ВІД ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО БРЕНДИНГУ ДО РОЗВИТКУ КОМФОРТНОСТІ МІСТА КРОПИВНИЦЬКИЙ

Сухенко О.С., Зарубіна А.В.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Вступ. Одним із способів заявити про конкурентні переваги на туристичному ринку, а також підвищити привабливість території для потенційних туристів є створення позитивного бренду місцевості. Для України, яка прагне до європейської інтеграції, проблему конкурентоспроможності на світовому туристському ринку можна розв’язати об’єднавши зусилля держави та бізнесу. Саме створення влучного бренду може бути стимулом для міста, його мешканців та підприємців у напрямку підвищення іміджу території, де виробляється певний продукт чи надається послуга задля отримання більшого ефекту від своєї діяльності.

Проблеми, які виникають при вивченні туристичного брендингу, а також проблеми комфортності середовища міста розглядають у своїх роботах С. Анхольт , В. Петрук, С. Кватернюк. Проте значна частина питань, пов’язаних з дослідженням туристичного брендингу міст та комфортності середовища ще залишається не розкритою або потребує удосконалення.

Метою роботи є вдосконалення туристичної комфортності внаслідок формування туристичного брендингу міста Кропивницький.

Виклад основного матеріалу. Сучасна індустрія туризму – одна з найбільш прогресивних галузей світового господарства, яку можна розглядати як самостійний вид економічної діяльності і як міжгалузевий комплекс. Протягом останніх років туризм набуває неабиякого розвитку, стаючи одним з найбільш важливих секторів економіки в світі. Сучасний туризм тісно пов’язаний з глобалізацією і охоплює все більшу кількість нових дестинацій [1].

Сприятливий імідж виступає передумовою для прискорення соціально-економічного розвитку, в кінцевому рахунку підвищення рівня і якості життя населення, оскільки сприяє вирішенню ряду основоположних питань, що мають важливе значення для інтенсивного розвитку території [2]. Перейменування обласного центру у 2016 році стало історичною подією, рішення все ж було прийнято – Кіровоград став Кропивницьким. Тепер же логічною є подальша популяризація такої цікавої та непересічної назви. Сучасне місто Кропивницький, мабуть як жодне інше в Україні, потребує розробки та впровадження привабливого туристичного бренду, який би приваблював як вітчизняних, так і іноземних туристів. Не має сумнівів, що Кропивницькому необхідне сучасне культурне і туристичне обличчя, що перетворило би його на комфортне місто та центр розвитку культури, туризму та відпочинку. Новий бренд міста, який може стати його «родзинкою» та вирізнятиме місто з-поміж інших населених пунктів центру країни. У попередніх наших наукових напрацюваннях було запропоновано туристичне брендування міста Кропивницького здійснювати з позиції: Кропивницький – театральне місто. Адже нова назва уславлює постать Марка Лукича Кропивницького: драматурга, театрального діяча, засновника першого в Україні професійного театру (Театру корифеїв). Територія може розвивається через просування фігури, життя якої пов’язане з цим містом.

Використання такої моделі бренда можливе через як проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, що буде сприяти відновленню культурної самобутності місця чи спільноти. Саме це продукує впровадження подієвого туризму в межах міста. Наприклад, започатковано Національний мистецький фестиваль «Кропивницький», який проходить в обласному центрі й привертає неабияку увагу усієї країни. Так, наприклад, вперше проведений Всеукраїнський мистецький фестиваль «Кропивницький» («Krop-Fest») у 2017 році запросив до нашого міста тисячі туристів з усієї України. Проведення подібних фестивалів державного рівня дає змогу сформувати привабливий імідж міста та підвищує рівень патріотизму жителів.

Від брендингу до туристичної комфортності. На нашу думку, наразі місту не вистачає комфортних умов середовища. Адже ідея робити місто комфортним для людей – це одне із ключових завдань сучасних урбаністів. Комфортність міського середовища – це суб’єктивне почуття та об’єктивний стан цілковитого здоров’я при певних умовах оточуючого людину міського середовища, включаючи природні та соціально-економічні показники. На стан мікроклімату території впливає відсоткове співвідношення забудованої території, територій простору, територій проїздів, сусідство з незручними об’єктами чи об’єктами міської інфраструктури, які постійно турбують населення (вокзали, ринки, кладовища), «стерильність» житлової зони (наявність чи від сутність на її території ділянок з іншим функціональним призначенням)[3]. Будь-яке місто повинне розвиватись відповідно до вимог часу і, звичайно, його мешканців. Ми вирішили оцінити, наскільки Кропивницький є зручними для життя. Тому вирішили запропонувати деякі пропозиції щодо поліпшення нинішньої ситуації та адекватної реалізації наявних проектів.

Велосипедна доріжка містом. Кропивницький має бути містом європейських стандартів, а це означає зручним для всіх мешканців, екологічно чистим, із налагодженою транспортною інфраструктурою. Ми впевнені, що Кропивницький, за прикладом багатьох європейських міст, має збільшувати кількість цього екологічно чистого виду транспорту. Черговий проект облаштування першої велосипедної доріжки в Кропивницькому під назвою «Велокроп» в рамках щорічного проекту «Громадський бюджет». Передбачено реконструкція як пішохідних смуг, так і проїжджих частин, що розташовані паралельно майбутнім велосмугам. Також це робиться з метою безпечного руху  вулицями міста всіма учасниками дорожнього руху.

