Інструменти доступності

  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ПОБУТОВА МІКРОБІОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УЧНІВ ТА ДОШКІЛЬНЯТ

Мироненко А.О.1), Боброва М.С.2)

1)Комунальний заклад "Навчально-виховне об"єднання І-ІІІ ступенів "Науковий ліцей Міської ради міста Кропивницького Кіровоградської області"

2)Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

На сьогоднішній день надзвичайно важливим є питання чистоти повітря в приміщеннях дошкільних та шкільних навчальних закладів, де діти пребувають протягом більшої частини дня. А враховуючи те, що в дитячому віці відбувається активне формування імунної системи, досліджувана проблема набуває посиленої актуальності та вагомого практичного значення. Згідно даних ВООЗ топ шляхів проникнення патогенів до організму очолюють повітряно-крапельний, через їжу та через шкіру [1]. Отже маємо прямий звязок актуальності дослідної теми із сучасними тривожними світовими тенденціями.

Метою роботи є здійснити аналіз мікрофлори навчальних приміщень, предметів побуту школярів та дошкільнят, а також зміни мікробіоценозу поверхні шкіри рук та ротової порожнини під впливом засобів гігієни.

Методи дослідження. Аналіз мікрофлори повітря здійснювали седиментаційним методом; фарбування бактерій – за Грамом; мікрофлору з поверхонь предметів та шкіри рук відбирали методом змивів, для дослідження мікрофлори ротової порожнини визначали зміну кислотності ротових змивів до та після їжі, а також після використання засобів гігієни; щоразу аналізуючи бак.посів [2, 3].

Аналіз результатів мікрофлори дитячого садочка «Горобинка» свідчить, що найменша кількість мікроорганізмів (1880) було виявлено в спальній кімнаті, а найбільша (13690) – в роздягальні. Кількість мікроорганізмів в повітрі туалетної кімнати є в 2,2 рази більшою ніж в спальні, що можливо пояснюється підвищеною вологістю та використання різноманітних аерозолів. Кількість мікроорганізмів в повітрі ігрової кімнати є в 4,5 рази більшою ніж в спальні та в 2 рази більшою ніж в туалеті, оскільки час збору проб відбувався на початку дня і діти майже весь час знаходились тільки в ігровій. Найбільшою виявлено кількість мікроорганізмів в роздягальні, що можливо пояснюється тим, що зранку дітей приводять батьки (число людей в приміщенні зросло) і кількість мікроорганізмів зростає. Кількість мікроорганізмів в спальній і туалетній кімнаті зранку менша ніж ввечері у 2,8 та 1,2 разів відповідно, це можна пояснити тим, що зранку діти знаходяться в цих приміщеннях найменшу кількість часу. Показники забрудненості ігрової та коридора до вечора зменшились відповідно в 2 рази 1,7 та 2,6 разів, тому, що в обідній час проводилось вологе прибирання.

У результаті аналізу мікрофлори повітря школи найменшою виявилась кількість мікроорганізмів в повітрі кабінетів біології, хімії та фізики, що можливо пояснюється регулярним провітрюванням, вологим прибиранням, використанням учнями халатів та забороною вживати їжу в спеціалізованих кабінетах, наявністю квітів, які виділяють фітонциди. Серед спеціалізованих шкільних приміщень найбільша концентрація мікроорганізмів наявна в спортивних роздягальнях дівчат та хлопців. Це пояснюється невеликою площею цих приміщень, та відсутністю провітрювання. До приміщень з великою концентрацією бактерій належить і туалет, де не завжди дотримуються санітарні норми та зберігається інвентар для прибирання. Найменша кількість мікроорганізмів виявлена в медичному пункті, адже там відбуваються регулярне прибирання з використанням засобів дезінфекції, працівники одягнені в халати. Концентрація мікроорганізмів в їдальні в 1,3 рази більша, ніж в медпункті, що пояснюється збільшенням кількості відвідувачів, наявністю продуктів харчування, які є джерелом живлення для бактерій та грибів. Аналізуючи кількість мікрооганізмів в повітрі аудиторії № 503 до та після провітрювання, ми дійшли висновку, що одне 5-хвилинне провітрювання аудиторії зменшує кількість мікроорганізмів в ній в 4,3 разів. Аналогічно, вологе прибирання зменшує кількість мікроорганізмів в повітрі в 2,8 разів.

Звертає увагу порівняння середньої загальної кількості мікроорганізмів двох НЗ. Так, кількість мікроорганізмів в повітрі дитячого садочку в 2,1 рази вища ніж в школі, що можливо пояснюється меншою площею приміщень, вищою температурою (на 4 0С), більшою кількістю інвентаря та тривалішим часом перебування дітей в закладі.

Аналізуючи результати кількості мікроорганізмів на поверхні предметів, з якими контактують учні у школі, можна стверджувати, що найчистішою є поверхня парт, найменше мікроорганізмів виявлено також на – лінійках, ковпачках ручок. Найвищим є рівень забруднення паперових грошей, в 1,9 разів більша ніж на поверхні монет. Мікробне число поверхні телефонів у 10,1 разів вище порівняно з поверхнею кулькових ручок.

Здійснюючи аналіз результатів дослідження мікрофлори поверхні рук школярів виявлено, що кількість бактерій збільшується при одноразовому перерахунку грошей в 8,86 рази, тоді ж як до кінця 6-го уроку кількість бактерій на руках учнів збільшується в 120 разів. Миття водою з водогону зменшує мікробне число в 2,4 рази, використання антибактеріальних серветок – 20,7 разів, антибактеріального спрею – 51,8 разів.

Результати аналізу ротових змивів виявили зростання числа мікроорганізмів у 37,8 разів, а їх різноманітності у 3 рази, зменшення показника рН на 10%. Після використання зубної пасти кількість мікроорганізмів зменшилась у 46,7 разів, ополіскувача – у 15,8 разів, жувальної гумки – у 18,8 рази. Слід звернути увагу, що жувальна гумка, більш ретельно очищує ротову порожнину порівняно з ополіскувачем, що пояснюється не лише адгезією мікробних частинок та залишків їжі, а і її вливом на слиновиділення та кількість лізоциму. Найтриваліщу антимікробну дію має зубна паста. Через 45 хв після використання ополіскувача кількість мікробів зроста у – у 3,3 рази, а після гумки – у 2,35 рази. Аналіз результатів якісного складу мікробіоценозу свідчать, що після вживання їжі переважаючими є колонії коків, бацил, та стрептококів. Зубна паста та ополіскувач спричинює антибактеріальну дію здебільшого на колонії коків, жувальна гумка – на колонії бацил.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Червоная А. Исследование микрофлоры воздуха в помещении [Електронний ресурс] / А. Червоная – Режим доступу: http://livescience.ru.

  2. Микробиологический анализ воздуха [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://medlec.org/lek2-66393.html.

  3. Мікробіологічні основи екології навколишнього середовища [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studopedia.com.ua/1_62694_lektsiya-tema-mikrobiologichni-osnovi ekologii-navkolishnogo-seredovishcha.html.

Додати коментар

Коментарі   
0 # Софія 17.03.2020, 17:49
Проблема була досліджена всесторонньо та ґрунтовно. Крім результатів дослідження, було висвітлено можливі причини таких результатів. Дана стаття є актуальною і практичною
Відповісти
0 # Аркушина Ганна 17.03.2020, 10:45
Актуалізація такої важливої теми дуже своєчасна. Результати досліджень переконливі, добре обгрунтовані, містять корисні рекомендації
Відповісти
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись