ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІВНЯ ПОКАЗНИКІВ ЕКСТЕР’ЄРУ З РІВНЕМ ЛАКТАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ЛАКТОПОЕЗУ

Данилків О.М.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Потреба вивчення рівня показників екстер’єру молочної худоби зумовлена встановленим у багатьох випадках позитивним зв’язком з їх продуктивністю. Тваринниками помічено давно, що від розвитку зовнішніх форм тварин залежить їх рівень продуктивних якостей, працездатність, а також тривалість господарського та племінного використання. Ще древній письменник Варрон в 1 столітті до н. е. дав характеристику ідеальної за тим уявленням корові, зовнішні форми якої повинні задовольняти скотарів Стародавнього Риму [1].

Термін «екстер’єр» в зоотехнію ввів у 1768 році французький гіпполог Клод Буржеля [2]. Як відмічав Лискун Є.Ф., К. Буржеля прагнув створити нову науку, яка виявляє закони побудови зовнішніх форм тварини для допомоги людині, щоб шляхом швидкого обстеження визначити цінність тварини для використання.

Ще майже 100 років тому П.М. Кулєшов відмічав, що вчення про екстер’єр складає стандарт залежностей між зовнішніми формами і продуктивністю тварин [3]. За думкою М.І. Придорогіна «вчення про екстер’єр прагне з’ясувати зв’язок між зовнішньою будовою тварини з тою чи іншою продуктивністю останнього, заради якого вона «культивується» і таким чином допомогти господарю вибрати із групи тварин особин найбільш йому потрібних» [4].

Незважаючи на те, що за роки розвитку зоотехнічної науки накопичено великий матеріал вивчення екстер'єрних особливостей худоби, за нашою думкою, такий матеріал однотипний за рядом методичних підходів і не позбавлений протиріч.

Спеціальна комісія за оцінкою 220 нормандських корів дослідила залежність рівня надою і жирномолочності від особливостей тілобудови та інших зовнішніх ознак корів. Залежність, виражена коефіцієнтом кореляції, складала від -0,3 до +0,6 [5]. Зроблений висновок, що оцінка молочності корів за їх зовнішніми ознаками не дає переконливих результатів.

К. Патов висловив думку, що питання про відносини між формою тіла і молочною продуктивністю є спірним [6].

Л. Адамец приводить дані непрямого визначення здатності до високої молочної продуктивності за статями екстер’єра [7]. А.М. Діомідов, Є.Ф. Жиркович поділяли точку зору інших дослідників, що молочна продуктивність не має безпосереднього вираження за зовнішньою будовою тварини. В той же час із історії зоотехнії відомо, що садівник із Франції Генон виявив «молочне дзеркало» у корів і визначив великий зв’язок особливостей його будови з рівнем надою. Генон тримав оцінку за цією ознакою у таємниці до 1837 року [8]. Згодом багато авторів підтвердили, що можлива більш велика висота простягання молочного дзеркала в напрямку до піхви - дуже важлива ознака молочності. Так, Браун визначив такий взаємозв’язок на рівні +0,6053±0,0640 [9].

Достатньо велику увагу дослідниками приділено залежності рівня молочної продуктивності від такого інтегрованого показника ряду екстер’єрних якостей, як жива маса тварин. Доведено, що інтенсивність метаболізму залежить від розміру тіла, врахованого у вигляді живої маси. Крім того, рівень живої маси безперечно впливає не тільки на рівень метаболізму, але і на морфологічний склад скелета, на його особливість будови, що не може не відобразитися на кількісних і якісних характеристиках екстерь’єра [10].

Ще Гоуен (цит. за Давидовим С.Г., 1931) визначив взаємозв’язок рівнів надою і жирномолочності голштинських корів з величиною живої маси відповідно 0,652 і 0,054; за групою корів гернзейської породи взаємозв’язок річної продукції молочного жиру і живої маси склала від +0,243± 0,028 до +0,336± 0,032.

Про позитивний вплив рівня живої маси на величину надою за лактацію вказують А.Г. Всяких (1981), Є.С. Бірюкова, І.П. Набока (1981), Я.Н. Данилків (1990), Г.І. Шумяк (1995). Рівень такого впливу коливається від +0,13 до +0,722, тобто практично не має значення в одних стадах і досить відчутний - в інших. Дослідники пояснюють це особливостями конституційного типу корів [11; 12]. Як відмічають Р.П. Васильєв, Н.А. Долгоброд, що високопродуктивні корови-рекордистки не найбільш і навпаки. Проте для них характерна більш висока жива маса. Так, серед рекордисток червоної степової породи для 65-77% корів характерна жива маса більш 550 кг, а для 77% симентальських рекордисток - 650 кг і більше [13].

П.Є. Поляков відмічає, що всі корови рекордистки з надоєм за лактацію 10-15 тис. кг молока були великими (жива маса 650-700 кг і більше). Крім того, у стадах, де збільшувалася молочна продуктивність, збільшувалася і жива маса. Однак автор вказує на криволінійність такого взаємозв’язку, тобто не завжди більш великі корови мали більш високі рівні надоїв [14].

Можна зробити логічний висновок, що якщо є певний взаємозв'язок між рівнем промірів тулуба і живою масою, між рівнем надоїв і величиною живої маси, то повинний бути взаємозв’язок між рівнем надою і величиною промірів тулуба, що встановлено рядом авторів (Басовський Н.З., Федорова М.Р., 1968; Охикян Н.В., Бирцян А.А., 1982; al-Nakim M., 1979; Buvanendran V. et.al. 1980 та ін.).

За даними А.С. Гончарової, Н.Г. Лісового (1972) в симентальському стаді величина надою з рівнем ряду промірів мала взаємозв’язок +0,14 … +0,70 [15].

Взаємозв’язок рівня надою з розвитком промірів у зебушвіцьких помісей була на рівні +0,29 …+0,34 (Kumar S., Bhatnagar D., 1980).

Однак слід зазначити, що вивчення питання взаємозв’язку екстер’єрних показників з рівнем надою проводили, як правило, традиційно: визначали коефіцієнт кореляції, маючи на увазі прямолінійний зв’язок між ознаками, і розглядали її між ними попарно. У той же час екстер’єрний тип - як зовнішній прояв конституції тварини - потрібно розглядати у всій складності його взаємозв’язку з продуктивними якостями, комплексно, з позицій цілісності організму. І нові методи досліджень, а саме: визначення множинної кореляції, коли враховується найбільша кількість екстер’єрних показників дозволяють це зробити.

За даними Данилків О.М., коли розглядали взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції) «надій - висота в холці», то коефіцієнт кореляції (r) = 0,220, з врахуванням висоти в холці і глибини грудей - r = 0,357, з врахуванням висоті в холці, глибини грудей, ширини грудей, ширини в маклоках і косій довжині тулуба - r = 0,372, а додатково ще з обхватом грудей і сумарною бальною оцінкою - 0,680.

Доведено, що чим більшою кількістю екстер’єрних показників охоплена оцінка корів, тим більша ймовірність достовірного прогнозу величини надою корів за лактацію [16].

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Кэмпбелл Дж. Р., Маршалл Р.Т. Производство молока/ ред. Барабанщиков М.Н., Бегучев А.П.; пер. с англ.: М.Н. Барабанщиков, В.Р. Зельнер, Д.В. Карликов, Е.Г. Коноплев. М.: Колос, 1980. 670 с.

2. Лискун Е.Ф. Экстерьер сельскохозяйственных животных. - М.-Л.: Госиздат, 1928. 359с.

3. Кулешов П.Н. выбор лошадей, скота, овец и свиней по экстерьеру и при содействии индексов сложения, оценки по шкалам и стандартов: производительности, живого и убойного веса. М.-Л.: Госиздательство, 1926. 196 с.

4. Придорогин М.И. Экстерьер - оценка сельскохозяйственных животных по наружному осмотру. Шестое издание, посмертное / ред. Е.Ф. Лискун. М.: Кооперативное изд-во студентов сельскохозяйственной академии им. Тимирязева, 1927. 215 с.

5. Давыдов С.Г. Селекция молочного скота. Изд. третье. М.-Л.: Госиздат сельхоз и колхозно-кооперат. л-ры, 1931. 197 с.

6. Патов К Наследование молочности крупного рогатого скота. М.-Л.: Госиздат. колхоз и совхоз. л-ры, 1934. 172 с.

7. Адамец Л. Общая зоотехния / ред. М.С. Карпов; пер. М.С. Карпов. М.-Л.: Сельхозгиз, 1930. 673с.

8. Диомидов А.М., Жиркович Е.Ф. Разведение и породы крупного рогатого скота. М.-Л.: Огиз-сельхозгиз, 1934. 408с.

9. Дюрст И. Основы розведения крупного рогатого скота/ ред. С.Я. Калмансон; пер. с нем.: С.Я. Калмансон. М.: Сельхозгиз, 1936. 455с.

10. Шмидт-Ниельсен К. Размеры животных: почему они так важны? / ред. и предисл. Н.В. Кокшайский; пер с анг.: В.Ф. Куликов, И.И. Полетаева. М.: Мир, 1987. 259с.

11. Всяких А.Г. Бурые породы скота. М.: Колос, 1981. 271с.

12. Данилкив Я.Н. Интенсификация селекции на улучшение экстерьера скота крайне необходими. Актуальные проблемы зоотехнической науки и практики: материалы областной научно-практичной конференции. Харьков, 1990. Ч.1. С. 17.

13. Васильев Р.П., Долгоброд Н.А. Выведение и племенное использование высокопродуктивных коров. Киев Урожай. 1981. 144с.

14. Поляков П.Е. Совершенствование чорно-пестрого скота. Л.: Колос, ленингшрадское отделение, 1983. 200 с.

15. Гончарова А.С., Лисовой Н.Г. Зависимость между живым весом, экстерьерно-конституциональным типом и молочной продуктивностью коров колхоза им. ХХ съезда КПСС Каменец-Подольского района Хмельницкой области / Межвед.сб. резервы увеличения производства продукции животноводства. Т. 98. Кишинев, 1972. С. 33-39.

16. Данилкив О.М., Сирацкий Й.З. Криволинейность связи уровня удоя коров с показателями экстерьера. Москва: “Кволитайп” Зоотехния. 2001. №9. С. 2-3.