ПАМ’ЯТІ ЗНАНОГО АГРОМЕТЕОРОЛОГА, ОРГАНІЗАТОРА ГІДРОМЕТСЛУЖБИ КІРОВОГРАДЩИНИ М.О. ХРАПОВА
Слюсаренко В.А.
Кіровоградський обласний краєзнавчий музей
19 листопада в Україні відзначають своє професійне свято усі синоптики, знавці погоди – люди, які ведуть обробку даних, що стосуються будь-яких змін у кліматі. День працівників гідрометеорологічної служби встановлений Указом Президента України у 2003 році. Дата для святкування вибрана не випадково. У 20-х роках минулого століття, у середині листопада була заснована українська гідрометеослужба, яка сьогодні працює під керівництвом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Всі дані про метеорологічну ситуацію у країні надаються працівниками саме цієї структури. А працюють у цій сфері понад 5 тисяч осіб. Вони прогнозують ймовірні коливання температур та атмосферного тиску, визначають частоту та кількість опадів, від яких залежить робота багатьох галузей країни. Повсякденна цілодобова робота метеорологів, гідрологів та синоптиків дозволяє вчасно запобігти різноманітним стихійним явищам. Щорічно організації гідрометеорологічної служби країни надають близько 275 тисяч прогнозів та попереджень.
За архівними даними, у місті Єлисаветграді регулярні метеорологічні спостереження розпочалися з травня 1874 року, при тодішньому земському училищі. Це була перша в Україні метеостанція 2–го розряду при навчальних закладах, яка отримала офіційне визнання. Згодом були відкриті метеостанції в Долинській, Бобринці, Гайвороні, Помічній та Знам’янці.
Обсяги гідрометеорологічних спостережень, які проводилися за інструкцією Імператорської академії наук, збільшувалися з кожним роком, особливо з того часу, як завідуючим метеостанцією став викладач природничих наук та хімії Гаврило Близнін. У Росії того часу ще не було установ, які б турбувалися про організацію спостережень по сільськогосподарській метеорології. І тому Гаврило Близнін був одним із небагатьох, хто працював в цій галузі науки. Він постійно тримав зв’язок з Головною фізичною обсерваторією у Санкт-Петербурзі, магнітообсерваторією Новоросійського університету в Одесі.
Спеціалісти гідрометеослужби досліджували, як погодні умови впливають на врожаї сільськогосподарських культур, розробляли метеорологічні довідки для сільського господарства. На метеостанції також проводились спостереження за періодичними явищами у житті тварин і рослин, грозами та хмарами, а також температурними показниками.
За плідну роботу в 1890 році метеостанцію відзначили золотою медаллю, а в 1895-му – срібною. Наступного року на Всеросійській виставці, що проходила у Новгороді, за важливі для сільського господарства дослідження станція отримала диплом першого розряду «За зразкову метеостанцію та важливі для сільського господарства дослідження».
З червня 1941 року у зв’язку з частковою реорганізацією гідрометеослужби, агрометеорологів Кіровоградської метеостанції вивели в окрему групу. І вже у 1948р. вона стала базовою для створення в обласному центрі гідрометеорологічного бюро, яке координувало роботу всіх метеостанцій області.
Залежно від технічного розвитку країни, від стану навколишнього середовища додавалися нові види спостережень – за радіаційним фоном, за рівнем забруднення атмосферного повітря і поверхневих вод, кислотністю опадів. Для цього додатково було створено хімлабораторії у Кіровограді та Світловодську. А з 1 жовтня 1988 року гідрометбюро реорганізовано в обласний центр з гідрометеорології. У центрі працюють спеціалісти різних напрямків – це метеорологи, гідрологи, агрометеорологи, синоптики, хіміки, гідрохіміки, радіометристи, зв’язківці та інші. Багато працівників нагороджені державними відзнаками. Серед них – заслужений працівник сільського господарства України, почесний працівник гідрометеослужби України, експерт з агрометеорології Всесвітньої метеорологічної Організації при ООН, колишній начальник обласного гідрометбюро – Михайло Олексійович Храпов, який 40 років свого життя присвятив становленню та розвитку агрометеослужби на Кіровоградщині та за її межами. В 2019 році Михайлу Олексійовичу виповнилося б 100 років від дня народження. Життєвий досвід, наполегливість і відповідальність допомогли йому зайняти достойне місце в цьому житті.