Реконструкція міської набережної. В Кропивницькому вже декілька років гостро стоїть питання реконструкції міської Набережної. Ще позаминулого року міське управління ЖКГ повідомляло, що в планах міської влади реконструкції Набережної і що проект вже готує управління архітектури. Неодноразово наголошувалось – масштабність робіт потребує значних капіталовкладень. Проектом передбачається облаштування на Набережній кількох зон відпочинку: дитячу зону, спортивну зону, арт-зону, зону тихого відпочинку та прогулянок.

Спорудження бігової доріжки. Наразі в Кропивницькому за кошт Громадського бюджету пропонують обладнати пішохідні доріжки у місцевому Дендропарку. Метою проекту є облаштування доріжки для ходьби, прогулянок та бігу із стійким до зміни погоди покриттям, встановлення вказівників та табличок. Втілення проекту в життя підвищить рівень привабливості і комфортності міста для самих жителів, а також забезпечить зростання рівня комфорту і безпеки жителів міста, які будуть відвідувати даний маршрут та зацікавить містян у занятті фізичними навантаженнями і спортом.

Створення мережі кемпінгів. Для України цей вид туризму залишається досі новим, кемпінг-індустрія як основа для розвитку караванінгу тільки починає формуватися. Кемпінг – це спеціалізований засіб розміщення, призначений для розміщення караванеров і обладнаний місцями стоянки з підведенням електрики, місцями для забору води та зливу відходів, стаціонарним санітарним вузлом, а так само місцями для наметів або будиночків легкого типу (бунгало)[5]. Кемпінг може також включати інфраструктуру сфери обслуговування, наприклад, магазини, кафе, аквапарки. Мережа кемпінгів у Кропивницькому – стала би родзинкою в туристичному середовищі України. В межах міського простору є всі наявні умови, щоб започаткувати розвиток караванінгу, поліпшити умови туристичного середовища, тим самим збільшити туристські потоки.

Методологія дослідження міста. Суспільно-географічні дослідження міст в туризмі зводяться до маркетингових досліджень певного місця або території. Існує два основних відмінних типи таких досліджень: якісне та кількісне. Результати кількісного дослідження часто представляють у статистичній формі. Кількісне дослідження особливо корисне для виявлення змін та тенденцій. Якісне дослідження покликано дізнатися про особисті реакції та відчуття відносно досліджуваної території (використовується при позиціонуванні місця). Воно особливо корисне для досліджень мотивацій шляхом виявлення чому та як потенційні туристи приймають рішення про відвідування певного місця. Також при дослідженні місця проводиться первинне та вторинне дослідження. Первинне дослідження має на увазі безпосередню розробку анкет та виходів у «поле» для опитування відібраних представників широкої публіки для того, щоб отримати їх відповіді. Для цього складається вибірка та чітко визначаються цілі дослідження. В свою чергу для створення вибірки відбувається стратифікація населення на класи або групи. При вторинному дослідженні, або «камеральному», відбувається збір інформації за використанням вже існуючих докладів, довідників та результатів попереднього дослідження [2, с. 34, 67-85]. У роботі з проведення досліджень туризму можуть бути використані як первинні, так і вторинні дані. Первинні – це дані, уперше зібрані спеціально з метою вирішення визначеної проблеми в туристському середовищі. Вторинні – дані, зібрані раніше з іншими цілями, які можна одержати, просто відвідавши бібліотеку чи інші сховища вторинних даних.

Висновки. У сучасному суспільстві бренд потрібен кожному місту, яке стрімко розвивається і зацікавлене в розвитку туристичної індустрії. Умовою успіху бренда міста є його позиціонування – чітке виділення міста з-поміж інших в очах цільових споживачів. Не визначивши сутності бренда міста, цілей та завдань розвитку, не знайшовши своєї унікальності, неможливо просуватися у майбутнє. Декомунізаційні процеси сприяли появи нової назви - «Кропивницький». У липні 2016 року Постановою Верховної Ради України обласний центр – місто Кіровоград – було перейменовано на Кропивницький. Було з’ясовано, що питання створення бренду міста Кропивницький розглядається як частина міської програми розвитку туризму. Проте питання розробки туристичного бренду та підвищення іміджу міста залишається актуальним. На нашу думку, туристичне брендування міста Кропивницького слід здійснювати з таких позицій: Кропивницький – театральне місто. Нами запропоновано перелік можливих заходів з підвищення комфортності міста, які потрібно використовувати для просування в туристичній індустрії.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Про затвердження Програми розвиткутуристичної галузі міста Кропивницькогона 2020 –2022 роки. Проєкт рішення Міської ради міста Кропивницького. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://kr-rada.gov.ua/uploads/documents/25798-pr_rish_728_20-11-2019.pdf

2. Бриггс С. Маркетинг в туризме: Пер. с англ. К.: Знання-Прес, 2005. – 357 с.

3. Галагурич В.В. Брендинг як інструмент економічного розвитку території / Молодий вчений. - 2016. - № 11. - С. 559-562. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_11_131

4. Комфортність міського середовища / HELPICS.ORG. Електронний ресурс. - Режим доступу: https://helpiks.org/1-128363.html

5. Лазуркевич C. Комфортне місто - це робота самих мешканців / ZAHID.NET. Електронний ресурс. - Режим доступу: https://zaxid.net/komfortne_misto__tse_robota_samih_meshkantsiv_n1385653

6. Бунтова Н. В. Міжнародний досвід розвитку ринку гостинності у форматі кемпінг-послуг та його значення для України / Н. В. Бунтова // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. - 2017. - Вип. 13(1). - С. 36-39. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2017_13%281%29__10