цінності: моральні, естетичні, пізнавальні тощо. Тому вчений рекомендує вчити учнів умінню бачити в кожній людині найвищу цінність. Цьому має передувати тривалий, багаторічний процес виховання з метою підготовки маленької людини до усвідомлення означеної гуманістичної істини.

Бібліографія

1. Бондар Л. С. Загальнолюдські цінності у спадщині В. Сухомлинського / Л. С. Бондар // Шлях освіти. – 1997. – №2. – С.47 – 49.

2. Галузяк В. М. Iдеї морального виховання в теоретичній спадщині В. Сухомлинського [Електронний ресурс] / Галузяк В. М. – Режим доступу: http://library.vspu.net/handle/123456789/1141

3. Галузяк В. М. Концепція морального виховання В. Сухомлинського / В. М. Галузяк // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 54. – Херсон: Видавництво ХДУ. – 2009. – С. 128–132

4. Сараєва О. В. Виховання моральних цінностей школярів у педагогічній системі В. Сухомлинського / О. В. Сараєва // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 53. – Херсон: Видавництво ХДУ. – 2009. – 437 с.

5. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5-ти т. ‒ Т. 1. – К. : Радянська школа, – 1976. – С. 55–206.

6. Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5-ти т. ‒ Т.3. – К.: Радянська школа, 1977. – 618 с.

7. Сухомлинський В.О. Моральні заповіді дитинства і юності // Вибрані твори. у 5т. ‒Т.4. – К.: Рад. Школа. – 1966. – 232 с.

8. Сухомлинський В. О. Педагогіка серця // Вибрані твори: В 5-ти томах ‒ Т. 5. – К.: Радянська школа. – 1977. – 219 с.