Народився Михайло Олексійович 11 листопада 1919 року в селі Дмитриково Вологодської області. Під час війни служив у морській піхоті Чорноморського флоту, був учасником боїв за м. Миколаїв та м. Севастополь, а також брав участь у боях за оборону Кавказу. У 1942 році Михайло Храпов був тяжко поранений у боях за місто Новоросійськ. Життя йому врятували, але до кінця своїх днів Михайло Олексійович залишився інвалідом. Був удостоєний багатьох бойових нагород. Серед них орден Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, медаль «За відвагу», медаль «За оборону Севастополя», медаль «За оборону Кавказу» та багато інших.
Комісований Михайло Храпов, лікуючись у шпиталі, встиг отримати освіту в знаменитій Тимирязєвській сільськогосподарській академії у Москві. Після визволення Кіровограда Михайло Храпов отримує призначення у метеослужбу, котра тоді ще підпорядковувалась Міністерству оборони. Коли служба була відокремлена від цього міністерства, Михайло Олексійович став інженером - агрометеорологом, а згодом включився у підготовку і створення агрометбюро Кіровоградщини, яке очолив у 1950 році. Михайло Олексійович розумів необхідність отримання професійних знань на вищому рівні, а тому встиг закінчити Одеський гідрометінститут.
Михайло Олексійович дуже любив свою професію, проводив дослідження та спостереження, готував виступи та читав лекції. В одному із своїх щоденників писав: «За 10 років дійшов висновку, що настав час організації постів у кожному колгоспі і радгоспі, які б реєстрували кількість опадів, товщину снігового покриву, глибину промерзання ґрунту, температуру повітря та ґрунту у різні пори року». В своїх щоденниках Михайло Олексійович неодноразово згадує, що мав достатню підтримку від редакції газети «Кіровоградська правда», на сторінках якої публікував свої статті з конкретними прикладами та пропозиціями, до яких не просто прислухались, а вважали авторитетною практичною допомогою у вирішенні окремих питань. Вся трудова діяльність Михайла Олексійовича у післявоєнні та усі наступні роки була віддана створенню та налагодженню роботи гідрометеорологічної служби області. Михайло Храпов провів велику та плідну роботу по створенню мережі агрометпостів та агрометстанцій на території нашого краю, за що був удостоєний бронзової медалі ВДНГ СРСР та багатьох трудових нагород. Михайло Олексійович вивчав та узагальнював питання спеціалізації сільського господарства області, її агрокліматичні особливості та розподіл опадів, питання агротехніки посівів, сівозмін сільськогосподарських культур у кліматичних умовах Кіровоградщини, готував довідки з багатьох питань, окреслених роботою агрометслужби. Розробляв рекомендації по організації та удосконаленню оперативної роботи агрометслужби області та України.
Михайло Храпов протягом багатьох років був єдиним від України експертом з агрометеорології у Всесвітній Метеорологічній організації при ООН. Він надавав практичну допомогу у створенні агрометеорологічної служби та підготовці кадрів у Сирії, Лівані, Йорданії. Від держкомітету по дипломатичних зв’язках, як представник України, був направлений в академію наук Болгарії для надання практичної допомоги в організації агрометеослужби цієї країни, за що отримав подяку від уряду Болгарії. Михайло Олексійович проводив велику роботу з питань, які зближували метеорологів Європи, зокрема, з налагодження інформаційних зв’язків між ними. Найголовнішим завданням метеорології було узагальнення багаторічних даних у спостереженні за погодою, створення фонду для агрометеорологічних та агрокліматичних даних.
Михайло Олексійович Храпов був неодноразово нагороджений за заслуги в розвитку агрометеорології. Це і бронзова медаль ВДНГ, почесні знаки «Відмінник гідрометеослужби СРСР», «Почесний працівник гідрометслужби України» та інші численні нагороди.
19 листопада 2019 року у відділі природи Кіровоградського обласного краєзнавчого музею до Дня гідрометеорологічної служби України та 100-річчя від дня народження Михайла Храпова було створено виставку «Знавець погоди». Син Михайла Олексійовича В’ячеслав Михайлович та невістка Тетяна Дмитрівна передали до краєзнавчого музею ряд цінних матеріалів, які зараз проходять наукову обробку і згодом поповнять фондове зібрання Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.
Дуже хочеться, щоб світлий образ заслуженої людини, знаного метеоролога Михайла Олексійовича Храпова залишився в пам’яті місцян надовго…
